Повна версія

Головна arrow Економіка arrow Економічна злочинність в Україні

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Лекція 7. ЕКОНОМІЧНА ЗЛОЧИННІСТЬ І СФЕРА ОПОДАТКУВАННЯ

Ухилення від сплати податків — найбільш поширений вид економічної злочинності

В останні три роки керівниками нашої держави не оприлюднюються розміри тіньового сектору економіки в Україні. Лише Міністерством економіки у вересні 2007 р. було відмічено його зростання за 2005-2007 рр. майже на 20%. В той же час, як показало дослідження цієї проблеми, під рахування обсягів тіньової економічної діяльності в Україні пов'язане зі значними проблемами, оскільки шляхом застосування різної методики і порівняння результатів, отриманих в нашій країні, із відповідними дослідженнями за кордоном формується уявна думка про розмір тіньового сектору економіки, а також про його розвиток протягом окремо визначеного часу [22, с. 48].

Дані, що наводяться у лекції, базуються на проведених підрахунках, куди включається сума грошей, які знаходяться в обігу, опитування про робочий час, який затрачується на виробничо-комерційну діяльність, факти порушень податкового законодавства, а також дані органів статистики. Так, на сьогодні розповсюджена думка, що нелегальні виробничо-комерційні операції потребують значних грошових затрат. При цьому чеки, векселі і платіжні зобов'язання можуть знаходитись та використовуватись правоохоронними органами як докази. Тому в тіньовому секторі економіки не застосовується такий засіб платежу, як кредитні картки. Більше того, основна частка населення держави зберігає свої кошти у формі готівки і в більшості у валюті.

Основна ідея розгляду цього питання полягає втому, щоб намагатися за допомогою грошової маси визначити розмір і динаміку нелегального сектору. Грошова маса встановлюється у кожній країні національним банком і тому її розмір відомий. Враховуючи методику американських вчених Кагана і Гутмана, а також швецького економіста Бйоркмана, при проведенні таких підрахунків досліджуваної проблеми необхідно виходити із трьох передумов:

- У тіньовому секторі економіки в якості засобу платежу використовуються лише грошові купюри;

в офіційному підприємницькому секторі протягом визначеного часу співвідношення між кількістю купюр у населення і загальними вкладами залишаються відносно постійними;

грошова маса в легальному секторі відноситься до валового національного продукту, так як і грошова маса в нелегальному секторі відноситься до виробленого об'єму продукту в цьому ж секторі, тобто передбачається, що час обігу грошових купюр в обох секторах однаковий.

Безумовно, згадані передумови можна критикувати, оскільки в тіньовому секторі економіки використовуються й інші види платежів, а не лише купюри. Крім того, протягом тривалого періоду співвідношення між масою купюр, випущених в обіг, і банківськими внесками населення не залишаються постійними, що змінює їх відносний коефіцієнт. І нарешті, важко встановити час обігу грошових купюр в обох секторах. На користь цього говорить те, що товари, послуги та роботи в нелегальному секторі зразу ж надходять до споживача, а в офіційному вони проходять ряд етапів перед тим, як досягти споживачів.

Періоди взаємодії між загальною масою купюр і загальними вкладами свідчать про те, що найбільший розквіт тіньової економіки при? падає на сьогодення і, враховуючи наявний капітал, має тенденцію до зростання.

Безумовно, варто вважати досить цікавими висновки про те, шо прибутки, які щорічно в різних галузях економіки приховуються від оподаткування шляхом податкових злочинів, наносять значні збитки державі. Лише у задокументованих випадках вони становлять 2-2,5 млрд. грн. щорічно. Більшість випадків ухилення від сплати податків до державного бюджету були виявлені випадково. Ризик розкриття був незначним, тому на сьогодні держава не в змозі контролювати окремі галузі, які мають економічну значущість. Якщо несплату оцінювати на рівні 5-10 відсотків, то в сумарній, кількості ця сума становитиме 12-14 млрд. грн. щорічно. До вирахуваної суми не внесені податкові зловживання [14, с. 17].

