Повна версія

Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Аудит

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Термінологічний словник за Підтемою 7.8

База оподаткування (згідно з Податковим кодексом України) — це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.

Банківський кредит — будь-які зобов'язання банку надати певну суму грошей, набути право вимоги боргу, гарантія продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованості або на зобов'язання щодо сплати відсотків (процентів) та інших зборів з такої суми.

Грошове зобов'язання платника податків (згідно з Податковим кодексом України) — сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Депонована заробітна плата — заробітна плата, не отримана працівником у відведений на це термін (3 дні), яка повинна бути повернута на поточний рахунок підприємства та видана у наступний термін видачі заробітної плати.

Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування — організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Дивіденди (згідно з П(С)БО 15 "Дохід") — частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Дивіденди (згідно з Податковим кодексом України) — платіж, що здійснюється юридичною особою — емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Довгострокова позика — кредит банку у національній або іноземній валюті, строк повернення якого перевищує 12 місяців з дати балансу.

Довгострокові зобов'язання (згідно з П(С)БО 11 "Зобов'язання") — всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями; зобов'язання, строк погашення (повернення) яких перевищує 12 місяців або один операційний цикл (як правило, більшість кредитів банків є довгостроковими зобов'язаннями).

Довгострокові кредити банків — сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточним зобов'язанням.

Договір колективний — договір між власником чи адміністрацією підприємства, з одного боку, і трудовим колективом, представленим профспілковим комітетом, — з другого; у ньому визначається: режим роботи, оплата праці, тривалість відпустки, умови роботи, забезпечення безпеки праці, страхування, пільги, соціальний захист.

Договір трудовий — договір між працівником та його наймачем (роботодавцем) про характер, зміст, умови, організаційні та технологічні засади і оплату праці; може укладатись як тимчасовий, з випробувальним строком, на час виконання робіт, на визначений або невизначений строк.

Додаткова заробітна плата — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Включає доплати, надбавки, гарантійні компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Доходи (згідно з Податковим кодексом України) — загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) — консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Єдиний реєстр податкових накладних (згідно з Податковим кодексом України) — реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Забезпечення (згідно з П(С)БО 11 "Зобов'язання") — зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.

Заборгованість з оплати праці — заборгованість підприємства з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату.

Заборгованість за одержаними авансами — сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції виконання робіт (послуг).

Заборгованість за розрахунками з бюджетом — заборгованість підприємств за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства.

Заборгованість за розрахунками з учасниками — заборгованість підприємства його учасникам (засновникам), пов'язана з розподілом прибутку (дивіденди тощо) і формуванням статутного капіталу.

Заборгованість зі страхування — сума заборгованості за відрахуваннями до Пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників.

Заборгованість із внутрішніх розрахунків — заборгованість підприємства пов'язаним сторонам та кредиторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків.

Заробітна плата (згідно з та для цілей розділу IV Податкового кодексу України) — основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Застрахована особа — фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або а яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Збір (плата, внесок) (згідно з Податковим кодексом України) — обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Зобов'язання (згідно з НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності") — заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Інша поточна заборгованість — заборгованість за нарахованими відсотками та перед іншими кредиторами.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати — виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Контролюючі органи (згідно з Податковим кодексом України) — органи доходів і зборів — центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі — центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

Короткострокові векселі видані — заборгованість, на яку підприємство видало векселі на забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядчиків та інших кредиторів.

Короткострокові кредити банків — поточні зобов'язання підприємства перед банками за отриманими від них позиками, строк повернення яких не перевищує 12 місяців із визначеної дати, а також позики, строк погашення яких минув. Перелічені вище поточні зобов'язання відображають у сумі погашення, тобто недисконтованій сумі коштів або їхніх еквівалентів, яка очікується, що буде сплачена для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Кредитор (згідно з Податковим кодексом України) — юридична або фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, у тому числі щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також контролюючі органи — щодо податків та зборів.

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги — заборгованість постачальникам і підрядчикам за матеріальні цінності, виконані роботи й отримані послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями активів).

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску — максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Мінімальна заробітна плата — законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якої не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).

Мінімальний страховий внесок — сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Об'єкти оподаткування (згідно з Податковим кодексом України) — майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Основна заробітна плата — винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки); встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних та розцінок — для робітників і посадових окладів — для службовців.

Пенсійний внесок (згідно з Податковим кодексом України) — кошти, внесені до недержавного пенсійного фонду, страхової організації або на пенсійний депозитний рахунок до банківської установи у межах недержавного пенсійного забезпечення чи сплачені до Накопичувального пенсійного фонду загальнообов'язкового державного пенсійного страхування відповідно до закону. Для цілей оподаткування пенсійний внесок не є єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Пенсійний фонд України (Пенсійний фонд) — орган, уповноважений відповідно до Закону № 2464-УІ вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Пеня (згідно з Податковим кодексом України) — сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Платники податків (згідно з Податковим кодексом України) — фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції) що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Погашення податкового боргу (згідно з Податковим кодексом України) — зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Податок (згідно з Податковим кодексом України) — обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Податкова вимога (згідно з Податковим кодексом України) — письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податкова декларація, розрахунок (згідно з Податковим кодексом України) — документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Податкова різниця (згідно з Податковим кодексом України) — різниця, яка виникає між оцінкою і критеріями визнання доходів, витрат, активів, зобов'язань за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності, та доходами і витратами, визначеними згідно з розділом цього Кодексу.

