Передмова

На межі другого та третього тисячоліть людство зустрілося з безліччю соціальних, політичних, економічних, екологічних, психологічних та інших проблем, від вирішення яких залежить не лише майбутнє, а й сам факт його існування. Ще більше проблем постало перед народом нашої молодої держави. Складні динамічні процеси державотворення та демократії, що відбуваються, вимагають гуманізації суспільства. Вони надзвичайно підвищили роль кожної особистості, її самостійності та відповідальності. Побудова високоцивілізованої держави неможлива без наявності у представників найрізноманітніших професій не лише ділової компетентності, й таких суто моральних якостей — чесності, доброти, сумлінності, порядності, тобто моральної надійності. Ці риси, насамперед, необхідні педагогові, який взяв на себе відповідальність формувати особистість та високосвідомого громадянина. Адже ж робитиме це він як опосередковано — власним прикладом, впливаючи на моральний світ індивіда, так і цілеспрямовано, планомірно. І перше, й друге важко уявити без засвоєння знань з основ етики, які й розкривають закономірності морального життя людей, вчать людину мистецтву жити у суспільстві.

У цьому плані важливого значення набуває пошук ефективних методичних засобів навчання. Цей посібник є підсумком одного з напрямків такого пошуку.

Без застосування методу вправ важко собі уявити успішне засвоєння багатьох наук, у тому числі й суспільних. Етика — не виняток. Бо ж, щоб по-справжньому оволодіти етичними знаннями, втілити їх в усвідомлені мотиви своєї поведінки й діяльності, зробити їх елементами свого життєвого досвіду, недостатньо зусиль, спрямованих на засвоєння теоретичних положень. Слід різнобічно розвивати притаманну кожній людині здатність давати оцінку різним життєвим явищам. Без цього неможливо зробити правильний моральний вибір, тобто здійснити саме той варіант поведінки, який найбільше відповідає нашій уяві про повинне й гідне.

Зрештою, у житті важливо не лише вибрати правильну позицію, а й зуміти переконливо її обгрунтувати. Емоційного обгрунтування ("совість підказує") може бути недостатньо. Важливо логічно аргументувати свою лінію поведінки, а також своє ставлення до позиції іншої людини чи якоїсь суспільної групи. Невміння відкинути чужу точку зору на життя, а тим паче відстояти свою власну, обеззброює нас перед злом і несправедливістю. Даний посібник з етики і є одним з дидактичних методів засвоєння матеріалу цієї дисципліни, покликаний підвищити ефективність її викладання. Наведені в ньому вправи й завдання допоможуть розвинути у студентів здатність оцінювати й аналізувати моральнісні ситуації, виробити навики щодо розв'язування моральних конфліктів, ведення дискусій з морально-етичної проблематики. Вони можуть бути використані для взаємного контролю та самоконтролю, а також при підготовці до проведення диспутів.

У другій частині викладено стрижневі теми із проблеми моральнісної саморегуляції життєдіяльності людини та тестові завдання. Вважаю, що все це в певній мірі може задовольнити соціальну потребу в спеціальній підготовці студентів до професійної діяльності та активації їхньої моральної свідомості.

Практикум

Предмет і завдання етики

1. Загальновизнано, що етика — це наука про мораль. Та замислимось: з якого боку мораль цікавить етику? Адже мораль вивчається не лише етикою. Наприклад, соціологія вивчає мораль у сукупності взаємовпливових суспільних явищ. Заторкують питання моралі й психологія, педагогіка, естетика тощо. Але для останніх мораль не є спеціальним предметом. Тобто в цьому випадку не збігаються об'єкт наукового пізнання й предмет науки. Етика — це специфічний аспект моралі.

У чому специфіка етики? У чому, на вашу думку, полягає необхідність існування її як особливої науки, що дає вона суспільству й окремій людині?

• 2. Проаналізуйте наведені нижче відповіді на запитання: "Що таке етика?". Вкажіть, яка із наведених відповідей є:
  • а) правильною;
  • б) загалом правильною;
  • в) частково правильною;
  • г) неправильною.

У чому недолік цих визначень предмету етики?

• а) Наука про поведінку людини у суспільстві.
• б) Наука про належне.
• в) Філософська наука про мораль.
• г) Філософська наука про мораль у цілому як одну із найважливіших сторін життя людей, форму суспільної свідомості й історичне явище.
• д) Наука про трансформовані у свідомості людей закони людської природи.

є) Наука про методи побудови моральнісних суджень. ж) Наука про норми й принципи поведінки людини у суспільстві.

