Повна версія

Головна arrow Соціологія arrow Соціологія

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

1.3. Функції соціології

Широкий зв'язок соціології з суспільством, соціальною дійсністю вимірюється в першу чергу функціями, які соціологія виконує.

Функції прийнято поділяти на головні й другорядні.

До головних функцій соціології належать теоретико-пізнавальна, практично-перетворювальна, світоглядно-ідеологічна та прогностична.

Теоретико-пізнавальна функція полягає в тому, що соціологія накопичує знання, систематизує їх, намагається скласти найбільш повну картину соціальних відносин і процесів в сучасному суспільстві. Вона дає змогу зрозуміти нам людей, навколишній світ, пояснити, чому події в житті людей відбуваються саме так, а не інакше, тобто вона пов'язана з вивченням закономірностей суспільного розвитку, з пізнанням суспільного середовища.

Практично-перетворювальна функція пов'язана з наданням рекомендацій щодо управління соціальними процесами. Ці рекомендації спрямовані на прийняття тих соціальних реформ, які є найоптимальнішими у даному суспільстві.

Світоглядно-ідеологічна функція пов'язана з участю соціології у формуванні наукової ідеології.

Прогностична функція полягає у наданні соціальних прогнозів, надає можливість спрогнозувати, як зміниться поведінка соціальних об'єктів, які зміни пройдуть в суспільному житті, спрогнозувати тенденції розвитку суспільства в найближчому майбутньому.

До другорядних функцій соціології належать:

  • • інформаційна (полягає в отриманні конкретної соціологічної інформації);
  • • оціночна (допомагає оцінити ефективність рішення та заходи, прийняті суб'єктами соціального життя);
  • • культурна (сприяє підвищенню культурного рівня громадян);
  • • описова (пов'язана з необхідністю опису і систематизацією дослідницького матеріалу у вигляді книг, статей, мемуарів тощо).

Таблиця 1

Функції соціології

Функції соціології
Основні Другорядні
Теоретико-пізнавальна Практично-перетворювальна Світоглядно-ідеологічна Прогностична Інформаційна Оціночна Культурна Описова

1.4. Соціологія в системі суспільних наук

Соціологія є наукою про суспільство і входить до єдиної системи знань про суспільство, яку найчастіше називають суспільствознавством .

Щодо визначення суспільствознавства, то тут існують два підходи. За першим, суспільствознавство — це всі знання про суспільство, накопичені людством. За іншим, воно — це система, яка об'єднує всі суспільні науки.

Об'єднавши ці дві точки зору, можна зробити висновок, що суспільствознавство — це система наукових знань про суспільство, накопичена всіма суспільними науками — філософією, історією, політологією, соціологією, економікою тощо.

Розглянемо роль соціології в системі суспільствознавства. Вона виражається наступними чинниками.

По-перше, саме соціологія своїм предметом визначає суспільство та його елементи. Отож все, що вивчається соціологією, безпосередньо стосується самого суспільства, чого не скажеш про інші науки.

По-друге, соціологічні знання використовують інші суспільні науки, тобто соціологія виступає як теорія та методологія всіх інших суспільних і гуманітарних наук, її знання є основою, на яку опираються інші суспільні науки. Усі науки, які вивчають різноманітні сторони життєдіяльності суспільства і людини, завжди передбачають і соціальний аспект. Техніка і методика вивчення людини та її діяльності, методи соціального вимірювання та інші, які розробляються соціологією, використовуються всіма іншими суспільними та гуманітарними науками.

По-третє, саме соціологія, як наука найбільш близька до всього суспільного, об'єднує всі суспільні і гуманітарні науки в єдину систему - систему суспільствознавства. Якби не існувало соціології, то зв'язок між іншими суспільними науками був би дуже поверхневий і нечіткий. Значення соціології для інших наук також полягає в тому, що вона дає науково обґрунтовану теорію про суспільство та його структуру, забезпечує розуміння законів і закономірностей взаємодії його різних структур.

Розглянемо детальніше зв'язок соціології з науками, що входять до системи суспільствознавства.

З усіх суспільних наук соціологія найбільш тісно пов'язана з філософією, адже саме з філософії вона бере свій початок. Ще й донедавна ряд науковців вважали, що соціологія є лише частиною філософії. Але все ж таки це дві різні науки, які мають різні предмети досліджень. Бо якщо філософія заглиблюється взагалі в розуміння світу, в проблеми свідомості та буття, то соціологія має своїм предметом вивчення, як вже говорилося раніше, тенденції формування, функціонування та розвитку суспільства і його складових елементів. Якщо філософія (а точніше один з розділів її, найбільш близький до соціології - соціальна філософія) звертає увагу лише на глобальні суспільні явища, то соціологія ж здійснює аналіз ролі і місця людини і соціальних спільностей в суспільстві, їх взаємодії з іншими членами суспільства в рамках різних соціальних інститутів. Якщо філософія є наукою досить таки абстрактною, то соціологія має справу з конкретними фактами дійсності, філософія в переважній більшості є наукою теоретичною, а соціологія з кожним роком дедалі більше відходить в бік практики.

 Зв'язок соціології з іншими науками

Рис. 1 Зв'язок соціології з іншими науками

У системі суспільних наук соціологія також тісно пов'язана з історією. Ці дві науки близькі тим, що вони вивчають суспільне життя у всіх його проявах, діяльність людей у всіх сферах суспільного життя. Проте, на відміну від історії, що має об'єктом дослідження лише минуле суспільства, то соціологія вивчає і минуле, і сучасність і навіть прогнозує майбутнє. Методи соціології і історії, як правило, не співпадають.

