Повна версія

Головна arrow Право arrow Адвокатський іспит

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Нормативно-правові акти, що регулюють діяльність адвокатури у сучасний період. Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури та Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури. Правила адвокатської етики. Положення про оплату праці адвокатів за призначенням

5 липня 2012 року Верховна Рада прийняла Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - новий Закон про адвокатуру), внесений до парламенту Президентом як законопроект № 10424. Після набуття чинності зазначений нормативний акт визначатиме в найближчі роки правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Законом реформовано засади здійснення адвокатської діяльності в Україні відповідно до загальновизнаних міжнародних демократичних стандартів, що забезпечить надання адвокатами професійної правової допомоги кожному, хто її потребує. Новим законом, зокрема, удосконалено порядок допуску до професії адвоката, визначено види та гарантії адвокатської діяльності, чітку систему органів адвокатського самоврядування, запроваджено ведення Єдиного реєстру адвокатів України, встановлено дієвий механізм дисциплінарної відповідальності адвокатів, а також врегульовано питання участі адвокатів іноземних держав у здійсненні адвокатської діяльності на території України.

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" складається з десяти розділів, а саме:

  • - розділ І Загальні положення;
  • - розділ II Набуття права на заняття адвокатською діяльністю, організаційні форми адвокатської діяльності;
  • - розділ III Види адвокатської діяльності, права і обов'язки адвоката, гарантії адвокатської діяльності;
  • - розділ IV Договір про надання правової допомоги;
  • - розділ V Зупинення та припинення права на заняття адвокатською діяльністю;
  • - розділ VI Дисциплінарна відповідальність адвоката;
  • - розділ VII Адвокатське самоврядування;

розділ VIII Здійснення в Україні адвокатської діяльності адвокатом іноземної; держави, особливості статусу адвоката іноземної держави;

  • - розділ IX Прикінцеві положення;
  • - розділ X Перехідні положення.

До нормативно правових актів, що регулюють діяльність адвокатури у сучасний період слід відносити Закони України "Про безоплатну правову допомогу" від 02 червня 2011 р., "Про Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998 р., Кримінальний кодекс України 05 квітня 2001 р., та ін.

Закон України "Про адвокатуру" містить посилання на те, що діяльність адвокатури регулюється Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами України і статутами адвокатських об'єднань (ст. 3). У Законі є прямі посилання на певні нормативно-правові акти: Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (ст. 3), Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури (ст. 14), порядок реєстрації адвокатських об'єднань (ст. 4), Правила адвокатської етики (ст. 15) тощо.

У Положенні про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженому Указом Президента України 05.05.1993 № 155/93 зі змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 70/99 від 27.01.1999 і № 1240/99 від 30.09.1999, визначено порядок організації та діяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її склад, термін дії, сформульовано її повноваження, що полягають у визначенні рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю (розділ "Розгляд заяв про видачу Свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю"), а також у вирішенні питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів (розділ "Розгляд справ про дисциплінарну відповідальність адвоката та припинення адвокатської діяльності"). Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії створюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та її палат можуть бути оскаржені у Вищій кваліфікаційній комісії адвокатури або в суді. Закон "Про адвокатуру" відносить регулювання порядку діяльності Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури до спеціального Положення. Нині в Україні діє Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, затверджене Указом Президента України від 05.05.1993 № 155/93 зі змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 70/99 від 27.01.1999 і № 1240/99 від 30.09.1999, яке регламентує процедуру створення комісії, її завдання, склад, компетенції (п. 10 Положення (1999)), повноваження.

У жовтні 1999 р. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури схвалила Правила адвокатської етики, зокрема уточнено питання, пов'язані з адвокатською таємницею, обов'язки адвоката, приділено увагу регулюванню відносин адвоката з клієнтами або адвокатами, рекламуванню діяльності адвокатів.

Нормативно-правові акти, що регулюють діяльність адвокатури у сучасний період, порушують питання оплати праці адвокатів за призначенням. У Концепції формування системи безоплатної правової допомоги в Україні, схваленій Указом Президента України № 509/2006 від 9 червня 2006 р., підкреслено, що передбачений чинним законодавством розмір оплати праці адвокатам з надання правової допомоги в кримінальних справах за призначенням, а також ускладнена процедура підтвердження адвокатом його участі у цій категорії справ не сприяють забезпеченню систематичної та ініціативної участі адвокатів і належної якості правової допомоги, що надається за рахунок держави. Підставою для оплати праці адвокатів є постанова (ухвала) зазначених вище осіб та оформлена ними довідка про участь адвоката у справі. Копія постанови, ухвали про звільнення громадянина від оплати правової допомоги або про призначення адвоката та довідка про його участь у справі подаються керівнику адвокатського об'єднання (адвокату, якщо він працює індивідуально), який складає довідку-розрахунок у 3-х примірниках.

 
<<   ЗМІСТ   >>