Страхування додаткової пенсії

Загальна характеристика пенсійної системи України

Пенсійне забезпечення громадян у переважній більшості країн світу здійснюється з трьох джерел:

• o державної пенсійної системи (в межах загальнообов'язкового державного соціального страхування);
• o недержавних пенсійних фондів;
• o страхових компаній та інших фінансових організацій.

Державна система пенсійного забезпечення України охоплює всіх непрацездатних громадян похилого віку, інвалідів, осіб, що втратили годувальника, виплати яким здійснюють у формі пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, компенсаційних виплат, додаткових пенсій.

Провідним органом у здійсненні централізованої пенсійної політики держави є Міністерство праці та соціальної політики України.

Джерела надходжень до Пенсійного фонду України:

• o обов'язкові внески підприємств, установ і організацій;
• o обов'язкові внески громадян;
• o кошти державного бюджету та фондів соціального страхування;
• o інші надходження.

В Україні наразі здійснюється реформування пенсійної системи. В результаті реформи має бути сформована трирівнева пенсійна система.

Перший рівень - солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яка базується на принципах солідарності та субсидування. Виплати пенсій та надання соціальних послуг на цьому рівні здійснюються за рахунок пенсійного фонду.

Другий рівень - накопичувальна система загальнообов'язкового пенсійного страхування, яка ґрунтується на засадах нагромадження коштів на персональних рахунках застрахованих осіб у Накопичувальному фонді.

Третій рівень - система недержавного пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі громадян України, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних нагромаджень з метою отримання одноразових, довічних чи розстрочених на визначений договором термін пенсійних виплат, які доповнюватимуть пенси І та II рівнів.

Оскільки два перших рівні належать до загальнообов'язкового державного пенсійного забезпечення, вони в цьому підручнику не розглядаються. Об'єктом нашого дослідження є третій рівень - недержавне пенсійне страхування або страхування додаткової пенсії.

Недержавне пенсійне страхування

Пенсійне страхування (англ. pension insurance) - це різновид особового страхування, за якого страхувальник одноразово чи в розстрочку сплачує страхові внески, а страховик бере на себе зобов'язання виплачувати застрахованій особі пенсію у вигляді одноразових, розстрочених на певний строк чи довічних періодичних виплат.

Страхування додаткової пенсії здійснюється страховими компаніями, банками та недержавними пенсійними фондами.

Пенсійні недержавні фонди за економічною природою є ощадними інститутами. Вони акумулюють грошові засоби у формі пенсійних внесків учасників фонду, інвестують їх, а дохід від інвестування розподіляють на потреби самого фонду (підприємницький дохід) та між його учасниками пропорційно до суми внесків. Вважається, що цих засобів має вистачити до кінця життя застрахованого.

З усього розмаїття страхового забезпечення, що здійснюється пенсійними фондами, виділяють три головних напрями:

• 1) індивідуальне страхування пенсій, коли клієнт страхує ("купує") пенсію певного розміру;
• 2) індивідуальне страхування пенсії в страховій компанії чи пенсійному фонді, яке ґрунтується на нагромадженні індивідуальних засобів у страховій організації та отриманні пенсії, адекватної нагромадженій сумі;
• 3) групове страхування, коли пенсії учасників адекватні загальній сумі.

З 1 січня 2004 р. в Україні запроваджено добровільну систему недержавного пенсійного забезпечення (НПЗ), яка надає можливість учасникам недержавних пенсійних фондів (НПФ) отримувати з часом додаткову пенсійну виплату з цієї системи. Функціонування цієї системи регламентується Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення"¹.

Суб'єкти недержавного пенсійного забезпечення:

• o недержавні пенсійні фонди;
• o страхові організації, які уклали договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті;
• o банківські установи, які уклали договори про відкриття пенсійних депозитних рахунків;
• o вкладники та учасники пенсійних фондів;
• o вкладники пенсійних депозитних рахунків;
• o фізичні та юридичні особи, які уклали договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті;
• o засновники пенсійних фондів;
• o роботодавці - платники корпоративних пенсійних фондів;
• o саморегульовані організації суб'єктів, які надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення;
• o органи державного нагляду і контролю у сфері недержавного пенсійного забезпечення;
• o адміністратори пенсійних фондів;
• o компанії з управління активами;
• o зберігачі;
• o аудитори;
• o особи, які надають консультаційні та агентські послуги відповідно до цього Закону.

Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється:

• o пенсійними фондами шляхом укладання пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів відповідно до цього Закону;
• o страховими організаціями шляхом укладання договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду відповідно до цього Закону та законодавства про страхування;
• o банківськими установами відповідно до цього Закону та законодавства про банківську діяльність шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно із Законом.

Принципи недержавного пенсійного забезпечення:

• o законодавче визначення умов НПЗ;
• o добровільність участі в НПЗ фізичних осіб, роботодавців, а також юридичних осіб, що створюють недержавні пенсійні фонди;
• o економічна заінтересованість всіх учасників НПЗ;
• o рівноправність усіх учасників пенсійного фонду, що беруть участь в одній пенсійній схемі;
• o розмежування та відокремлення активів пенсійного фонду від активів його засновників і роботодавців - платників пенсійного фонду, адміністратора, компаній з управління активами, страхових організацій з метою унеможливлення банкрутства пенсійного фонду;
• o визначення розміру пенсійної виплати залежно від суми пенсійних коштів, обліковуваних на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду або застрахованої особи;
• o гарантування фізичним особам реалізації прав, наданих їм цим Законом;
• o цільове та ефективне використання пенсійних коштів пенсійним фондом;
• o державне регулювання розміру тарифів на послуги, що надаються у системі НПЗ;
• o відповідальність суб'єктів системи НПЗ за порушення норм, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;
• o державне регулювання діяльності з НПЗ та нагляд за його здійсненням.

Недержавні пенсійні фонди не мають на меті отримання прибутку для його подальшого розподілу між засновниками.

Виключним видом діяльності для НПФ є недержавне пенсійне забезпечення. Здійснення НПФ діяльності, не передбаченої цим Законом, забороняється.

Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення" передбачає підписання пенсійного контракту між недержавним пенсійним фондом та його вкладником, який укладається від імені НПФ та згідно з яким здійснюється недержавне пенсійне забезпечення учасника (або декількох учасників) фонду за рахунок пенсійних внесків такого вкладника (ст. 55).