Повна версія

Головна arrow Політологія arrow Національна безпека України

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Джерела загроз національній безпеці України

Джерела загроз національній безпеці поділяються на внутрішні і зовнішні.

До зовнішніх джерел належать:

  • • діяльність іноземних політичних, економічних, військових розвідувальних, інформаційних, транснаціональних, і структур недержавної форми власності, що надають послуги у сфері безпеки, спрямована проти реалізації національних інтересів України або послаблення можливостей щодо їх реалізації;
  • • прагнення ряду країн до домінування та ущемлення національних інтересів України в світовому просторі, витиснення її із зовнішнього та внутрішнього ринку безпеки;
  • • загострення міжнародної конкуренції за володіння найсучаснішими технологіями і системами забезпечення безпеки;
  • • загострення енергетичних проблем;
  • • діяльність міжнародних терористських та інших екстремістських організацій;
  • • збільшення технологічного відриву розвинених країн світу і нарощування їх можливостей по протидії створенню конкурентоспроможних українських засобів і систем безпеки;
  • • діяльність космічних, повітряних, морських і наземних технічних та інших засобів (видів) розвідки іноземних держав;

■ розроблення рядом країн стратегій війн малої інтенсивності у різних сферах життєдіяльності (інформаційних, технологічних, економічних тощо), які передбачають дестабілізацію державної і недержавної складових загальної системи забезпечення національної безпеки України.

До внутрішніх джерел належать:

  • • критичний стан вітчизняних галузей виробництва;
  • • несприятлива криміногенна обстановка, яка супроводжується зрощуванням недержавних структур і кримінальних структур, отримання кримінальними структурами доступу до технологій протидії органам державної влади у їх викритті, посилення впливу організованої злочинності на життя суспільства, зрощування організованої злочинності і партійної номенклатури, зниження рівня захищеності законних інтересів громадян, суспільства і держави; утворення касти можновладців, котрі поставили себе вад законом;
  • • недостатня взаємодія державної і недержавної складових системи забезпечення національної безпеки по формуванню і реалізації єдиної державної політики національної безпеки України;

■ недостатня розробленість нормативно-правової бази, яка регулює суспільні відносини у сфері забезпечення національної безпеки, а також недостатня практика правозастосування;

  • • недостатня розвиненість недержавної складової системи забезпечення національної безпеки;
  • • нерозвиненість демократичного цивільного контролю за діяльністю системи забезпечення національної безпеки України;
  • • недостатня економічна могутність держави;
  • • зниження ефективності системи освіти і виховання, недостатня кількість кваліфікованих кадрів у галузі забезпечення національної безпеки;
  • • відсутність фахової націобезпекової освіти;
  • • недостатня активність підприємств недержавної форми власності, що надають послуги в сфері забезпечення національної безпеки щодо інформування суспільства і держави про свою діяльність, формуванні відкритих інформаційних ресурсів і розвитку системи доступу до неї громадян;
  • • відставання України від розвинених країн за рівнем забезпеченості окремих складових національної безпеки.

Стан національної безпеки України та основні завдання недержавних суб'єктів по її забезпеченню

Останніми роками в Україні реалізований цілий комплекс заходів по удосконаленню забезпечення ЇЇ національної безпеки: розпочато формування бази правового забезпечення національної безпеки, прийняті Закони України "Про державну таємницю", "Про розвідувальні органи України", "Про контррозвідувальну діяльність", "Про боротьбу з тероризмом", "Про Державну прикордонну службу", "Про основи національної безпеки України", ряд інших законів, розгорнута робота з формування механізмів їх реалізації, підготовці законопроектів, що регламентують суспільні відносини у сфері національної безпеки.

Здійснюється цілий комплекс заходів по забезпеченню національної безпеки на підприємствах державної і недержавної форм власності.

Водночас моніторинг стану забезпеченості національної безпеки України надає можливість зробити висновок, що її рівень не у повному обсязі відповідає потребам та інтересам особи і суспільства. І це передусім пов'язано з несформованістю недержавного сектору забезпечення національної безпеки.

Сучасні умови соціально-економічного, Інформаційного та політичного розвитку країни викликають загострення протиріч між потребами особи у забезпеченні безпеки і можливостями держави на надання адекватних послуг.

Суперечливість і нерозвиненість правового регулювання суспільних відносин у сфері забезпечення національної безпеки призводить до серйозних негативних наслідків. Так, недостатність нормативно-правового регулювання відносин у сфері реалізації конституційних прав і свобод громадян на забезпечення особистої безпеки в інтересах захисту конституційного ладу, моралі, здоров'я, прав і законних інтересів громадян, забезпечення обороноздатності країни і безпеки держави суттєво ускладнюють підтримання належного балансу інтересів особи, суспільства і держави у сфері національної безпеки. Недосконале нормативно-правове регулювання відносин в сфері національної безпеки ускладнює формування на території України конкурентоспроможних українських підприємств недержавної форми власності, які б могли надавати якісні послуги із забезпечення особистої та суспільної безпеки.