Отже, розмір тіньової економічної діяльності необхідно визначати як різницю між загальним використанням прибутків для безпосереднього споживання, вкладів, податків і таке інше та загальними вказаними у деклараціях прибутками.

В той же час відсутність об'єктивних статистичних даних свідчить про те, що до уваги не беруться прибутки від незаконної діяльності по реалізації наркотичних речовин, проституції, самогоноваріння і таке інше. Вони до сьогодні не підпадають під поняття нелегального виробничо-комерційного сектору, хоча становлять значну його частку.

В Україні розповсюджена думка про те, що частка тіньового сектору економіки у валовому національному продукті постійно зростає. Оскільки для проведення таких підрахунків використовувалася одна і таж методика, то потрібно враховувати можливу наявність помилок.

Проведені Міністерством економіки України підрахунки частини тіньового сектору економіки у валовому національному продукті України не вносять повної ясності про тенденції його розвитку, але дозволяють зробити висновок про зростання приховувань від сплати податків до державного бюджету. Хоча такі висновки, як підтвердило дослідження, не повною мірою правильні, оскільки приховування фактичних обсягів виробничо-комерційної діяльності пропорційно впливає на зростання обсягів ухилення від сплати податків до державного бюджету.

Виходячи із сьогоднішнього законодавства, виникає необхідність у підвищенні податкового контролю. Податковій міліції необхідно застосовувати нові засоби для його здійснення. Поряд з цим, доцільним є прийняття нового законодавства про ведення фінансових справ господарюючими суб'єктами, що дозволить стримувати зростання обсягів тіньової економічної діяльності в Україні.

Ситуацію у сфері адміністрування ПДВ частково ускладнюють і труднощі із виконанням рішення РНБО України від 28.12.2006 р. "Про заходи щодо попередження і нейтралізації загроз національній безпеці, пов'язаних із нестабільністю правового регулювання відносин в сфері адміністрування ПДВ", зокрема практичної реалізації впровадження електронного контролю за обігом ПДВ у встановлений термін, спричинені небажанням окремих платників податків переходити на таку форму звітності під приводом відсутності необхідних технічних можливостей та відповідних фахівців.

Водночас, за висновками фахівців, її впровадження у близькій перспективі, крім позитивних, може спричинити і негативні наслідки для державного бюджету та платників податків, оскільки:

інформація про сплачені та отримані суми ПДВ не буде забезпечувати об'єктивну можливість співставлення сплачених чи отриманих сум ПДВ із фактичними обсягами придбаних чи проданих товарів без точного відображення податкових зобов'язань і податкового кредиту платника з огляду на ведення податкового обліку за правилом "першої події";

призведе до вилучення частини обігових коштів, зменшення фінансових ресурсів суб'єктів господарювання, необхідності залучення кредитних ресурсів, їх подорожчання та зростання цін на продукцію;

- зумовить додаткове фінансове й адміністративне навантаження щодо обслуговування ПДВ рахунків.

Отже, основними чинниками негативних процесів у сфері ПДВ с незаконне формування податкового кредиту суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, протиправні дії окремих співробітників право охоронних і контролюючих органів й недоліки чинного законодавства, що створює загрози держбюджету й заподіює економічні збитки державі.

Число працівників, зайнятих у громадському та приватному секторах, за останні роки значно збільшилось. Внутрішній контроль на робочих місцях гарантує введення більш старанної звітності щодо прибутків та витрат, тому стає важче повідомити податковим органам неправдиві дай ні щодо осіб, які не є власниками господарюючих суб'єктів. Це стверджує думку про те, що ухилення від сплати податків з метою покращання показників діяльності має порівняно невелике значення для великих підприємств, так само як і для громадського сектору. Лише збільшення частки великих колективних і приватних підприємств може стримувати розвиток тіньового сектору економіки в нашій державі. Поряд з цим на нелегальний сектор може впливати відношення суспільства до державних витрат та витрат місцевих органів самоуправління, а також довіра до політичної системи та її керівників. Зниження довіри до політиків може призвести до збільшення обсягів тіньового сектору економіки .

