Страхування водних транспортних засобів. Морське страхування

До водних транспортних засобів відносять маломірні водні судна, різноманітні човни, яхти, катамарани і т. ін.

Страхування водних транспортних засобів ґрунтується переважно на тих самих засадах, що й автомобільних. За основу страхової оцінки судна береться сума, запропонована страхувальником, яка не має перевищувати його дійсної вартості.

Договір страхування може бути укладено на одній з перелічених далі умов, яка (умова) визначає обсяг відшкодування збитків та величину страхових платежів залежно від обсягу відповідальності, взятої страховиком:

• o з відповідальністю за загибель та пошкодження;
• o з відповідальністю за повну загибель з урахуванням витрат на врятування;
• o без відповідальності за пошкодження, крім випадків загибелі.

Договір страхування цього виду укладається на окремий рейс або на певний строк.

Страхування морських суден

Переважна більшість зовнішньоекономічних перевезень здійснюється за допомогою морського транспорту. Основні вимоги, що пред'являються до договорів морського страхування, відображено в Кодексі торговельного мореплавства (КТМ) України 1995 р. У міжнародному плані керуються Законом про морське страхування (Marine Insurance Act) 1906 p. (Англія).

Об'єкти морського страхування:

• o морські судна (каско);
• o вантажі (карго);
• o фрахт;
• o контейнери;
• o відповідальність судновласників перед третіми особами.

Страхування суден та вантажів здійснюється за стандартними умовами (застереженнями), запропонованими Інститутом лондонських страховиків. Ці застереження стосуються обмежень навігаційного порядку. Так, морському судну забороняється входити в небезпечні води, особливо в зимовий період, і т. ін.

Групи страхових ризиків при страхуванні морських суден:

• o відповідальність за загибель та пошкодження судна;
• o без відповідальності за пошкодження, крім випадку краху (загибелі) судна;
• o без відповідальності за окрему аварію;
• o відповідальність тільки за повну загибель судна, включаючи витрати на його спасіння;
• o відповідальність тільки за повну загибель судна.
• 1. Якщо судно застраховане за умовами відповідальності за загибель та пошкодження судна, відшкодуванню підлягають такі збитки:
  • o від пошкодження чи фактичної загибелі судна, спричиненої вогнем, блискавкою, бурею, посадкою судна на мілину, зіткненням з іншим судном чи з нерухомими або плаваючими об'єктами, а також нещасними випадками, що виникли під час завантаження чи розвантаження палива, вибуху на борту судна та за його межами;
  • o пов'язані з поломкою валів, з прихованими дефектами корпусів машин та котлів, а також з необачністю та помилками капітана, механіка та інших членів команди чи лоцмана;
  • o від пошкодження судна, спричиненого заходами щодо його спасіння;
  • o від зникнення судна безвісти;
  • o які судновласник одного судна має відшкодувати іншому судновласнику;
  • o із загальної аварії;
  • o всі витрати, зумовлені заходами щодо порятунку судна, зменшення збитків та встановлення його розміру, якщо збиток відшкодовується за умовами страхування.

За цією групою ризиків збитки від пошкодження відшкодовуються, як правило, із застосуванням тривідсоткової франшизи.

Без франшизи названі збитки відшкодовуються тільки тоді, коли їх причиною стали зіткнення з іншим судном, посадка на мілину, пожежа та вибух.

Збитки від повної загибелі судна завжди відшкодовуються без франшизи.

