Повна версія

Головна arrow Фінанси arrow Курс фінансів

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ФІНАНСОВІ ОСНОВИ ОРЕНДИ, ЛІЗИНГУ І КОНЦЕСІЙ

  • 9.1. Оренда державного майна і порядок її проведення.
  • 9.2. Орендна плата та її складові.
  • 9.3. Лізинг і лізингові платежі.
  • 9.4. Фінансові операції при передачі майна в концесію.

Оренда державного майна і порядок її проведення

Орендні відносини відіграють важливу роль у процесі проведення фінансової діяльності. З використанням оренди суб'єкти, які мають надлишкове майно (тобто те, що з тих чи інших причин не застосовується), можуть передати його в коротко- або довготермінове використання іншим особам. Останні залучають об'єкти оренди з метою організації господарської діяльності за умов дефіциту ресурсів. Як для однієї, так і для другої сторони операції є взаємовигідними. Але для їх забезпечення необхідні певні умови. Орендні відносини реалізуються у відповідних формах і передбачають установлений угодами сторін порядок проведення.

Оренда – це користування майном, що залучається для забезпечення підприємницької та іншої діяльності на визначені терміни та за умов виплати установленої плати. Власник об'єкта передає його для використання на певний період суб'єкту діяльності, який має потребу в такому майні та можливості його використовувати. Останній одержує майно на визначений період і застосовує його з метою досягнення запланованих результатів. В умовах ринкової економіки крім орендодавців і орендарів суб'єктами оренди також є посередницькі фірми. Особливими, ускладненими формами оренди є лізинг і концесії. Посередницькими підприємствами можуть бути лізингові компанії, комерційні банки та інші суб'єкти, залучені до проведення орендних операцій.

Використання оренди має певні переваги як для орендодавців, так і орендарів. Орендодавці вирішують проблеми виникнення надлишкового майна або активів, які нераціонально застосовуються. Передавання об'єктів в оренду має за мету підвищення ефективності їх використання, зміцнення співпраці з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, забезпечення підтримки майна в належному стані, одержування доходів від його експлуатації. Залучення активів за допомогою оренди з боку орендарів не потребує проведення значних капітальних витрат. При цьому такі процеси не супроводжуються здійсненням емісії цінних паперів або залученням кредитних ресурсів. Важливою перевагою є можливість поступового викупу майна, нерідко за рахунок доходів, що будуть одержані під час його використання.

До орендодавців державного і комунального майна в Україні зараховують: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи, уповноважені здійснювати управління майном Верховною Радою АР Крим та органами місцевого самоврядування; державні і комунальні підприємства.

Орендарями можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, інші юридичні особи; громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства. Фізична особа може бути орендарем тільки за умови, якщо вона є суб'єктом підприємницької діяльності.

Проведення орендних операцій передбачає чітке визначення її об'єктів. Об'єкт оренди – це майно, яке орендодавець може передати орендарю в користування на певний термін на визначених умовах. Об'єктами оренди є необоротні активи підприємства та земельні ділянки.

В Україні є певні особливості щодо визначення об'єктів оренди державного і комунального майна. Формально до об'єктів оренди належать цілісні майнові комплекси (ЦМК) підприємств і їх структурних підрозділів. ЦМК – це господарський об'єкт, що забезпечує проведення завершеного циклу виробництва продукції. При цьому, оборотні активи та певна частина необоротних активів мають бути викуплені або передані орендарю в кредит. Таким чином в оренду передаються переважно необоротні активи, а оборотні активи підприємства надаються орендарю на умовах, що відрізняються від орендних відносин.

Крім ЦМК об'єктами оренди державного та комунального майна є також нерухоме (будівлі, споруди, приміщення) та інше майно підприємств. Порядок надання та використання державного майна, що є об'єктом оренди, регламентується Законом України "Про оренду державного та комунального майна". Перелік суб'єктів та склад об'єктів оренди державного і комунального майна наведені на рис. 9.1.

Передача майна в оренду проводиться на основі договору, який укладається між орендодавцем і орендарем. Суттєвими умовами, що мають бути зазначені в угоді, є: характеристика об'єкта (склад і вартість майна), термін оренди, величина орендної плати та порядок її виплати, порядок використання амортизаційних відрахувань, умови відновлення та повернення орендованого майна, порядок страхування та ін. Договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, приватизації об'єкта, банкрутства орендаря, загибелі об'єкта оренди. У разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний повернути об'єкт відповідно до умов, зазначених у договорі.

Оренда об'єктів може здійснюватися у формах фінансової та операційної оренди. Фінансова оренда – це довгострокова оренда, після завершення строку якої об'єкт переходить у власність орендаря. При цьому у законодавстві України наведені ознаки, за якими оренду можна вважати фінансовою. Операційна оренда передбачає використання об'єкта орендарем протягом строку, меншого за період повної його амортизації. За закінченням дії такої угоди майно повертається у власність орендодавця. Особливою формою оренди є суборенда – передача орендарем орендованого ним об'єкта в оренду третій особі. За допомогою використання різних форм оренди досягається реалізація орендних відносин на найбільш вигідних умовах для орендодавців і орендарів.