Крім філософії та історії, соціологія зв'язана ще з рядом гуманітарних та природничих наук.

Соціологія співпрацює з економічною наукою, предметом якої є вивчення процесу виробництва, а також вивчення різних форм відносин, що складаються в процесі виробництва, їх розвиток та функціонування. Ці форми виробництва часто заключають в собі і різні види соціальних відносин, які в свою чергу вивчає соціологія. Отож, бачимо, що сфери вивчення цих наук часом співпадають. Але соціологію все ж таки цікавить не сам процес виробництва матеріальних благ, який є базовим для вивчення економічною наукою, а лише участь людини і людських спільнот в ньому, залежність якісного і кількісного результату виробництва від особи виробника і від відносин, що складаються між виробниками.

Тісно зв'язана соціологія і з політологією. Адже вони мають спільний предмет дослідження. Та все ж вони відрізняються між собою. Соціологія не претендує на загальний аналіз проблеми влади і в центр своєї уваги ставить більш скромне завдання — виявити місце і роль людей і соціальних груп в сфері політичних відносин.

Існує певний зв'язок соціології з правовими науками. Адже утворення правових інститутів є часто наслідком соціальних процесів. Правові науки також користуються соціологічними даними при вивченні владних відносин, норм права, процесів формування правової культури.

Дуже тісний зв'язок має соціологія з психологією. Адже обидві вони вивчають структуру особистості, мотиви поведінки, механізми утворення і функціонування соціальних груп. Але між ними є й чимало відмінного. Адже соціологія не вивчає особливості психіки людини, а лише залежність поведінки особистості в суспільстві від них. Психологія ж, навпаки, вивчаючи малі соціальні групи намагається дослідити лише те, як вони можуть впливати на психіку людини. Отже, психологія зосереджує свою увагу на психіці людини, а соціологія на її діяльності у межах соціальних спільностей, соціальних інститутів та суспільства в цілому.

Великий вплив здійснює соціологія на розвиток етики і естетики, даючи якісну і кількісну оцінку ступені розвитку норм і цінностей, що регулюють відносини між людьми. Взаємовідносини в сім'ї, в колективі, моральний стан можна встановити за допомогою специфічних методів, що знаходяться в розпорядженні соціології.

Дослідженнями соціології користується також і педагогіка, намагаючись пояснити вплив соціальних проблем на рівень освіти.

Існує зв'язок соціології з природничими та точними науками.

Тісний зв'язок має соціологія з статистикою і математикою. Адже вона часто використовує статистичні та математичні методи для обробки даних, отриманих в ході проведення соціологічних досліджень. Натомість і статистика часто використовує дані, отримані в ході соціологічних досліджень.

Важливе значення в розвитку соціології набувають міждисциплінні зв'язки. На міждисциплінній основі виникла соціальна психологія, розвивається соціолінгвістика, проходить стадію становлення соціопедагогіка.

Таким чином, соціологія тісно зв'язана з великою кількістю суспільних, гуманітарних і навіть точних наук. Сфера досліджень соціології і цих наук часто співпадає, але в будь-якому випадку соціологія зберігає свої специфічні особливості.

Питання для самоперевірки та контролю

  • 1. В чому відмінність предмета соціології від інших соціально-гуманітарних наук ?
  • 2. Що становить зміст поняття "соціальна потреба у знаннях ?"
  • 3. Які основні засади формування соціології як науки ?
  • 4. Які існують рівні соціологічного знання ?
  • 5. Назвіть і охарактеризуйте функції соціології.
  • 6. Дайте визначення суспільствознавству. Чому, на Вашу думку, поняття "суспільствознавство" можна розглядати з кількох позицій?
  • 7. Якими факторами визначається роль соціології в системі суспільствознавства?

Список використаної та рекомендованої літератури

  • 1. 1Американская социология. Перспективы, проблемы, методы. - М., 1972.
  • 2. Батыгин Г.С. Обоснование научного вывода в прикладной социологии. - М., 1986.
  • 3. Бахтин М.М. К методологии гуманитарных наук. // Эстетика словесного творчества. - М., 1979.
  • 4. Гіденс Е. Соціологія. Пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник / Наук. ред. О.Іващенко. - К.: Основи, 1999.
  • 5. Заславская Т.И. Роль социологии в ускорении развития советского общества // Социологические исследования. — 1987.-№2.
  • 6. 6Конт О. Дух позитивной философии. — СПб.: Вестник знания, 1910. - 76с.
  • 7. Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження. Курс лекцій.-К, 1996.
  • 8. Попова І.М. Соціологія. Пропедевтичний курс: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. — Київ: Тандем, 1996.
  • 9. Смелзер Н. Социология. - М.: Феникс, 1994.
  • 10. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. — М., 1992.
  • 11. Соціологія: Короткий енциклопедичний словник / За ред. Воловича В.І., Тарасенко В.І., Захарченка М.В.— К.: Укр. центр духовної культури, 1998.
  • 12. Соціологія культури: Посібник// О.М.Семашко та ін. — Львів: Новий Світ, 2004.
  • 13. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. Конспект. Випуск 1 .— Львів, 1996.
  • 14. Шаповал М. Загальна соціологія. - К.: Центр духов. культури, 1996.
  • 15. Щепанский Я. Элементарные понятия социологии. — Новосибирск, 1967.
  • 16. Ядов В.А. Размышления о предмете социологии // Социологические исследования. - 1990. - №2.

 
<<   ЗМІСТ   >>