Неможливість громадян забезпечити власну безпеку, монополія на надання даних послуг підприємствами державної форми власності викликають негативну реакцію української нації, а у ряді випадків призводить до дестабілізації соціальної обстановки у суспільстві.

Закріплені у Конституції України права громадян на безпеку, недоторканність життя, практично не мають достатнього правового, організаційного та технічного забезпечення.

Відсутня чіткість при проведенні державної політики національної безпеки, формуванні і розвитку недержавної складової системи забезпечення національної безпеки, інтеграції системи національної безпеки на системи загальноєвропейської, міжнародної і глобальної безпеки, що створює умови для витиснення українських підприємств, які надають послуги у сфері забезпечення безпеки, із внутрішнього та світового ринку безпеки і деформації структури міжнародного ринку безпеки.

Недостатня державна підтримка діяльності підприємств недержавної форми власності, що надають послуги у сфері забезпечення безпеки як всередині держави, так і ззовні.

Серйозна шкода завдана кадровому потенціалу наукових і виробничих колективів, які функціонують у сфері створення засобів і систем забезпечення безпеки, в результаті залишення цих колективів найбільш кваліфікованими спеціалістами.

Відставання вітчизняних технологій забезпечення безпеки змушує підприємства недержавної форм власності іти шляхом закупівлі імпортного обладнання, залучення іноземних фірм, через що посилюється присутність і залежність від зарубіжних підприємств, які надають послуги у сфері забезпечення безпеки.

У зв'язку з інтенсивним впровадженням зарубіжних технологій у сфері забезпечення безпеки особи і суспільства, а також широким застосуванням відкритих інформаційно-телекомунікаційних систем зросли загрози застосування різного виду хай-тек зброї: інформаційної, екологічної, психологічної проти інфраструктури системи національної безпеки. Роботи по адекватній комплексній протидії цим загрозам ведуться при недостатній взаємодії державної і недержавної систем забезпечення національної безпеки. Спостерігається недостатнє залучення підприємств недержавної форми власності до розроблення засобів космічної розвідки і радіоелектронної боротьби, психотропної та психотронної зброї.

Ситуація, що склалася в сфері забезпечення національної безпеки підприємствами недержавної форми власності, потребує нагального вирішення таких завдань, як:

  • • розроблення основних напрямів державної політики у сфері забезпечення національної безпеки підприємствами недержавної форми власності, а також заходів і механізмів, пов'язаних із реалізацією даної політики;
  • • розвиток і удосконалення недержавної системи забезпечення національної безпеки України, яка реалізує єдину державну політику національної безпеки, включаючи удосконалення форм, методів і засобів виявлення, оцінки та прогнозування загроз і небезпек національній безпеці України, а також системи управління ними;
  • • розроблення і подання на розгляд компетентним державним органам цільових програм забезпечення національної безпеки України;
  • • розроблення критеріїв і методів оцінки ефективності систем і засобів забезпечення національної безпеки України, а також участь у сертифікації цих систем і засобів;
  • • удосконалення нормативної правової бази забезпечення національної безпеки України, включаючи механізми реалізації прав громадян на забезпечення власної безпеки, форми і способи реалізації правових норм, що стосуються взаємодії недержавної системи національної безпеки і засобів масової інформації;
  • • встановлення відповідальності працівників недержавної системи національної безпеки за недотримання вимог законодавства у сфері національної безпеки;
  • • взаємодія з органами державної влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності;
  • • розвиток науково-практичних основ забезпечення національної безпеки України з урахуванням сучасної кримінальної та соціально-економічної ситуації, реальності реалізації загроз та небезпек національній безпеці;
  • • участь у розробленні і створенні механізмів формування і реалізації державної політики національної безпеки України;
  • • розроблення методів підвищення ефективності участі недержавної системи забезпечення національної безпеки у формуванні державної політики національної безпеки;
  • • створення умов для забезпечення технологічної незалежності

України у важливих сферах забезпечення безпеки, передусім особистої;

  • • розроблення сучасних методів і засобів захисту особи, суспільства і держави, забезпечення безпеки управлінських технологій, які застосовуються у системах управління екологічно небезпечними та економічно важливими підприємствами;
  • • розвиток і удосконалення недержавної системи захисту інформації і системи захисту комерційної таємниці;
  • • створення і розвиток сучасної захищеної основи управління недержавною системою національної безпеки у мирний час, при надзвичайному стані та у військовий час;
  • • розширення взаємодії із міжнародними і зарубіжними підприємствами, що надають послуги в сфері забезпечення безпеки особи і суспільства;
  • • сприяння у забезпеченні умов для активного розвитку української інфраструктури безпеки, участі недержавної системи забезпечення національної безпеки у процесах створення міжнародних і глобальних систем безпеки;
  • • створення єдиної системи фахової підготовки кадрів у сфері управління національною безпекою;
  • • участь у розробленні засобів космічної розвідки і радіоелектронної боротьби, психотропної та психотронної зброї.
 
<<   ЗМІСТ   >>