Макроекономічні показники в системі національних рахунків

Рух суспільного продукту у процесі відтворення, коли він послідовно приходить через сфери виробництва, розподілу, обміну і споживання, називається економічним кругообігом. Схеми економічного кругообігу знаходяться в основі макроекономічних моделей відтворення[1].

Сукупний суспільний продукт необхідно постійно вимірювати, щоб орієнтуватися в _його зміні. Для цього можна використати тільки вартісний показник. Його визначають за певний період, як правило, за рік.

Теорія і практика розробили два методи обчислення суспільного продукту: систему національних рахунків (СНР) і систему балансу народного господарства (БНГ). Зараз майже всі країни світу використовують систему національних рахунків.

Система національних рахунків - це заснована на балансовому методі система взаємопов'язаних потоків статистичної інформації та економічних показників, які відображають найзагальніші риси та найважливіші аспекти економічного розвитку країни [2].

Базовою одиницею обліку в СНР є інституціональна (господарська) одиниця, тобто юридично, економічно та фінансово самостійний суб'єкт. У СНР інституційні одиниці поділяються на п'ять секторів (див. табл.).

Таблиця. Сектори інституційних одиниць в СНР

СНР включає три основні групи рахунків: 1) рахунки для секторів економіки;

• 2) рахунки для галузей економіки;
• 3) рахунки для економіки в цілому (консолідовані рахунки). Головним макроекономічним показником результатів поточної економічної діяльності є валовий внутрішній продукт.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) - це валова вартість (у ринкових цінах) усіх товарів і послуг, створених протягом певного періоду на території даної країни і з використанням лише її факторів виробництва.

Якщо від ВВП відрахувати додану вартість, створену іноземними фірмами на території даної країни, і додати додану вартість, створену вітчизняними фірмами за кордоном, то одержимо валовий національний продукт (ВНП) [3].

ВВП обчислюється трьома основними методами.

• 1. За доходами: підсумовуються доходи приватних осіб, акціонерних товариств, приватних підприємств, а також доходи держави від підприємницької діяльності та органів державного управління у вигляді податків на виробництво та імпорт.
• 2. За витратами: підсумовуються витрати на капіталовкладення (валові інвестиції у національну економіку), особисте споживання, державні закупки (державне споживання) і сальдо зовнішньої торгівлі [4].
• 3. Метод доданої вартості (виробничий метод): підсумовуються вартість виготовлених кінцевих товарів і послуг усіх сфер економіки.

Додана вартість - це вартість, яка створена в процесі виробництва на даному підприємстві та відображає реальний внесок підприємства у формування вартості конкретного продукту (товару, послуг), тобто заробітну плату, прибуток, ренту, процент за кредит, амортизаційні відрахування тощо. Вартість спожитих матеріалів, сировини, які були закуплені у постачальників і в створенні яких підприємство не брало участі, в додану вартість не включаються.

Розрізняють номінальний і реальний ВВП. Продукт, який обчислений за діючими цінами, називають номінальним ВВП, а скорегований на зміну цін - реальним ВВП [5].

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) - можна отримати з ВВП, коли його зменшити на величину амортизаційних відрахувань:

Національний дохід (НД) - сукупний дохід в економіці, який отримують власники факторів виробництва (праці, капіталу, землі), - можна отримати, коли показник ЧВП зменшити на величину чистих непрямих податків на бізнес:

Примітки

• 1. Першу спробу моделювання відтворення здійснив у своїй знаменитий праці "Економічна таблиця" (1758) французький фізіократ Ф. Кене (16941774).
• 2. Система Національних Рахунків ухвалена Статистичною комісією ООН у 1993 році. СНР враховує всі види діяльності суб'єктів господарювання, пов'язані з виробництвом матеріальних і нематеріальних благ та послуг, і являє собою сукупність показників економічного розвитку країни, виробництва і споживання продукції, розподілу і перерозподілу доходів, нагромадження капіталу та фінансів. В ній відображається три види взаємопов'язаних операцій
• - товарно-виробничих, споживчо-розподільчих, дохідно-фінансових.
• 3. ВВП більш точний, ніж ВНП, адже інколи непросто визначити національну належність додаткової вартості, особливо транснаціональних корпорацій. У рекомендаціях ООН по складанню системи національних рахунків (СНР) основним показником вважається ВВП, але передбачено обчислення і ВНП, адже ВВП і ВНП дуже близькі, їх часто позначають у єдиному континуумі - ВНП/ВВП.
• 4. ВВП за витратами = С + I + О + X,

де С - особисті споживчі витрати, О - державна закупівля товарів і послуг, І

• - валові приватні внутрішні інвестиції, X - чистий експорт.
• 5. Якщо розрахувати співвідношення між номінальним і реальним продуктом, одержують показник - дефлятор ВВП:

Дефлятор ВВП = Номінальний ВВП / Реальний ВВП.

Дефлятор ВВП - це загальний індекс цін. За його допомогою визначають реальний обсяг національного продукту. Номінальний ВВП вимірюється в поточних цінах, реальний визначається з урахуванням інфляції та дефляції. Індекс цін виражається в десятковій формі:

Реальний ВВП = Номінальний ВВП / Індекс цін.