ВНУТРІШНІЙ АУДИТ: ЙОГО СУТЬ, ОБ'ЄКТИ І СУБ'ЄКТИ

Система внутрішнього контролю на підприємстві

У питаннях 6 Теми 1 та Теми 4 Модуля І вже розглядалася система організації фінансово-господарського контролю в Україні з боку його класифікації за суб'єктами. Саме там наголошувалося, що внутрішній контроль є контролем власника, інакше — видом адміністративного контролю.

Власник може реалізовувати свої права щодо управління підприємством відповідно до статуту або інших установчих документів:

• - безпосередньо;
• - через уповноважені ним органи.

Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства.

При розгалуженій організаційній структурі підприємства (товариства) функції контролю за ефективністю діяльності керівника та інші функції контролю за фінансово-господарською діяльністю здійснює наглядова (спостережна) рада товариства. Залежно від кількісного складу та функцій наглядової ради згідно з Принципами корпоративного управління, у її складі доцільно формувати дорадчі органи — постійні та/або тимчасові комітети.

До постійних комітетів, які доцільно створювати у підприємстві (товаристві) з метою запобігання виникнення конфлікту інтересів у посадових осіб, належать:

• - аудиторський комітет;
• - комітет з питань призначень і винагород.

Завданням аудиторського комітету є:

• - здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства;
• - надання пропозицій щодо обрання аудитора та контроль за його незалежністю;
• - визначення напрямів необхідного аудиту;
• - питання звітності;
• - управління ризиками
• - підготовка та надання наглядовій раді рекомендацій для прийняття остаточних рішень тощо.

Аудиторський комітет повинен співпрацювати з:

• - ревізійною комісією підприємства (товариства);
• - зовнішнім аудитором;
• - службою внутрішнього контролю (внутрішнього аудиту).

Етапи розвитку внутрішнього аудиту в Україні

Реалізація повноважень власником (керівником) підприємства та набуття ним досвіду господарювання вимагає виконання цілеспрямованих контрольних заходів на підприємстві. Ними є заходи, які виконують функціональні структурні підрозділи з контролю, що можуть мати вигляд управління, бюро, відділу, служби тощо. У сучасних умовах господарювання такий спеціальний підрозділ має назву служба внутрішнього аудиту.

Слід звернути увагу на принципово важливу деталь: служба внутрішнього аудиту, з огляду на її специфіку, не може бути одним із структурних підрозділів обліково-фінансової служби, інакше вона не зможе реалізувати роль експерта в оцінці дотримання облікової політики, дієвості внутрішнього контролю і надійності інформаційних систем. Ця служба повинна бути підзвітною тільки найвищому керівництву суб'єкта господарювання чи власникам, тобто ця служба повинна бути структурою аудиторського комітету чи підпорядкована наглядовому комітету або власникам безпосередньо.

Створення підрозділів внутрішнього аудиту підприємств, організацій в Україні та його регламентацію нормативними документами можна поділити на три етапи (табл. 12.1).

В Україні у жовтні 2000 року створено Інститут внутрішніх аудиторів України (ІВАУ). Перед ним було поставлено наступні завдання:

• - визначити наукове обґрунтування внутрішнього аудиту як соціального явища;
• - законодавчо закріпити статус професії внутрішнього аудитора на ринку трудових ресурсів України.

Таблиця 12.1. Етапи розвитку внутрішнього аудиту в Україні та його регламентація

Однак на теперішній час у нормативних документах України внутрішній аудит розглядається як складова частина управління тільки у двох структурах:

• - у органах Державного казначейства України [23];
• - у комерційних банках [24].