• 2. Якщо судно застраховане за умовами без відповідальності за пошкодження, крім випадків краху, то обсяг відповідальності страховика перед страхувальником обмежений. За умови повної загибелі страховик відшкодовує збитки у повному обсязі, азбитки від пошкодження відшкодовуються виключно за умов краху, посадки на мілину, пожежі, вибуху та зіткнення.
• 3. Якщо судно застраховане за умовами без відповідальності за окрему аварію, то відшкодуванню підлягають збитки від повної фактичної або конструктивної загибелі судна з причин, зазначених у пункті 1.
• 4. Якщо судно застраховане за умовами відповідальності тільки за повну загибель судна, включаючи витрати щодо порятунку, то відшкодуванню підлягають збитки від повної загибелі судна, зникнення судна безвісти та витрати, пов'язані зі спасінням судна.
• 5. Застраховане за умовами відповідальності тільки за поєну загибель судно передбачає відшкодування тільки за умов повної загибелі судна та за умови зникнення судна безвісти.

В усіх вищезазначених випадках страховик звільняється від відшкодування збитків за умови, якщо:

• o аварія є наслідком навмисних дій або необачності страхувальника, вигодонабувача або їх представника;
• o мала місце непристосованість судна для цього виду плавання (неморехідність судна);
• o мала місце зношеність судна, його старість;
• o без відома страховика, але з відома страхувальника на судно були завантажені вибухові вантажі;
• o судно було знищено або пошкоджено мінами, торпедами, бомбами та іншими знаряддями війни, актами громадянської непокори, було конфісковане, арештоване або знищене за рішенням влади;
• o мала місце втрата фрахту.

Викладене вище не означає, що втрата фрахту, збитки, пов'язані з воєнними діями, страйками і т. ін., не можуть бути відшкодовані, оскільки не підлягають страхуванню. Ці ризики можуть бути застраховані, але за додаткову плату.

Договір страхування морського судна підписується на основі письмової заяви страхувальника, в якій обов'язково мають бути вказані відомості:

• o про об'єкт страхування;
• o тип, рік побудови судна і т. ін.;
• o умови страхування;
• o страхову суму;
• o період страхування.

Стосовно періоду страхування варто зазначити, що судно може бути застраховане на один рейс або на певний строк.

Якщо страхування на один рейс, то вказують порти, куди заходить судно, якщо на певний строк, то вказують його тривалість та передбачувані райони плавання.

Строк відповідальності страховика починається з 24-ї год і закінчується о 24-й год тих чисел, які вказані в договорі (якщо судно страхують на певний строк).

Якщо судно страхують на один рейс, відповідальність страховика починається з моменту віддання швартових або зняття з якоря в порту відправлення і закінчується в момент пришвартування або поставлення на якір у порту призначення.

Припинення відповідальності страховика за збитки, спричинені страховими подіями

Якщо судно виходить за межі території, обумовленої договором, або змінює рейс без попереднього повідомлення про це страховика, то відповідальність останнього за збитками, пов'язаними зі страховими подіями, припиняється. Якщо зміни маршруту були вимушеними, з метою уникнення розірвання договору страховиком у одноосібному порядку, необхідно повідомити про обставини, що змінились, страховика, надавши згоду на сплату додаткової страхової премії.

Якщо відхилення від маршруту було зумовлене необхідністю уникнути зіткнення з іншим судном (чи іншим об'єктом), або необхідністю порятунку життя людей, воно не вважається таким, що порушує договір страхування. Пояснюється це тим, що міжнародна конвенція зобов'язує капітанів суден надавати допомогу будь-якій особі, якій на морі загрожує небезпека.

Якщо в період дії договору відбулися зміни в ризику для морського судна, страхувальник мусить про них повідомити страховика, і той вправі вимагати додаткову плату за змінені умови страхування. Якщо страхувальник відмовляється від сплати додаткової премії, дія договору припиняється в одноосібному порядку з боку страховика з моменту зміни рівня ризику.

Обов'язки страховика при настанні страхової події

При настанні страхової події страхувальник зобов'язаний:

• o вживати заходи, спрямовані на уникнення чи обмеження збитків;
• o документально засвідчити наявність страхової події;
• o капітан мусить зробити заяву про морський протест, якщо причиною аварії є стихійне лихо.

Після того як страховик здійснив відшкодування збитків страхувальнику, всі претензії, які страхувальник має до третьої особи, переходять до страховика.