Історія українського літературознавства - Навчальні матеріали онлайн

Предмет і метод літературознавства Зв'язок літературознавства з іншими гуманітарними науками Специфіка науки про літературу Періодизація Особливості розвитку українського літературознавства і зв'язок його із світовою наукою про літературу Становлення науки про літературу: об'єктивні умови й суб'єктивні вияви Фольклорне і художнє літературознавство Античний розквіт і середньовічна принагідність літературознавства Епоха Ренесансу і розвиток неокласичної (поетикальної) школи в науці про літературу Латиномовні українські поетики та їх місце в становленні вітчизняного літературознавства Спроби утвердження історії літератури як науки в зарубіжному та вітчизняному літературознавстві Перші вияви протистоянь нормативних та антинормативних методологій Діалектичні суперечності в розвитку світової естетичної думки на рубежі XVIII—XIX ст.Формування історичної школи як вияв романтизму в науці про літературу Синкретизм художнього мислення в новій українській літературі та перші спроби її критичного осмислення Утвердження традиції вивчення фольклору та давньої української літератури М. Максимович і його принципи наукового аналізу літературних творів "Романтичне літературознавство" авторів "Руської трійці" та "Кирило-Мефодіївського братства" Міфологічний напрям у літературознавстві та розвиток Його в працях М. Костомарова М. Костомаров про сучасний літературний процес. Стаття "Огляд творів, писаних малоруською мовою" Панько Куліш як один з основоположників української літературної критики нового періоду Естетичні погляди Т. Шевченка Висновки і перспективи розвитку історичної школи Втома романтизму і шукання нових методологій у межах Історичної школи Культурно-історичний напрям. Трактування української літератури в "Истории славянских литератур" О. Пипіна "Історія літератури руської" О. Огоновського "Очерки истории украинской литературы" М. Петрова Наукова спадщина М. Дашкевича І проблеми компаративних досліджень літератури М. Драгоманов і його порівняльна методологія в дослідженні фольклорної та професійної літератури Міфологічна методологія і теорія наслідування "Народницьке" літературознавство як останній етап у розвитку історичної школи Б. Грінченко і його полеміка з М. Драгомановим ("Листи з України наддніпрянської", "Листи на наддніпрянську Україну")."Історія українського письменства" С. Єфремова Підсумки і нові перспективи в галузі літературних методологій Психологічний напрям в історичній школі Місце психологічного напряму серед інших методологій "Харківський період" психологічного напряму: теоретичні праці О. Потебні і Д. Овсянико-Куликовського Іван Франко і його концепції історії літератури "Із секретів поетичної творчості" , "Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 року" та інші історико-літературні праці І. Франка Психологічний напрям і феномен психоаналізу Шляхи і долі психологічного напряму в XX ст.Зміст поняття "філологічна школа" і місце її в історії літературознавства Ситуація в українській науці про літературу на початку XX ст.Леся Українка і тлумачення нею неоромантизму Дискусія І. Франка і М. Вороного про нові шляхи літератури Статті С. Єфремова "В поисках новой красоты" та І. Франка "Принципи і безпринципність"Критична діяльність авторів з оточення "Молодої музи"Б. Лепкий і його "Начерк історії української літератури"Естетичні позиції літературних критиків з "Української хати"Філологічний семінар у Київському університеті під керівництвом В. Перетца Філологічні традиції в українському літературознавстві 20-х років і розгром їх на рубежі 20—30-х років Продовження філологічних традицій в українській діаспорі та в материковому літературознавстві кінця XX ст.Ситуація в літературознавстві у зв'язку з революційними переворотами 1917-го і наступних років Зарубіжне та материкове літературознавство України 20-х років XX ст.Теоретичні та історико-літературні праці узагальнюючого характеру (Л. Білецький, М. Грушевський, М. Возняк та ін.)Дослідницька робота в системі ВУАН та у вищих навчальних закладах (С. Єфремов, А. Кримський, М. Зеров, П. Филипович, М. Драй-Хмара, К. Копержинський та ін.)Утвердження марксистського літературознавства і проблеми вульгарно-соціологічної методології Літературна дискусія 1925—1928 pp.