Повна версія

Головна arrow Політологія arrow Національна безпека України

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Концепція національної безпеки Монголії

Концептуальні положення щодо забезпечення національної безпеки викладені в концепції національної безпеки Монголії. Структурно даний документ складається з її розділів:

  • 1. загальні положення;
  • 2. безпека існування Монголії;
  • 3. безпека громадського порядку і державної системи;
  • 4. безпека прав і свобод громадян;
  • 5. економічна безпека;
  • 6. наукова і технічна безпека;
  • 7. інформаційна безпека;
  • 8. безпека монгольської культури і способу життя;
  • 9. безпека населення і його генофонду;
  • 10. екологічна безпека;
  • 11. інші положення.

Конституція Монголії виражає загальні інтереси народу, всіх груп і прошарків монгольського суспільства.

Національна безпека Монголії — положення, за якого забезпечуються сприятливі зовнішні і внутрішні умови для обслуговування життєво важливих національних інтересів Монголії. Ідеологічною основою політики, що забезпечує національну безпеку, е національний патріотизм.

Життєво важливі національні інтереси Монголії полягають в існуванні монгольського народу і його цивілізації, в незалежності, суверенітеті, територіальній цілісності країни, непорушності державних кордонів, відносній економічній незалежності, стійкому економічному розвитку і національній єдності. Життєво важливі національні інтереси Монголії є предметом особливої турботи і захисту з боку держави і народу.

Забезпечення національної безпеки передбачає проведення державної політики, націленої на створення всебічних гарантій захисту і зміцнення життєво важливих національних інтересів Монголії, діяльності держави, її установ і посадовців по досягненню цього, а також заходи країни, що вживаються громадянами. Ці носять як превентивний, так і творчий характер. Монголія прагне розвивати свою міжнародну конкурентоспроможність в економічній, культурній, науково-технічній і освітній сферах.

Структура національної безпеки Монголії

Національна безпека складається з наступних основних компонентів:

  • 1. безпека існування Монголії;
  • 2. безпека соціального устрою і державної системи;
  • 3. безпека прав і свобод громадян;
  • 4. економічна безпека;
  • 5. наукова і технічна безпека;
  • 6. безпека інформації;
  • 7. безпека монгольської цивілізації;
  • 8. безпека населення і його генофонду;
  • 9. екологічна безпека.

Чинники, що впливають на національну безпеку, поділяються на внутрішні і зовнішні за їх природою і на безпосередні, тимчасові, довгострокові і постійні за часом їх дії. Життєво важливі національні інтереси Монголії є інтересами постійними по їх природі.

Чинники, які можуть вчинити негативний вплив на національну безпеку поділяються на об'єктивні та суб'єктивні за їх характером, і на реальні і можливі по вірогідності небезпеки, яку вони можуть представляти.

Політика забезпечення і зміцнення національної безпеки націлюється на виявлення і усунення будь-яких загроз на "вірогідній" стадії їх появи, а також на зменшення або запобігання об'єктивних загроз за рахунок своєчасного усунення суб'єктивних загроз.

Примітним моментом є те, що національна безпека Монголії розглядається як частина міжнародної безпеки і як така безпосередньо залежить від останньої. З погляду політичної просторової безпеки вона поділяється на глобальну, регіональну і субрегіональну.

З погляду внутрішнього просторового вимірювання національна безпека повинна бути на національному, регіональному, районному, столичному і повітовому рівнях.

Національна безпека забезпечується соціальними, політичними, організаційними, економічними, дипломатичними, військовими, розвідувальними і юридичними засобами в односторонньому порядку, або за допомогою розвитку міжнародної співпраці.

Основні засоби забезпечення національної безпеки полягають у вжитті заходів, призначених передбачати тенденції і розвиток подій на основі надійної інформації і за допомогою її аналізу і оцінки.

Основними гарантами національної безпеки є народ Монголії і монгольська держава.

Міжнародні гарантії національної безпеки складаються з політичних, юридичних і морально-психологічних компонентів. Вони забезпечуються і зміцнюються за допомогою комбінації односторонніх, двосторонніх і багатобічних заходів. Військово-політична безпека може бути забезпечена за допомогою системи колективної безпеки спільними зусиллями або участю в такій системі.

Систему забезпечення національної безпеки Монголії складають Великий народний хурал держави, президент Монголії, Рада національної безпеки, очолювана президентом, уряд, центральні і місцеві правоохоронні і державні адміністративні органи.

Законодавчі, виконавчі, судові органи і органи місцевого самоврядування дотримуються в рамках їх компетенції принципів цієї концепції, підкріплених Конституцією, законодавством і іншими відповідними юридичними актами.

Політичні і громадські організації, а також громадяни мають суворо дотримуватися законодавства по забезпеченню національної безпеки і брати активну участь в його реалізації.

Рада національної безпеки виконує функцію координації стратегії і тактики реалізації даної концепції з належним обліком існуючих умов. Вона здійснює спостереження за станом захисту національної безпеки і щорічно інформує Великий народний хурал держави з цього питання.

Зацікавлені установи виділяють у їх бюджетах кошти, необхідні для реалізації положень цієї концепції. У разі надзвичайних заходів витрати покриватимуться з державного бюджету.

Інформаційна база даних по національній безпеці

Будь-яка інформація для координації і здійснення державної політики національної безпеки повинна виходити від відповідних властей, громадян і з зарубіжних джерел. При Раді національної безпеки створюється відповідна інформаційна база даних.

Безпека існування Монголії означає забезпечення її незалежності, суверенітету, територіальної цілісності і непорушності державних кордонів Монголії.

