ТОВАРНА ПОЛІТИКА В УМОВАХ МАРКЕТИНГОВОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА
- 2.1. Товарна політика підприємства: сутність і формування на основі маркетингу
- 2.2. Дослідження конкурентоспроможності товару Навчальні цілі:
- o визначити сутність і особливості формування товарної політики підприємства на основі маркетингу;
- o розглянути основні складові маркетингової товарної політики підприємства;
- o охарактеризувати модель товарного маркетингового аудиту;
- o вивчити методику дослідження конкурентоспроможності товару.
Товарна політика підприємства: сутність і формування на основі маркетингу
Товарна політика підприємства - це складова маркетингової політики. Товарна політика - це комплекс практичних заходів, у межах якого один або кілька товарів використовуються як основні інструменти досягнення цілей підприємства. Товарна політика повинна розроблятися відповідно до вимог споживачів. Основними складовими товарної політики є:
- 1. інновації (створення нових товарів або відновлення існуючих);
- 2. забезпечення якості і конкурентоспроможності товарів;
- 3. створення та оптимізація товарного асортименту;
- 4. питання про товарні марки (розробка і здійснення стратегій);
- 5. створення ефективного упакування (для відповідних видів продукції);
- 6. аналіз життєвого циклу товару та управління ним;
- 7. позиціонування товарів на ринку.
Інновації (створення нових товарів або відновлення існуючих)
Нововведення визначається як творче й успішне впровадження прогресивного відкриття, винаходу або концепції.
Складові нововведення: потреба, що підлягає задоволенню, тобто функція або набір функцій, які потрібно виконати; концепція об'єкта або сукупність об'єктів, здатна задовольнити потребу, тобто нова ідея; компоненти, що представляють сукупність наявних знань, матеріалів і доступних технологій, які дозволяють довести концепцію до робочого стану.
Виділяють такі рівні ризику, асоційованого з нововведенням:
- - ринковий ризик - залежить від ступеня оригінальності і складності концепції, що визначає сприйнятливість ринку і витрати переходу для користувача;
- - технологічний ризик - залежить від рівня технологічної інновації, необхідної для впровадження концепції, тобто технічної здійсненності нововведення;
- - стратегічний ризик - залежить від ступеня новизни для самого підприємства, тобто від ступеня його знайомства з ринком і технологією.
Розрізняють три можливих критерії класифікації нововведень:
- 1) ступінь новизни для підприємства;
- 2) характер концепції, на якій засноване нововведення;
- 3) інтенсивність нововведення.
Ступінь новизни для підприємства:
- а) з погляду новизни потрібно розрізняти товари "світової новизни" ("товари ринкової новизни) і "нові для підприємства". Ґрунтуючись на вивченні 700 підприємств і 13 000 нових промислових і споживчих товарів, було розроблено таку класифікацію:
- - товари світової новизни 10 %
- - товари, нові для підприємства 20 %
- - розширення наявної гами товарів 26 %
- - оновлені товари 26 %
- - зміна позиціонування товару 7 %
- - скорочення витрат (виробнича інновація) _11 %
- 100 %
- б) класифікація, заснована на природі змін фізичних або сприйманих характеристик нового товару, включає:
- - оригінальні товари - як фізичні, так і сприймані характеристики описуються в нових термінах;
- - оновлені товари - фізичні характеристики змінені, тоді як базові сприймані характеристики незмінні;
- - товари з новим позиціонуванням - змінені тільки сприймані характеристики, завдяки чому покупець оцінює ці товари по-новому.
Характер концепції, на якій засноване нововведення.
Відповідно до характеру концепції можна виокремити:
- - нововведення з технологічною домінантою - змінює фізичні властивості товару на рівні виробництва, застосування нового компонента або матеріалу, створення принципово нових продуктів, виробів, фізичного стану або комплексних систем;
- - нововведення з комерційною, або маркетинговою, домінантою - стосується, в основному, управління, збуту і комунікації як складового процесу комерційної реалізації товару або послуги (нова презентація товару, нова форма торгівлі, а також вид реклами тощо).
|