Повна версія

Головна arrow Право arrow Вступ до права Європейського Союзу

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Загальні принципи права

Загальні питання

Правові джерела, які були розглянуті до цього, можна описати як джерела права Співтовариства. Хоч би якими вичерпними ці джерела не були, вони не охоплюють всіх проблем права Співтовариства. Це стосується важливого питання — захисту прав фізичної особи, враховуючи той факт, що право Співтовариства наділяє додатковими правами і покладає додаткові обов'язки на приватних осіб, як і на інституції Європейського Союзу та національні владні органи. Зрозуміло, що Суд ЄС застосовує при цьому "загальні принципи права".

Договір про заснування Європейського Співтовариства певною мірою вказує на застосування цих загальних принципів. У ст. 164 зазначається, що від СЄС вимагається забезпечувати "дотримання права" при тлумаченні й застосуванні Договору. Відповідно до ст. 173 однією з підстав для перегляду актів Співтовариства є порушення Договору чи "будь-якої норми права, що забезпечує його виконання". "Норма права" має більш важливе значення, ніж просто формальні норми, що були описані вище. До того ж ст. 215 вимагає, щоб позадоговірна відповідальність Співтовариства визначалася згідно "з принципами права, які є загальними для всіх держав-членів". Вони можуть бути визначені таким чином: а) загальні принципи, які походять з природи права Співтовариства; б) ті, які є спільними для правового порядку однієї чи більше держав-членів; в) основні права людини; г) загальні принципи міжнародного права. Їх буде розглянуто нижче.

Відповідальним за введення цих загальних принципів у структуру права Співтовариства є СЄС. Одна з причин цього полягає в тому, що більшість із його суддів проходили навчання в системах кодифікованого права, в яких суди переважно схиляються до застосування таких принципів, на відміну від судів, що належать до юрисдикції англосаксонського права.

Загальні принципи, що походять із природи права

Співтовариства

Це принципи, які являють собою неминучий наслідок положень права Співтовариства та включають такі складові.

Рівність

Це поняття притаманне значній кількості положень договору, як загальних (ст. 6, яка забороняє дискримінацію на основі національності), так і спеціальних (ст. 119), що вимагає рівної оплати за рівну або рівноцінну працю). Однак "рівність" як загальний правовий принцип має значно ширше значення, ніж те, що виражається цими положеннями. По суті, цей принцип забороняє нерівне ставлення до ситуацій, які можуть бути порівняні, або рівне ставлення до нерівних ситуацій, якщо таке розрізнене ставлення не може бути виправдано об'єктивними причинами. Принцип рівності, що використовується узагальненим способом, уперше був сформульований СЄС в одному зі своїх перших рішень у справі щодо ЄОВС. Суд вимагав, щоб усі споживачі, спільного ринку мали рівний доступ до засобів виробництва. В іншому випадку принцип рівності був застосований на ширших підставах, ніж просто в торговому контексті, як, наприклад, наприкінці 1980-х років у справі стосовно персоналу. Працівник ЄОВС відповідно до права Люксембургу був виключений з приватного пенсійного фонду службовців ЄЕС та Євроатому. Суд виніс рішення, що це породжує фундаментальну нерівність між працівниками ЄОВС з одного боку та службовцями ЄЕС та Євроатому з іншого.

Солідарність

Цей принцип встановлює, що оскільки держави-члени користуються перевагами членства, вони також повинні дотримуватися його правил. Рішення, в якому це було чітко сформульовано, винесено у справі 39/72. Комісія звинуватила Італію в неправильному застосуваннні регламенту Співтовариства, який встановлював систему платежів за забій худоби і вилучення з ринку молочної продукції. Суд виніс рішення, що, розриваючи в односторонньому порядку зв'язок між перевагами і зобов'язаннями, який є наслідком членства, держава-член ставить під загрозу скасування солідарності держав-членів, а також її громадян.

 
<<   ЗМІСТ   >>