Відповідальність за бюджетні правопорушення

У Бюджетному кодексі крім контрольних повноважень окремих органів влади встановлено відповідальність за виявлені бюджетні правопорушення учасникам бюджетного процесу.

Бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого Бюджетним кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.

Бюджетне правопорушення, вчинене розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для вжиття наступних заходів:

• 1) призупинення бюджетних асигнувань;
• 2) зупинення операцій з бюджетними коштами;
• 3) накладання стягнень.

Призупинення бюджетних асигнувань

Відповідно до статті 117 Бюджетного кодексу Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Державна контрольно-ревізійна служба України, місцеві фінансові органи, голови виконавчих органів міських міст районного значення, селищних та сільських рад, головні розпорядники бюджетних коштів у межах своїх повноважень можуть призупиняти бюджетні асигнування, тобто повноваження на взяття бюджетного зобов'язання, у разі:

• - несвоєчасного і неповного подання звітності про виконання бюджету;
• - невиконання вимог щодо бухгалтерського обліку, складання звітності та внутрішнього фінансового контролю за бюджетними коштами і недотримання порядку перерахування цих коштів;
• - подання недостовірних звітів та інформації про виконання бюджету;
• - порушення розпорядниками бюджетних коштів вимог щодо прийняття ними бюджетних зобов'язань;
• - нецільового використання бюджетних коштів.

Порядок призупинення бюджетних асигнувань затверджено наказом Міністерства фінансів України № 319 від 15 травня 2002 року, згідно з яким:

1) Рішення про призупинення бюджетних асигнувань у вигляді розпорядження (додаток Е) приймає Міністр фінансів України на підставі протоколу про бюджетне правопорушення або акта ревізії та доданих до нього документів.

Розпорядження про зупинення бюджетних асигнувань складається у п'яти примірниках - один оригінал і чотири копії, спрямування яких відображено на рисунку 50.

• 2) Бюджетні асигнування призупиняються з 1-го числа місяця, наступного за датою прийняття розпорядження про призупинення бюджетних асигнувань, на термін від одного місяця до трьох у межах поточного бюджетного періоду в обсязі, що дорівнює 50 відсоткам асигнувань, затверджених у плані асигнувань розпорядника бюджетних коштів за скороченою економічною класифікацією видатків бюджету на цей період, за винятком асигнувань на оплату праці (1110), нарахування на заробітну плату (1120) та трансфертів населенню (1340).
• 3) Пропозиції щодо призупинення бюджетних асигнувань, які підписує керівник органу, що встановив бюджетне правопорушення, або особа, що його заміщає, повинні містити назву відповідної бюджетної програми (тимчасової класифікації видатків місцевих бюджетів), за якими пропонується призупинити бюджетні асигнування. Разом з пропозиціями необхідно подати копію плану асигнувань розпорядника бюджетних коштів, яким вчинено бюджетне правопорушення, та копії довідок про внесення змін до нього.

Рисунок 50 - Органи, яким надаються примірники розпорядження про призупинення бюджетних асигнувань

Відновлення дії бюджетних асигнувань здійснюється у наступному порядку:

• 1) Розпорядник чи одержувач коштів, якому були призупинені бюджетні асигнування, подає відповідному органу інформацію про усунення бюджетного правопорушення та копії документів, що її підтверджують.
• 2) Міністр фінансів аналізує надану інформацію та приймає рішення про відновлення дії бюджетних асигнувань, яке оформляється у вигляді розпорядження про відновлення дії бюджетних асигнувань (додаток Ж).

Розпорядження складається у чотирьох примірниках - один оригінал і три копії, спрямування яких наведено на рисунку 51.

Рисунок 51 - Розподілення примірників розпоряджень про відновлення призупинених бюджетних асигнувань

3) Відповідальний розпорядник на підставі розпорядження вносить зміни до помісячного плану асигнувань з 1-го числа місяця, наступного за датою прийняття цього розпорядження.

Нецільове використання коштів вважається бюджетним правопорушенням, яке відображається в протоколі або в акті ревізії (перевірки), складеному контролюючим органом. Примірник цього документа разом з довідкою відповідного контролюючого органу щодо бюджетного правопорушення надається Міністерству фінансів (місцевому фінансовому органу).

Нецільовим використанням бюджетних коштів є витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, установленим Законом України "Про Державний бюджет України" або рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису.

У разі встановлення факту нецільового використання бюджетних коштів приймається рішення про зменшення бюджетних призначень та призупинення бюджетних асигнувань в обсязі, що передбачений для зменшення бюджетних призначень. Зменшення бюджетних призначень головним розпорядникам бюджетних коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у 2005 році згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 47 від 15 січня 2005 року здійснюється у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 112 від 4 лютого 2004 року.