Повна версія

Головна arrow Філософія arrow Філософія

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Особливості і форми існування об'єктивної сфери буття

Об'єктивна сфера буття, об'єктивна реальність відбита у філософії в категорії "матерія". В історії філософії і науки можна виділити три етапи уявлень про матерію або три принципово різних трактування матеріальної сутності світу.

Перший етап. Концепція природних стихій.

Матеріальною підставою всього різноманітного миру в древній філософії вважалися деякі природні процеси або перво-вещества (вода, земля, повітря, вогонь, ефір, дерево, метал).

Фалес, наприклад, основою всього вважав воду; Геракліт - вогонь; Аристотель думав, що основою миру природи є п'ять стихій: вода, земля, повітря, вогонь та ефір. Однак, вже в античній філософії зрозуміли, що неможливо вивести все різноманіття світу з декількох, а тим більше з одного природного процесу. У пошуках первоматерии думка філософів рухалася від почуттєво сприйманих природних явищ до умосягненим матеріальним сутностям, одноманітним лервокирпичикам буття - "корінь" Емпедокла, "насіння" Анаксагора, атом" Демокрита.

Другий етап. Атомістична концепція матерії.

Стверджується, що мир складається з атомів і порожнечі. Атом (грецька, atomos-неподільний) - матеріальна першооснова буття, дрібна неподільна частка. Різноманіття явищ миру пояснюється розходженням форми атомів, а також розмаїтістю зв'язків між ними. Атомізм пізніше ввійшов у науку як концепція дискретної будови матерії. У природознавстві Нового часу атомізм із натурфілософської гіпотези перетворюється в природознавчу теорію. Атом розглядається як синонім хімічного елемента, носієм його хімічних властивостей. У філософії нового часу матеріальна субстанція наділяється деякими незмінними властивостями: атомарна структура, довжина, механічний рух. Матерія тут зводиться до речовини, відповідно до етимології цього поняття - (лат. Materia - речовина). Атомізм як принцип пояснення об'єктивної сфери буття, як філософська і природознавча концепція матерії проіснував більше двох тисяч років. Однак, прагнення науки до простоти та ясності, пошуку найпростіших базових форм буття суперечить новим дослідженням більше глибокої сутності світу. Такі дослідження були початі у фізиці на рубежі ХІХ-ХХ ст.: явище радіоактивності, складна структура атома, подільність атома на елементарні частки, відкриття поля як виду об'єктивної реальності та інші. Ці відкриття не просто не вписувалися в наукову картину миру, створену наукою і філософією XVIII-XIX ст., але руйнували її фундамент, базові принципи пояснення світу. Цю ситуацію в науці назвали кризою у фізиці кінця XIX - початку XX століття.

У пошуках виходу із цієї кризи у філософії з'явилася нова концепція матерії.

Третій етап. Діалектико-матеріалістична концепція матерії.

Подільність атома спочатку була пояснена як "зникнення матерії". Застосовуючи принципи діалектичного методу, В.І.Ленін у роботі "Матеріалізм і емпіріокритицизм" дає наступну інтерпретацію: "Матерія зникає" - це, означає, зникає та межа, до якої ми знали матерію дотепер, наше знання йде глибше; зникають такі властивості матерії, які здавалися раніше абсолютними, незмінними, первісними (непроникність, інерція, маса і т.п.) і які тепер виявляються як відносні, притаманні тільки деяким станам матерії. Тому єдина "властивість" матерії, з визнанням якої пов'язаний філософський матеріалізм, є властивість бути об'єктивною реальністю, існувати поза нашою свідомістю"' Звідси виникає визначення матерії: "Матерія є філософська категорія для позначення об'єктивної реальності, що дана людині у відчуттях його, що копіюється, фотографується, відображається нашими відчуттями, існуючи незалежно від них".2

Особливості даного трактування матерії:

  • 1. Відмова від спроби знайти "первоматерию"; матерія тут не ототожнюється ні з якими конкретними проявами (як на першому етапі), ні з жодним з її видів (як на другому етапі), матерія - це все те, що існує в сфері об'єктивної реальності.
  • 2. Принцип невичерпності матерії є методологічною підставою нового розуміння матеріальної сутності світу. "Сутність речей або "субстанція" також відносні; вони виражають тільки поглиблення людського пізнання об'єктів, і якщо вчора це поглиблення не йшло далі атома, сьогодні - далі електрона і ефіру, то діалектичний матеріалізм наполягає на тимчасовому, відносному, приблизному характері всіх цих віх пізнання природи прогресуючою наукою людини. Електрон також невичерпний, як і атом, природа нескінченна..." Англійський фізик

Пауэлл відзначив, що висловлення Леніна про невичерпність електрона фактично містило в собі програму розвитку теоретичної фізики XX століття.

  • 3. В абстрактності такого визначення матерії закладена його евристична сила. Наукою XX століття було відкрито багато нових форм і видів матерії, однак, жодне відкриття не суперечило діалектичній концепції матерії.
  • 4. Визначення матерії тісно пов'язане з рішенням основного питання філософії і дається через протиставлення двох найбільш загальних понять філософії - матерії і свідомості. Матерія - це те, що існує об'єктивно, тобто поза свідомістю і може бути відбито, впізнано свідомістю.
  • 3. Рух, простір, час

Діалектична концепція матерії була відправним пунктом формування нової, релятивістської наукової картини миру, нового розуміння руху, простору і часу (Дивись таблицю 4).

Наукова картина миру (НКМ) - вищий синтез наукового знання, система самих загальних положень про структуру і закономірності буття, а також основних принципів його вивчення.


Таблиця 4.

Порівняльний аналіз трактування загальних онтологічних понять у механістичній і релятивістської наукових картинах миру

Порівняльний аналіз трактування загальних онтологічних по¬нять у механістичній і релятивістської наукових картинах миру

 
<<   ЗМІСТ   >>