Випадки недекларування прибутків до податкових органів може розподілятися по-різному. Так, частка тіньового сектору економіки, що зростає в будівництві, може співпадати зі зменшенням кількості випадків приховування прибутків від наступного оподаткування в інших галузях економіки. Завдяки таким змінам у розподіленні прихованих прибутків постійного тіньового сектору економіки як частини валового національного прибутку для економіки в цілому порівнювана з ростом конкуренції з боку тіньового сектору в інших галузях економіки.

Ліквідація тіньового сектору економіки може призвести до того, що частина робіт зовсім не виконуватиметься чи буде виконуватись самостійно без сплати податків, тим самим значно знизяться суми прибутків, які повинні оподатковуватись. Таким чином, для підрахунку розмірів приховуваних прибутків доцільно враховувати динаміку маси грошових купюр, які знаходяться в обігу, до маси купюр, що проходять через банківські структури.

При підрахунках відношення підвищення цін до обсягу податків можна визначити співвідношення як 1,4 до 1. Це, в свою чергу, збільшує податкову основу майже на 85% від сьогоднішнього тіньового сектору економіки.

Аналізуючи наведені підрахунки, можна зробити висновок про те, що вплив зростання цін повністю врівноважує зменшення обсягу випуску продукції, тобто нові ціни, помножені на новий обсяг випуску продукції, дорівнюватимуть попереднім цінам, помноженим на відповідний випуск продукції. Зростання податкової основи в той же час рівнятиметься сьогоднішньому тіньовому сектору економіки. Цей висновок є не зовсім правильним, оскільки має відповідну похибку. Тобто, якщо ціни і обсяги випуску продукції зменшуються на 10%, то сума невиплачених податків буде також зменшуватися на 10%.

В той же час, щоб підрахувати розміри невиплачених податків, необхідно врахувати, що деяка частка цієї суми піде державі і місцевим органам самоуправління при зростанні податків і зменшенні різних соціальних виплат. Можна вважати, що такі розрахунки безпідставні, оскільки підраховане вище приховування прибутків у податкових деклараціях існує також і щодо платежів роботодавців, тобто непрямих податків.

Якщо ж передбачуване зростання податкових видатків буде використовуватись для зниження податків у легальному секторі, то їх частка у внутрішньому валовому продукті скоротиться на 5—7%, За попередньою оцінкою, незадекларовані прибутки, які підлягають оподаткуванню, є не настільки значними, щоб забезпечити скорочення середнього податкового рівня для декларованих прибутків, але це можливо за умови повного ліквідування тіньового сектору економіки.

На сьогодні керівники нашої держави стверджують про необхідність переведення тіньового сектору економіки в легальний. Безумовно, це досить важливе питання для економіки України потребує негайного вирішення. Але, вирішуючи подібні практичні питання, як підтвердило дослідження, необхідно відрізняти поняття тіньових коштів від отриманих офіційно функціонуючими підприємницькими суб'єктами [22, с. 243]

Під тіньовими коштами необхідно розуміти такі кошти, які знаходяться в тіньовому секторі виробництва чи торгівлі, тобто у прихованій економіці. В цьому випадку може виникнути питання про кошти, отримані злочинним шляхом, наприклад, в результаті рекетирських дій, пограбування окремих юридичних чи фізичних осіб, торгівлі наркотиками чи утримання будинків розпусти і таке інше. Але більша частина незаконно отриманих коштів складає звичайні прибутки і частину власності, яка приховується від оподаткування. Поряд із цим прибутки, які відповідно до законодавчих актів підлягають оподаткуванню, але пізніше перетворилися у власність, також відносяться до нелегально отриманих коштів, якщо про них як про власність не вказується у декларації.

Тіньовий сектор економіки призводить, як вже згадувалось, до скорочення обсягів державних і місцевих податків. За умови, що про всі прибутки повідомляється своєчасно — дозволило б створити передумови до припинення існування тіньового сектору економіки та переходу до офіційного. В такому випадку ціни на товари та послуги підвищаться, оскільки в ціну входять податки і соціальні платежі. Підвищення цін призведе до збільшення прибутків, які необхідно оподатковувати, а це означає зростання кількості незадекларованих доходів, які отримуватимуться тіньовим сектором.

 
<<   ЗМІСТ   >>