До зовнішніх чинників, які можуть несприятливо впливати на безпеку існування Монголії належать:

  • 1) збройна агресія або загроза збройної агресії з боку будь-якої держави або сили;
  • 2) політика, націлена на насильницьку ліквідацію державної незалежності Монголії або на підрив національної єдності народу;
  • 3) перешкоджання або тиск на суверенні відносини Монголії з іншими державами, встановлені на основі міжнародного права;
  • 4) організація терористичної і підривної діяльності, шпигунства проти Монголії і її народу, а також підбурювання і участь у подібних актах.
  • 5) нав'язування будь-якою державою Монголії її власних інтересів або політики, або спроби вирішити суперечки силою;
  • 6) нав'язування політичного, військового, економічного й ідеологічного контролю над Монголією;
  • 7) виникнення глобальних, регіональних і субрегіональних криз і конфліктів, які можуть зачіпати інтереси Монголії або можуть втягнути її у війну;
  • 8) дестабілізація монгольської економіки, спроби або організація державного перевороту, або використання Монголії в якості плацдарму для політики і діяльності, спрямованої проти інших держав;
  • 9) зміна державних кордонів, незаконний перетин кордону і порушення кордону;
  • 10) суперечки і конфлікти між сусідніми державами під впливом їх внутрішніх суперечностей і криз;
  • 11) масовий приток мігрантів із сусідніх держав;
  • 12) випадки природних і екологічних бід, спалах або розповсюдження особливо інфекційних захворювань людини або тварин.

До внутрішніх чинників, які можуть несприятливо впливати аа національну безпеку Монголії належать:

  • 1) розпад державності або наміру і/або спроби перетворити Монголію на державу-сателіт;
  • 2) політичні, економічні і воєнні дії, націлені на підрив національної єдності і/або підрнв незалежності Монголії.
  • 3) поява умов, що ведуть до гострих релігійних, етнічних або місцевих суперечок і конфронтації;
  • 4) організація підривної або шпигунської діяльності, націленої на послаблення потенціалу Монголії;
  • 5) розбіжності в збройних силах і інших військових підрозділах, втрата їх оборонного потенціалу або військово-патріотичної свідомості, або конфронтація між військовим і цивільним населенням, або озброєне повстання і конфлікти.

До шляхів і засобів забезпечення безпеки існування Монголії належать. Перше

  • 1) відстоювати загально визнані принципи сучасного міжнародного права у відносинах з будь-якою державою і примушувати інших також дотримувати їх;
  • 2) підтримувати діяльність Організації Об'єднаних Націй і інших міжнародних організацій, націлену на зміцнення міжнародного миру й безпеки, тісно співробітничати з ними в цих цілях;
  • 3) створювати й захищати в двосторонньому і багатосторонньому порядку юридичні основи одностороннього або колективного захисту країни від агресії відповідно до ст. 51 Хартії ООН;
  • 4) сприяти політиці підтримки стратегічної стабільності і створення надійної системи зміцнення миру і безпеки в Азії і на Тихому океані, особливо в Північно-східній Азії і Центральній Азії;
  • 5) суворо дотримуватися політики недопущення використання території країни проти інших держав. Забезпечити без'ядерний статус Монголії на міжнародному рівні і зробити її важливим елементом зміцнення безпеки країни політичними засобами. Здійснювати політику перетворення Центральної Азії на зону, вільну від ядерної зброї;
  • 6) забезпечити своєчасну і законну реакцію на дії, здатні впливати або суперечити життєвої важливим національним інтересам Монголії, або що шкодять її престижу і, якщо необхідно, відповідним чином відображати її в політиці і діяльності уряду;
  • 7) сприяти атмосфері, сприятливій для розуміння і підтримки Монголії в інших країнах, особливо в сусідніх і впливових країнах, за допомогою широкого застосування політики "народної дипломатії", важливого каналу зовнішніх стосунків;
  • 8) проводити в життя юридичні акти, що визначають загальне число іноземців і осіб без громадянства, які можуть проживати в Монголії, і регулювати їх пересування усередині країни і спостерігати за дотриманням цих актів. Створити механізм контролю для запобігання незаконного проживання або перебування в Монголії.
  • 1) співробітничати з іншими країнами і відповідними міжнародними організаціями у військовій області і в здійсненні політики захисту себе від можливої агресії і прагнення до колективної оборони Монголія повинна слідувати політиці використання збройних сил сусідніх або третіх держав або ООН і/або інших об'єднаних міжнародних збройних сил;
  • 2) мати національні збройні сили, інші підрозділи, здатні захистити незалежність, територіальну цілісність і непорушність кордонів країни;
  • 3) вирішувати оборонні задачі на основі універсальної оборонної системи відповідно до власної військової доктрини. У разі потреби захисту від збройного оточення або агресії тільки власними силами, війна самооборони повинна вестися за допомогою мобілізації всіх внутрішніх сил і засобів, одночасно широко використовуючи зовнішні чинники;
  • 4) брати участь, наскільки це можливо, в міжнародних зусиллях і співпраці, призначеній для зміцнення довіри у військовій області і створення механізму для забезпечення регіональної безпеки.

Таким же чином розглядаються й інші структурні компоненти національної безпеки Монголії.

На Великий народний хурал (парламент МНР) покладено обов'язок щодо внесення відповідних змін і поправок до внутрішнього законодавства і змісту концепції національної безпеки Монголи за пропозицією Ради національної безпеки, відповідно до змін і тенденцій в глобальному, регіональному і внутрішньому положенні.

 
<<   ЗМІСТ   >>