Повна версія

Головна arrow Фінанси arrow Гроші і кредит

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Нове у функції грошей як міри вартості

Демонетизація золота — головний чинник, що істотно деформував цю функцію. В результаті цього в жодній країні світу немає в обігу золота. Чому це сталося?

По-перше, обмежені запаси золота ніяк не відповідали інтенсивно зростаючому з початку XX ст. товарному виробництву. Мірою у відповідь було широке впровадження в обіг розмінних на золото паперових банківських білетів.

По-друге, навіть при заміні у обігу золота паперовими грошима, але збереженні їх обміну на золото, необхідно було мати великі запаси накопиченого золота, відволікаючи при цьому значні ресурси суспільної праці, що оберталося значними витратами для суспільства.

По-третє, протиріччя між вартістю грошей, що складається об'єктивно, і потребами державного регулювання, що вимагали гнучкості показника вартості грошей, можливостей оперативної зміни цього параметра залежно від цілей державної політики.

По-четверте, стирання і псування золота також мало місце, але не тільки це вирішувало проблеми демонетизації золота.

В результаті демонетизації золота, гроші у функції міри вартості втратили свою головну якісну характеристику — фіксовану ціну; вектори ціноутворення стали не лише різними (прибутковість, ліквідність), але ще і різноспрямованими. Виробництво стало визначати у кращому разі одну домінанту вартості - прибутковість. Інші параметри стали залежними від перерозподільних процесів, фінансової влади, грошових потоків, ризиків, міжнародних фінансових інститутів, інновацій, глобалізації економіки в цілому. Сама матеріальна форма золота, яке за фізичними властивостями стало найбільш пристосованим до виконання функції міри вартості в попередні віки, в XX ст. вже не могла бути пов'язана тільки з золотом!

Гроші як засіб обігу

Процес товарного обігу виражається наступною формулою: Т-Д-Т, де продаж (Т-Д) здійснюється заради купівлі (Д-Т). У цьому процесі гроші грають роль посередника в обміні товарів і виконують функцію засобу обігу, тобто продаж товарів на гроші дає можливість товаровиробникові купувати інші товари.

Функцію грошей як засобу обігу виконують реальні, а не ідеальні гроші, що не обов'язково є повноцінними. Виконуючи роль посередника при купівлі-продажу, повноцінні гроші замінюються знаками вартості, паперовими грошима.

Нове у функції грошей як засобу обігу

Паперові гроші, будучи породжені функцією грошей як засобу обігу, витісняються з обороту. Все більшу роль в грошовому обігу багатьох країн починають грати т.зв. "квазігроші": чеки, векселі, кредитні картки, банківські рахунки та ін. "Квазігроші" називають "майже грошима" - це специфічні грошові форми, в яких грошова суть ослаблена і коли грошові функції виконують нестандартні форми, які не можна віднести до жодної форми грошей. Наприклад, вексель не є грошима в загальноприйнятому розумінні, але використовується як гроші і як купівельний та платіжний засіб. Дивно, але "квазігроші" позитивно впливали на економіку. Наприклад, давали можливість підвищити ліквідність ринку за рахунок введення додаткових платіжних інструментів (вексель), або зменшити масу платіжних засобів за рахунок вилучення їх в довгострокові депозити, оздоровити кон'юнктуру ринків за рахунок гнучкого управління грошовою масою. Слід зазначити, що і в структурі грошової маси в зв'язку з цим почали з'являтися невідомі досі елементи, названі грошовими агрегатами: М0, М1, М2, М3, про які мова піде далі.

Гроші як засіб накопичення і втілення суспільного багатства

Гроші є загальним втіленням багатства. Коли гроші тимчасово вилучаються із обігу і знаходяться у товаровиробників, вони виконують функцію накопичення і збереження. Накопичення грошей необхідна умова безперервного розвитку товарного виробництва. Юридичні особи накопичують частину прибутку у формі грошей (для купівлі устаткування, сировини, палива, для розширення виробництва та ін. цілей); фізичні особи - для придбання необхідних товарів або послуг. Існує два способи накопичення грошей: тезаврація (складання грошей в певних місцях), мобілізація тимчасово вільних прибутків і заощаджень і перетворення їх в позиковий капітал (кредитні гроші).

 
<<   ЗМІСТ   >>