Повна версія

Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Аудит

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Контроль якості проведення аудиту замовником аудиту та теперішнім аудитором до попереднього

Крім розглянутих у попередньому питанні зовнішніх видів контролю, які здійснюються, як правило, з боку АПУ, в аудиторській діяльності застосовуються й інші їх види:

  • - контроль замовника аудиту;
  • - контроль теперішнього аудитора до роботи попереднього чи іншого аудитора.

Замовник проведення аудиту може впливати на якість роботи аудитора чи аудиторської фірми при неякісному проведені аудиту, при запропонуванні низки невірних рекомендацій щодо діяльності підприємства, невірно проведеної оцінки його фінансового стану, що в подальшому може вплинути на фінансовий стан підприємства.

За негативними результатами такого контролю, клієнт (замовник) аудиту має право:

  • - відмовитись від співпраці з конкретною аудиторською фірмою;
  • - подати позов до суду на аудиторську фірму з вимогою відшкодувати завдані збитки;
  • - подати інформацію до Дисциплінарної комісії АПУ про неналежне виконання аудиторами своїх обов'язків.

При проведені аудиту економічного суб'єкта господарювання, показники фінансової звітності якого включають показники одного або декількох підрозділів, аудит яких проводився іншими аудиторами чи фірмами, теперішня аудиторська фірма повинна оцінити якість проведеного аудиту та вплив інформації на фінансову звітність економічного суб'єкта.

Порядок документального оформлення процедури замовлення аудиту за подібних обставин було розглянуто у питанні 3 Теми 5 Модулю І, у зв'язку із чим на розгляді даного питання зупинятися тут не будемо.

Необхідно лише наголосити, що теперішня аудиторська фірма повинна повідомити іншу (попередню) аудиторську фірму про намір використовувати результати роботи останньої при проведені аудиту фінансової звітності економічного суб'єкта в цілому.

При необхідності, теперішня аудиторська фірма має право ознайомитись з роботою іншого аудитора чи аудиторської фірми, що може бути здійснена у вигляді обговорення використання аудиторських процедур іншою фірмою при підтверджені показників фінансової звітності окремого підрозділу, їх вивчення та ознайомлення з робочою документацією, пов'язаною з роботою певного підрозділу. Вибір форми, обсягів і порядку проведення ознайомлення залежить від оцінки компетентності та якості роботи іншого аудитора та досвіду співробітництва з ним. Якщо при проведені аудиту основна (теперішня) аудиторська фірма може виявити факти, що могли мати вплив на фінансові результати економічного суб'єкта в цілому, то теперішня аудиторська фірма повинна повідомити керівництво та власників економічного суб'єкта.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про аудиторську діяльність" [25] та Положення про Дисциплінарну комісію АПУ (затверджено Рішенням АПУ № 176/9.2 від 26.04.07 р.) визначено основні завдання цієї Комісії щодо розгляду матеріалів дисциплінарного впровадження за фактами порушення аудиторами чи аудиторськими фірмами вимог Закону України "Про аудиторську діяльність", стандартів аудиту [13], КЕПБ [5] та прийняття рішень, спрямованих на запобігання в аудиторській практиці порушень професійних і законодавчих вимог щодо здійснення аудиторської діяльності та її якості (більш детально відповідальність аудиторів та аудиторських фірм див. питання 2 Теми 10 Модуля III).

Подальші події

На результати аудиту можуть мати вплив події, які відбулися в наступних періодах:

  • - від дати фінансової звітності до дати аудиторського висновку;
  • - від дати аудиторського висновку до дати опублікування фінансових звітів;
  • - після опублікування фінансових звітів.

Такі події називаються подальшими подіями і регулюються МСА 560 "Подальші події" [13], який надає рекомендації про обов'язки аудитора щодо подальших подій.