Податкове зобов'язання (згідно з Податковим кодексом України) — сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податкове зобов'язання (згідно з та для цілей розділу V Податкового кодексу України) — загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Податкове повідомлення-рішення (згідно з Податковим кодексом України) — письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Податковий борг (згідно з Податковим кодексом України) — сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий кредит (згідно з Податковим кодексом України) — сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом v цього Кодексу.

Податковий період (згідно з Податковим кодексом України) — встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. Податковий період може складатися з кількох звітних періодів.

Податкова пільга (згідно з Податковим кодексом України) — передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 ПКУ (благодійні організації, інвалідів, пенсіонерів тощо).

Податок на додану вартість (згідно з Податковим кодексом України) — непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Податок на доходи фізичних осіб — прямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України.

Податок на прибуток підприємств — прямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу III Податкового кодексу України.

Позика (згідно з Податковим кодексом України) — грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Посадовий оклад — норма оплати праці керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців за місяць; встановлюється в тому ж порядку, що й тарифні ставки робітників.

Посвідчення застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (посвідчення застрахованої особи) — спеціальний документ у вигляді електронної смарт-картки з візуальними персоніфікованими ознаками, який забезпечує документування, збереження і використання індивідуальної інформації про набуті застрахованою особою права у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, на якому може зберігатися інша інформація для забезпечення захисту прав застрахованих осіб на отримання коштів та послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Поточна заборгованість за розрахунками — поточна заборгованість з одержаних авансів, за розрахунками: з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, з внутрішніх розрахунків.

Поточні виплати працівнику (згідно з П(С)БО 26 "Виплати працівникам") — виплати працівнику (окрім виплат при звільненні та виплат інструментами власного капіталу підприємства), які підлягають сплаті в повному обсязі протягом дванадцяти місяців по закінченні місяця, у якому працівник виконував відповідну роботу.

Поточні зобов'язання (короткострокові) (згідно з П(С)БО 11 "Зобов'язання") — зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу; як правило, це зобов'язання за податками, заробітною платою, перед кредиторами (постачальниками) тощо.

Працівник (згідно з Податковим кодексом України) — фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Примусове стягнення — звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Проценти (згідно з Податковим кодексом України) — дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

Робота, виконана працівником, (згідно з П(С)БО "Виплати працівникам") — виконання обов'язків працівником відповідно до угоди з підприємством.

Роботодавець (згідно з Податковим кодексом України) — юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або само-зайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.

Середньооблікова кількість працівників (згідно з Податковим кодексом України) — кількість працівників у юридичних осіб, визначена за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, з урахуванням усіх найманих працівників і осіб, що працюють за цивільно-правовими договорами та за сумісництвом більш як один календарний місяць, а також найманих працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів в еквіваленті повної зайнятості, крім найманих працівників, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

Ставка податку (згідно з Податковим кодексом України) — розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування.

Страхові кошти — кошти, які формуються за рахунок сплати єдиного внеску та надходжень від фінансових санкцій (штрафів та пені), що застосовуються відповідно до закону.

Страхувальники — роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону 2464-VI зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Строк сплати податку та збору (згідно з Податковим кодексом України) — період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Тарифна заробітна плата — розмір заробітної плати, нарахованої працівникові, зважаючи на його кваліфікацію, за виконаний обсяг робіт певної складності або відроблений час та обчисленої за тарифними ставками відповідних розрядів тарифної сітки без урахування премій, доплат, надбавок та інших виплат.

Тарифна ставка — елемент тарифної сітки, який визначає годинний (денний або місячний) розмір оплати праці залежно від складності виконуваних робіт або кваліфікації працівника (присвоєного йому тарифного розряду). Як правило, встановлюють денну або погодинну тарифну ставку в твердій сумі. Першу визначають у розрахунку на 8-годинний робочий день при нормальній тривалості робочого часу або, відповідно, на робочий день меншої тривалості при скороченій тривалості робочого часу. На госпрозрахункових підприємствах тарифні ставки регулюються колективними договорами, а в установах, що фінансуються з бюджету, їх визначають відповідні органи виконавчої влади.

Тарифний розряд — елемент тарифної сітки, що характеризує складність виконуваних робіт і рівень кваліфікації працівника, здатного виконувати роботу певної складності.

Тимчасова різниця — різниця між оцінкою активу або оцінкою зобов'язання за даними фінансової звітності та податковою базою цього активу або зобов'язання відповідно.

Товарний кредит (згідно з Податковим кодексом України) — товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

Штрафна санкція (штраф) — плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

 
<<   ЗМІСТ   >>