Повна версія

Головна arrow Педагогіка arrow Основи дидактики

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Принцип активності

Він вимагає діяльного ставлення учнів до об'єктів, які вивчаються. Розрізняють активність репродуктивну і продуктивну (творчу). Завдання педагога - стимулювати розвиток усіх рівнів активності учнів за допомогою створення проблемних ситуацій, емоційної забарвленості спілкування, ігрової імітації, "штучного" дефіциту інформації.

Вимоги, що випливають із принципу активності учнів у навчанні:

  • - доцільно використовувати у процесі навчання частково-пошукові бесіди, створювати проблемні ситуації;
  • - спонукати учнів до різноманітних видів творчості;
  • - показувати значення навчального предмета для вирішення життєвих проблем;
  • - задіювати у процесі навчання мисленнєві операції (аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, узагальнення);
  • - навчати учнів раціональних прийомів організації навчальної діяльності.

Принцип міцності

Згідно з ним потрібно організовувати запам'ятовування навчального матеріалу в поєднанні з вивченим раніше. Запам'ятовування залежить не тільки від змісту навчального матеріалу, а й від ставлення до нього. Необхідно запам'ятовувати не все підряд, а насамперед вихідні положення, провідні ідеї, логіку доведень. Закріплення доцільно здійснювати на основі повторного осмислення вивченого через урізноманітнення навчальних ситуацій, які вимагають використання сформованих знань, застосування їх на практиці.

Принцип міцності знань, умінь та навичок висуває до процесу навчання такі вимоги:

  • - запам'ятовувати навчальний матеріал у поєднанні з пройденим раніше;
  • - повторювати навчальний матеріал за розділами і структурними смисловими частинами;
  • - під час повторення виділяти основні, провідні ідеї;
  • - використовувати самостійну роботу учнів (творче застосування знань);
  • - використовувати асоціативні зв'язки нового матеріалу з уже відомим, добре засвоєним;
  • - постійно звертатися до раніше засвоєних знань з метою їх поглиблення.

Принцип ґрунтовності

Він передбачає точність, доказовість і повноту знань. Ці характеристики знань забезпечуються тоді, коли навчальний матеріал належно структурований, виокремлено головне, визначено логічні зв'язки між елементами знань.

Вимоги, що випливають із принципу ґрунтовності навчання:

  • - послідовно застосовувати всю систему дидактичних принципів, законів і закономірностей;
  • - здійснювати засвоєння матеріалу певними частинами;
  • - виконувати оптимальну кількість навчальних вправ;
  • - систематично і правильно будувати повторення вивченого матеріалу;
  • -.домагатися осмисленого засвоєння знань, використання їх на практиці;
  • - здійснювати установку на запам'ятовування знань.

Принцип наочності

Суть його полягає в необхідності залучати різні органи відчуття до процесу сприймання та аналізу навчальної інформації. Протягом онтогенезу (індивідуального розвитку) послідовно розвиваються три види мислення: наочно-дійове, наочно-образне і абстрактно-теоретичне (понятійне). У процесі навчання всі вони тісно взаємодіють. Понятійне мислення неможливе без наочного.

Принцип наочності висуває до процесу навчання такі вимоги:

- навчати на конкретних образах, які безпосередньо сприймаються учнями;

спрямовувати сприймання дітей на найістотніші ознаки та особливості предметів;

  • - створювати тенденції в пізнавальній діяльності учня до уявляння реальних предметів, явищ навколишньої дійсності;
  • - звертати увагу дітей на внутрішню суть зображень,
  • - від уявлень, конкретних образів підводити учнів до осмислення і пізнання внутрішньої сутності явищ;
  • - забезпечувати оптимальне співвідношення конкретного й абстрактного;
  • - раціонально поєднувати всі засоби навчання, забезпечувати розвиток образного мислення учнів.
 
<<   ЗМІСТ   >>