3. Завдання етики полягає у необхідності "знайти надійну опору в чистих, автономних ідеях розуму, вільного від будь-яких зовнішніх опор і авторитетів, як на небі, так і на землі, і лише у самому собі, у своїх власних логічних вимогах як таку, що знаходить запоруку своєї істини й достовірності ..." (Є. Спекторський).

Який напрямок етики виражений у цьому тексті?

4. Визначте, до яких етичних напрямків належать вислови мислителів.

Яке їх соціальне призначення?

• а) "Мораль у найзагальнішому розумінні — це вчення про мистецтво спрямовувати дії людей таким чином, щоб виробляти найбільшу суму щастя".
• б) "Усі теорії моралі..., оскільки вони є філософськими теоріями, є нейтральними стосовно дійсної поведінки. Нерозумно, а також самовпевнено для філософа якого б то не було роду виступати у ролі проповідника моралі".
• в) "Мудрість полягає в тому, щоб говорити істинне і, прислуховуватися до природи, поводитись з нею свідомо".
• г) "Живі людські сили — ось головна пружина історії людства". д) "Там, де бракує необхідного для життя, там відсутня й моральна необхідність. Основа життя — це основа й для моралі. Там, де від голоду, від бідності ти не маєш ніякого матеріалу в тілі, там нема основи й матеріалу для моралі у твоїй голові, твоєму серці, у твоєму почутті".
• ж) "Корінь зла не в речах, а в душі".
• з) "Зло, як і добро, має своїм джерелом волю, а остання в своєму понятті таке ж добро, як і зло".
• 5. Чи згодні ви з висловленою нижче думкою? Який метод мислення цих філософів? Відповідь аргументуйте.

"У моралі, так само як у фізиці й механіці, наслідки завжди пропорційні причинам" (К. Гельвецій). "При наявності правильного методу значну частину етики можна було б побудувати з такою ясністю, яка б мислячій людині залишала б так само мало підстав для сумнівів, як мало їх для сумнівів у істинності доведених їй математичних пропозицій" (Д. Локк).

• 6. Визначте, яка етична риса розкривається у вислові "Коли мене запитують, як можна визначити добро, моя відповідь така: воно не може бути визначено, і це все, що я можу сказати" (Дж. Мур).
• 7. Чи актуальна наведена нижче вимога сьогодні?

"Благо всюди й скрізь залежить від дотримання двох умов:

• - правильного встановлення кінцевої мети всякого роду діяльності;
• - знаходження відповідних засобів, які ведуть до кінцевої мети. Може статися, що обидві ці вимоги будуть стояти у протиріччі

одна з одною або збігатися, може трапитись, що вони будуть збігатися: інколи мета визначена прекрасно, але допускаються помилки у засобах, що ведуть до досягнення цієї мети або є всі засоби, що ведуть до досягнення мети, але ж сама мета поставлена погано... Слід прагнути володіти, і тим, і іншим, тобто вміти визначати і мету, й такі, що сприяють досягненню її, засоби" (Арістотель).

• 8. Які перспективи відкривають перед етикою підходи, висловлені нижче:
  • а) "Етика повинна б себе визнати неспроможною. Заперечення можливості узагальнень у моралі пояснює нам, чому нема й не може бути науки про поведінку"(Данем).
  • б) "Моральне судження не є ні істинним, ні помилковим. Воно нічого не стверджує, його не можна ні довести, ні спростувати" (Р. Карнап).
• 9. Чи актуальне сьогодні наведене нижче ленінське положення для питань морального життя? Підкріпіть свою точку зору фактами й прикладами.

"Хто береться за конкретні питання без попереднього вирішення загальних, той неминуче буде на кожному кроці несвідомо "наштовхуватись" на ці загальні питання (Ленін В. І. Пов. зібр. тв. — т. 15, с.368).

10. "Яким би не був суспільний організм, порочна природа громадян завжди буде давати про себе знати своїми недобрими діями. Нема такої політичної алхімії, за допомогою якої можна було б перетворити свинцеві інстинкти у золоті норови" (Г. Спенсер).

Чи переконлива для вас така точка зору? Чому?

• 11. Визначте своє ставлення до точки зору, поширеної й по сьогоднішній день: "Вся система суспільної філософії марксизму пройнята принциповим запереченням етики. Позакласову етику марксизм вважає передсудом, а класова етика є внутрішня неможливість. І тому марксизм цілком послідовно на місце моралі ставить класовий інтерес. Виходить дуже струнка соціологічна побудова, у якій для, власне, етики місця нема" (із передмови до книги К. Форлендера "Кант і Маркс").
• 12. Існує думка, що етика — наука про зовнішню культуру людей, про те, як вони повинні себе поводити на вулиці, у гостях, вдома, на роботі, у театрі, у транспорті тощо.