Є два основні види подальших подій (тобто які відбуваються після дати фінансової звітності), що позитивно чи негативно впливають на фінансову звітність підприємства:

  • - ті, що надають додаткові докази щодо умов, які існували на дату фінансової звітності;
  • - ті, що вказують на умови, які виникли після дати фінансової звітності.

Аудиторові необхідно розглядати події після дати балансу з двох сторін, так як вони можуть вплинути на фінансову звітність і на модифіковану думку незалежного аудитора, висловлену у звіті незалежного аудитора.

Якщо аудитору стає відомо про події, які суттєво впливають на показники фінансової звітності, йому необхідно перевірити їх відображення у бухгалтерському обліку та у фінансовій звітності.

Необхідно пам'ятати, що аудитор не несе відповідальності за достовірність показників фінансової звітності, а тільки за висловлення думки, так, як до і після підписання і до оприлюднення фінансової звітності та Звіту аудитора вся відповідальність за показники фінансової звітності та інформування лежить на керівництві клієнта. Але якщо аудиторові стає відомо про факт, який може істотно вплинути на показники фінансової звітності клієнта, він повинен визначити доцільність внесення поправок до фінансової звітності та Звіту аудитора, і провести обговорення з клієнтом за цим фактом. У випадку внесення змін керівництвом клієнта до фінансової звітності, аудитор повинен внести зміни до Звіту аудитора з визначенням дати останнього не раніше внесених клієнтом змін і підписанням зміненої фінансової звітності.

Після опублікування фінансових звітів аудитор не має жодних обов'язків до проведення запитів щодо них.

У зв'язку із цим, згідно з МСА 560 [13] аудиторові необхідно чітко відокремлювати наступні дати:

  • - дата фінансової звітності;
  • - дата аудиторського звіту;
  • - дата оприлюднення фінансової звітності;
  • - дата затвердження фінансової звітності.

Подальші події можуть надати інформацію про ситуації, що виникли:

  • - на дату фінансової звітності, що можуть потребувати коригувань;
  • - після дати складання фінансової звітності, які можуть потребувати розкриття.

За наслідками подій, що потребують коригування, підприємство зобов'язане внести зміни до окремих статей балансу чи інших звітних форм.

Події, що потребують розкриття, не повинні бути відображені в основних формах річної фінансової звітності, а мають розкриватися в Примітках до річної фінансової звітності або у відповідних поясненнях.

До подій, що відбулися після дати складання фінансової звітності можна віднести:

  • - нове законодавство або постанова Уряду, що впливає на діяльність підприємства;
  • - істотні зміни в діяльності підприємства або в його фінансовому становищі;
  • - зміни в стані правових питань, або істотні нові правові питання;
  • - початок або зміна в стані перевірки, розпочатої органами державного контролю та врегулювання;
  • - додаткову інформацію відносно статей, відображених в обліку на основі попередньої або неповної інформації;
  • - випуск нових акцій або облігацій, реорганізація чи ліквідація підприємства;
  • - будь-які події, які поставлять під сумнів відповідність облікової політики, використаної щодо складеної фінансової звітності;
  • - істотні дії, прийняті Радою директорів (нові зобов'язання, нові кредити, позики, гарантії);
  • - плани або наміри, які можуть вплинути на балансову вартість, класифікацію активів або зобов'язань (здійснені або планові продажі чи придбання суттєвих цінностей);
  • - здійснення будь-яких незвичних бухгалтерських коригувань;
  • - відчуження активів державою або надзвичайні події, що їх знищили. Необхідно пам'ятати, що аудитор зобов'язаний отримати достатню

впевненість стосовно всіх істотних подій ще до дати складання Звіту незалежного аудитора (аудиторського звіту) та висловлення немодифікованої чи модифікованої думки. Він має переконатися в тому, що подальші події прийняті клієнтом до уваги або розкриті у фінансових звітах. У іншому разі аудитор розглядає питання про модифікацію думки у Звіті незалежного аудитора.

 
<<   ЗМІСТ   >>