Реакція на ситуацію в літературознавстві літературних критиків української діаспори. Д. Донцов Монополія марксистського літературознавства і теоретичне обґрунтування соцреалізму О. Білецький Більшовицький розгром науки про літературу і реагування на нього літераторів діаспори Я. Гординський: "Літературна критика підсовєтської України"Цензурні послаблення в критичній думці періоду війни Активізація соцреалістичного офіціозу в публікаціях Ю. Кобилецького, оглядах прози Л. Новиченка, ювілейних доповідях П. Тичини та О. Білецького Сталінська розправа з кіноповістю О. Довженка "Україна в огні" й екстраполяція цієї розправи на весь сучасний літературний процес Класові переоцінки творчості Т. Шевченка (Д. Тамарченко), П. Куліша й І. Франка (Є. Кирилюк)Доповідь М. Рильського "Українська радянська література в дні визволення України"Розвиток літературознавства в окупованій Україні та в українській діаспорі "Історія української літератури. Кн. І" М. Гнатишака "Історія української літератури. Кн. II" Д. Чижевського Концепція літературної творчості в критичних виступах членів МУРу (В. Петров, Ю. Шерех, В. Державін та ін.)Поглиблення кризи в літературознавстві на материковій Україні "Нарис історії української літератури" (1946) і його партійна критика Критична "проробка" українських письменників у виступах О. Корнійчука на письменницьких пленумах і з'їздах Двотомна "Історія української літератури" як політичний донос на український літпроцес Наукове літературознавство в діаспорі й критика його радянськими псевдовченими "Історія української літератури" Д. Чижевського "Розстріляне відродження" Ю. Лавріненка Здобутки та втрати авторського літературознавства Українська наука про літературу перед новим етапом розвитку Занепад і зовнішня "пристойність" науки про літературу наприкінці 50-х років Рух шістдесятництва в літературній критиці "Історія української радянської літератури" (1964) і вибіркова реабілітація письменників Демагогічні дискусії з приводу -предмета" літератури І "застійні" явища в дослідженні літпроцесу XIX ст. (статті і монографії О. Білецького, М. Бернштейна, П. Волинського та ін.)Спротив ідеологічному наступу на літературу й літературну критику (статті і виступи О. Гончара, І. Дзюби, І. Септичного, Є. Сверстюка, В. Стуса та ін.)Дослідники з діаспори про розгром українського літературознавства та розвиток заангажованої літератури (Б. Кравців, І. Кошелівець та ін.)Останні статті О. Білецького і створення "Історії української літератури" у 8-ми томах Літературна критика як жандарм у палітурках (М. Шамота та ін.).Останні кроки "застійного" літературознавства ("Історія української літератури" в 2-х томах, "Українська література в загальнослов'янському і світовому літературному контексті" в 5-ти томах, перші томи УЛЕ та ін.)Повернення в науковий обіг репресованого літературознавства (С. Єфремов, М. Грушевський, М. Зеров, Д. Чижевський та ін.)Зближення діаспорної і материкової науки про літературу Літературна діяльність Ю. Шереха як критика Відродження філологічної школи в академічному та освітньому літературознавстві Суперечності розвитку літературознавства в умовах "перебудови"Пошуки літературознавчих методологій тривають Уроки минулого і сучасні "канонізації"Літературознавство наукове І навчальне Фрагменти літературознавчого "хобі" Ю. Шереха Літературна освіта як вияв "нормативного літературознавства""Історія української літературної критики" Р. Гром'яка, "Критики і критерії" М. Ільницького Спроби постмодерного погляду на літературу у дослідженнях Г. Грабовича і М. Павлишина Нові "наближення" до етапів і явищ літератури радянського періоду ("розстріляне відродження", "шістдесятництво" та ін.)Феміністичні студії: що від науки, а що від лукавого (О. Забужко, Н. Зборовська, В. Агеєва)Дискурсія українського модернізму в роботах Т. Гундорової і С. Павличко Міфологічна методологія і вияви її в працях про Т. Шевченка."Неоміфологізм" у художньому та науковому мисленні (А. Нямцу, В. Нарівська, В. Пахаренко)Акцент на розвитку прозового жанру (Г. Штонь) і проблеми "духовного стилю"Компаративістичні дослідження Д. Наливайка, З. Геник-Березовської та ін.Перевидання класичної спадщини літературознавства як складова сучасної науки про літературу Перспективи без підсумків