Чи є це коло питань предметом етики? Як співвідносяться етика й етикет?

13. Візьміть участь у дискусії:

Хто перший повинен вітатися, вставати із-за столу чи виходити із засобів транспорту, як поводити себе за столом — всі ці поради дати легко й просто. І навчати цим правилам доброго тону належить батькам ще в дитинстві. Набагато складніше й тонше — все те, що стосується сфери почуттів, взаємовідносин між людьми. Тут не може бути правил і законів.

Чи правильною є ця думка?

14. Чи згодні ви з твердженням про значення етики, наведеним нижче?

"Етика як наука покликана вивчати закономірності людського життя і озброювати людей для боротьби за щастя. Тому й вважають етику "логікою щастя". Звичайно, наука етики не дає рецептів для "еліксиру щастя", але без неї, без реалізації її законів й вимог нема ні людського щастя, ні людського життя взагалі"(Г. Д. Бандзеладзе).

15. "Марна справа встановлювати норми поведінки для окремих випадків, перш ніж знайдено принципи й закони, і міру справедливості й несправедливості" (Т. Гоббс).

Проти якого підходу спрямований цей вислів? Чи згодні ви з висновком автора?

16. Визначте етичний напрямок, виражений у вислові Діка — героя роману Д. Лондона "Маленька господиня великого будинку":

"Я слухаю, слухаю й говорю, говорю без кінця, як, наприклад, зараз, а переконань у мене все ж нема ніяких. І нема ніякого мірила. Неправда, мірило є, — заперечив Дік. — Старе, вічне мірило: істинне те, що виправдовує себе в житті... Ти знаєш, я байдужий до моралі й визнаю її лише тоді, коли вона корисна".

17. "Ганьба проповіднику, який запевняє нас, нібито зло лежить у світі, а не в нас самих" (С. Кіркегор).

Покажіть зв'язок ідеалізму і метафізики у цьому твердженні.

18. "... Возвеличу

Малих отих рабів німих! І на сторожі коло їх Поставлю слово"

• (Т. Г. Шевченко). Про яке звеличення говорить у цих рядках поет? Як цьому може слугувати етика?
• 19. Зробіть етичний аналіз народних прислів'їв:
  • а) "Як аукнеться, так і відгукнеться".
  • б) "Не копай іншому яму, бо сам у неї впадеш".

Порівняйте "із золотим правилом" моралі: "Не роби іншому того, чого собі сам не бажаєш" і з "категоричним імперативом" І. Канта:

"Чини згідно із суб'єктивним принципом, який одночасно може мати силу загального закону".

Що є спільного, і в чому істотна різниця між ними?

20. Як ви розумієте риторичне запитання, висловлене у рядках:

"Коли дівчина вечорами й по ночах прагне принести користь світові. Коли вона мріє про невимовне прекрасне й високе. Чи далеко це від життя?

Якщо ці мрії прекрасні, чи не буде прекрасною й відповідь на них?"

• ("Клич". 1924 р. Жива етика. — М.: Республіка. — 1992). Який етичний напрямок тут представлено?
• 21. Складіть план диспуту на тему: "Чи можна навчитися моралі?"
• 22. "Моральних норм неможливо дотримуватися: вони забороняють, наприклад, обманювати і дозволяють брехню. У моралі на кожну норму знайдеться антинорма і людина лише розгублюється від цього" (із виступу на науково-практичній конференції).

Розгляньте це міркування з позиції єдності абсолютного і відносного у моральних нормах. Знайдіть у ньому помилку.

23. "Головну вагу клав я завсігди на здобування загальнолюдських прав, бо знав, що народ, здобуваючи собі загальнолюдські права, тим самим здобуває собі й національні права" (І. Франко).

Чи стосується це висловлення етики? Чому?

24. "Невігластво — мати злоби, заздрощів, скупості і всіх інших ницих і грубих вад, а також гріхів" (Галілео Галілей).

Яке невігластво тут мається на увазі?

25. "Філософія або любов до мудрості, скеровує усе коло дій своїх до тієї мети, щоб дати життя духу насолод, благородство серцю, світлість думкам як голові всього. Коли дух веселий, думки спокійні, серце мирне, — то й усе світле, щасливе, блаженне. Оце є філософія" (Г. С. Сковорода). Конкретизуйте, яку мету повинна визначати етика, оскільки за Кантом, вона — практична філософія? Вічну, повсякденну, будь-яку? Адже головне призначення мудрості — внутрішнє спрямування людини, чи не так? Спробуйте розвинути цю думку.