Повна версія

Головна arrow РПС arrow Регіональна економіка

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Фактор робочої сили (трудовий)

Вплив цього фактора на розміщення виробництва визначається кількістю затраченої праці на виробництво одиниці продукції, кількістю працівників, потрібних для виробництва певної кількості продукції, кількістю продукції в розрахунку на одного працівника. Індикатором трудомісткості служить також показник частки заробітної плати у собівартості виробленої продукції.

За ступенем трудомісткості виробництва всі галузі поділяються на три основні групи: 1) високотрудомісткі з великими затратами праці (в людино-годинах) на одиницю продукції при відносно малій вазі кількості випущеної продукції в розрахунку на одного працівника; 2) середньої трудомісткості з меншими, ніж у першій групі, затратами праці на одиницю продукції при відносно великій вазі кількості випущеної продукції в розрахунку на одного працівника; 3) нетрудомісткі з мінімальними затратами праці на одиницю продукції при найбільшій за вагою кількості випущеної продукції в розрахунку на одного працівника.

Якщо виходити із затрат праці на одиницю випущеної продукції і частки заробітної плати у її собівартості, то найбільш трудомісткими галузями, що орієнтуються на місця зосередження робочої сили, виявляться такі: машинобудування (за винятком металомістких виробництв), легка промисловість (крім первинної обробки сільськогосподарської сировини), а також деякі хімічні виробництва (виробництво гумовотехнічних виробів, пластичних мас, хімічних волокон та ін.). У сучасному промисловому виробництві найвищу трудомісткість мають галузі електроніки (виробництво ЕОМ, телевізорів, радіоприймачів, побутової електроніки); приладобудування, оптико-механічне виробництво, автомобілебудування; верстатобудування, швейна, текстильна, взуттєва галузі. Ці галузі розміщуються у містах з вільними трудовими ресурсами. З метою раціонального використання трудових ресурсів жіночої статі в районах зосередження підприємств важкої промисловості розміщуються підприємства легкої, харчової галузей (текстильні комбінати, взуттєві фабрики, кондитерські фабрики). Наприклад, у Донецьку розміщений великий бавовняно-прядильний комбінат, у Луганську - взуттєва і кондитерська фабрики, що дали робочі місця значній кількості жінок в індустріальному Донбасі.

Необхідно зазначити, що деякі виробництва можуть успішно розвиватись лише за умови наявності висококваліфікованих працівників і великих внесків у науково-дослідну базу. Такі виробництва залежать від фактора наукомісткості і розміщуються переважно в центрах науки та освіти. Такими центрами е великі міста, а також міста-супутники, куди можуть бути винесені на-укомісткі виробництва разом з науковою базою. В Україні основна кількість наукомістких виробництв розміщена у великих містах - Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Львові. У розвинених країнах світу створені великі фірми міжнародного значення, що мають у своєму складі потужні науково-дослідні установи. Вони виступають спеціалізованими центрами наукомісткої продукції.

Споживчий фактор

При територіальній диференціації природних ресурсів і населення діє в напрямі протилежному сировинному та паливно-енергетичному факторам. До районів і центрів споживання тяжіють переважно ті галузі, що зайняті обслуговуванням населення (виробництво товарів широкого вжитку) або виробляють малотранспортабельну продукцію (порівняно з вихідною сировиною і паливом).

Так, у місцях споживання виробляється переважна частина хлібобулочних і кондитерських виробів, молочної продукції та інших видів, які не можуть бути перевезені на велику відстань з огляду на свої споживні властивості. До місць споживання тяжіє завжди виробництво залізобетонних виробів та багатьох будівельних матеріалів, оскільки перевезення цих виробів на великі відстані різко підвищує їх вартість, що невигідно для виробника і споживача. Деякі виробництва концентруються, як правило, у великих центрах (швейні, взуттєві, меблеві фабрики, м'ясокомбінати) оскільки сировина, яку вони споживають, без особливих і великих транспортних затрат може бути завезена з інших районів. До цієї групи належить також більшість галузей сільськогосподарського машинобудування, виробництво фосфорних, азотних добрив (на базі переробки природного газу). У великих містах розміщуються теплоелектроцентралі (ТЕЦ), вони забезпечують подачу тепла для потреб промисловості і комунального господарства. Роль споживчого фактора часто посилюється фактором робочої сили, оскільки місця зосередження населення - це не лише джерела трудових ресурсів, а й райони споживання промислової продукції.

 
<<   ЗМІСТ   >>