Суб'єкти і об'єкти оренди державного і комунального майна

Рис. 9.1. Суб'єкти і об'єкти оренди державного і комунального майна

За користування об'єктами оренди орендар виплачує орендодавцю орендну плату. Вона нараховується незалежно від результатів господарської діяльності орендаря. В Україні річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом, що знаходиться в державній власності, не може перевищувати 10% від вартості орендованого майна. Та у разі визначення орендаря на конкурентних умовах, може бути передбачена вища ставка. Строки внесення орендної плати обумовлюються договором оренди. Для оренди об'єктів, що мають важливе соціальне значення, орендодавець може надавати пільги щодо орендної плати.

Передавання об'єкта в оренду передбачає визначення його вартості. Величина вартості майна фіксується в договорі оренди і є основою прийняття умов його виконання. До них, зокрема, належать: зобов'язання суб'єктів з питань використання та повернення об'єкта, нарахування і використання амортизації, розрахунок орендної плати та ін. Оцінювання вартості державного майна, що передається в оренду, проводиться згідно з "Методикою оцінки вартості об'єктів оренди", затвердженої Постановою КМУ від 10.08.1995 р. (з урахуванням змін та доповнень, що були внесені у 1996–2003 pp.).

З урахуванням специфіки об'єкта така методика може бути використана і під час проведення оцінювання недержавного майна, що передається в оренду. Вартість майна оцінює комісія, утворена орендодавцем. До складу комісії в обов'язковому порядку входять представники суб'єкта підприємницької діяльності, що бажає одержати об'єкт в оренду. Методика передбачає врахування певних особливостей при розрахунках вартості об'єктів, що належать до цілісного майнового комплексу і окремого індивідуального визначеного майна.

Оцінювання вартості ЦМК, що знаходиться в державній власності і передається в оренду, передбачає виконання такого порядку:

  • – проведення повної інвентаризації майна;
  • – складання передавального балансу;
  • – складання акту з оцінювання ЦМК.

При проведенні оцінювання вартості ЦМК враховується, що все майно поділяється на три групи, кожна з яких передається орендарю на певних умовах (рис. 9.2). До них, зокрема, належать:

1) майно, що передається орендарю на умовах оренди. Це необоротні активи, окрім цінних паперів, що є на балансі підприємства;

Умови передачі державного майна ЦМК орендарю

Рис. 9.2. Умови передачі державного майна ЦМК орендарю

  • 2) майно, що передається орендарю за умов викупу. До такого виду майна належать матеріальні оборотні активи підприємства;
  • 3) майно, що передається орендарю на умовах кредиту. Це – грошові кошти, розрахунки і цінні папери.

Вартість ЦМК, що передається в оренду, визначається шляхом сумування всіх активів, які входять до складу комплексу, за винятком оборотних активів.

Майно, що передається орендарю, поділяється на дві частини:

  • 1) майно, що передається в оренду (основні засоби, нематеріальні активи та інші необоротні активи);
  • 2) майно, що передається орендарю на утримання або у схов (житловий фонд, основні засоби об'єктів цивільної оборони, законсервовані основні засоби, мобілізаційні ресурси (у частині основних засобів).

Вартість оборотних активів підприємства обчислюють на основі ціни їх придбання за умов обов'язкового проведення дооцінювання з урахуванням ринкової вартості. Величину вартості матеріальних оборотних активів, що викуповуються орендарем, визначають шляхом врахування їх балансової вартості за винятком кредиторської заборгованості, що виникає у зв'язку з придбанням такого майна. Але при цьому умовою є те, що таку заборгованість не враховують при визначенні вартості майна, що передається орендарю на умовах кредиту.

До складу майна, що підлягає викупу орендарем, входять:

  • 1) виробничі запаси;
  • 2) незавершене виробництво;
  • 3) готова продукція;
  • 4) товари;
  • 5) малоцінні та швидкозношувані предмети (за залишковою вартістю);
  • 6) витрати майбутніх періодів.

Викуп майна орендарем здійснюється згідно з договором купівлі-продажу майна, що укладається одночасно з договором оренди.

До майна, що надається орендареві на умовах кредиту, належать:

  • – цінні папери (балансова вартість) (ЦП);
  • – грошові кошти та їх еквіваленти (ГК);
  • – векселі одержані (В);
  • – дебіторська заборгованість за вирахуванням резерву сумнівних боргів (ДЗ);
  • – кредиторська заборгованість (КЗ).

Вартість майна, що передається орендареві на умовах кредиту (Вк), розраховується за такою формулою:

Вк = ЦП + ГК + В +ДЗ - КЗ.

При цьому має виконуватися така вимога: у випадках, коли кредиторська заборгованість перевищує суму грошових коштів і дебіторської заборгованості, в кредит передаються тільки цінні папери

Вк = ЦП + (ГК+ДЗ - КЗ).

А якщо цінні папери відсутні, тоді залишок коштів (на рахунках і у касі) передається кредитору для погашення кредиторської заборгованості.

Умовами для передачі майна орендареві в кредит є те, що:

  • 1) операція проводиться на основі кредитного договору, що укладається одночасно з договором оренди. Строк кредитної угоди не має перевищувати строку договору оренди;
  • 2) орендар здійснює права, які надають цінні папери, одержані на умовах кредиту без права на відчуження таких цінних паперів;
  • 3) за користування кредитом орендар виплачує проценти на суму кредиту за ставкою, що відповідає ставці рефінансування НБУ;
  • 4) у разі погашення цінних паперів протягом строку дії договору грошові кошти, одержані орендарем, повертаються орендодавцю після закінчення строку кредитного договору.
 
<<   ЗМІСТ   >>