Повна версія

Головна arrow Політекономія arrow Історія політичних та економічних вчень

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

А.Сміт та його місце в історії економічної науки

Видатним економістом, який започаткував системний виклад політичної економії, був Адам Сміт (1723-1790). Він народився у Шотландії, навчався у Глазговському і Оксфордському університетах, був професором університетів Едінбурга і Глазго.

Його праця "Дослідження про природу та причини багатства народів" (1776) здобула світової слави. А. Сміт створює трудову теорію вартості, за якою вартість визначає як витрати праці на виробництво товару, що в середньому необхідні для даного етапу виробництва. Вводить поняття "економічна людина" і досліджує природу її поведінки та взаємовідносин у суспільстві. Економічною людиною він називає підприємця, який переслідуючи свої власні корисні цілі змушений надавати послуги іншим людям своєю працею, або продуктами праці. "Невидима рука" Сміта є ніщо інше, як стихійні об'єктивні економічні закони, які діють незалежно від волі і бажань людей. Заслуговує уваги також теорія "природного порядку" А. Сміта. Під "природним порядком" він розумів, з одного боку, теоретичну модель ринкової економіки, яка грунтується на принципах економічної свободи (вільної конкуренції), з іншого, це поняття він розглядав як економічну політику на основі свободи дій підприємців і невтручання держави в економічне життя. Розрізняє природну ціну товару, під якою розуміє грошовий вираз вартості, та ринкову, яка може значно відхилятися від природної. Доходи А. Сміт пов'язує з "природною ціною" праці, під якою розумів вартість необхідних засобів існування робітника і членів його сім'ї. На його думку, ціна всякого продукту складається з трьох частин, кожна з яких є чиїмось доходом. Доходи за А. Смітом - це зарплата, прибуток та земельна рента. Заробітна плата - це дохід найманих робітників, земельна рента - це дохід землевласників, прибуток - це дохід капіталістів-підприємців.

Заслугою А. Сміта є створення також теорії капіталу, теорії відтворення, теорія абсолютних переваг у зовнішній торгівлі, а також вчення про розподіл праці - від простих операцій до професій, а згодом до класів, а ще згодом до розподілу всієї країни на місто і село.

А. Сміт створив теорію капіталу, cyть якого він трактував з двох сторін: як вартість, що приносить прибуток, і як запаси засобів виробництва, які необхідні для продовження процесу виробництва. Поділив капітал на основний і оборотний. Досліджує міжнародну торгівлю і створює теорію абсолютних переваг у зовнішній торгівлі (табл.5.4).

Таблиця 5.4. ОСНОВНІ ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ А.СМІТА

Теорія вартості

Визначаючи суть вартості А. Сміт користується терміном "цінність". Цінність у нього має подвійне значення: корисність і можливість придбання інших предметів.

Вартість має троїсте визначення в роботах А.Сміта - вартість як:

  • - затрати праці на виробництво товару;
  • - кількістю праці, на яку можна придбати даний товар;
  • - доходи (заробітною платою, прибутком, рентою)

Теорія капіталу

А.Сміт визначає капітал головною рушійною силою економічного прогресу, і визначає його як:

  • - запаси, що призначені для подальшого виробництва;
  • - вартість, що приносить прибуток завдяки експлуатації найманої праці;
  • - уводить до наукового обігу терміни "основний" та "обіговий" капітал;
  • - нагромадження капіталу - джерело збагачення нації

Теорія грошей

Гроші - це особливий товар, який є всезагальним засобом обміну. Перевага надавалась паперовим грошам.

Заробітна плата - продукт праці, природна винагорода за неї. За умов капіталізму, робітник отримує лише частину цінності, яку він виробляє, іншу частину отримує капіталіст.

Сміт визначає "нормальний" рівень заробітної плати кількістю засобів існування і членів його сім'ї. Прибуток - це різниця між заново створеною вартістю і заробітною платою, результат неоплаченої праці. Рента - плата за користування землею. Причина її існування - приватна власність на землю, відрахування від праці робітника і природна винагорода за користування землею

Вчення про

розподіл

праці

Вирішальним фактором зростання багатства й "загального добробуту" є поділ праці, який зумовлює співпрацю усіх для задоволення потреб кожної окремої людини. Зростання продуктивності праці внаслідок її поділу зумовлює: економію часу; вдосконалення навиків робітників; винаходом і застосуванням механізмів, які полегшують працю

Економічна

політика

держави

А.Сміт визначив принцип повного невтручання держави в економіку країни - laissez faire.

Він виступав за вільну торгівлю між країнами і показав взаємовигідність міжнародної торгівлі.

Виділив 4 правила оподаткування: пропорційність, мінімальність, визначеність, сприятливість для платника

Заслуговує уваги і теорія соціально-економічного устрою суспільства, у якій А. Сміт доводить, що кожна людина намагається, перш за все, реалізувати свій егоїстичний інтерес - покращити своє матеріальне становище, але так чи інакше, людина прямує до цілі, яка не входила у її наміри - створює корисні блага для всього суспільства.

А.Сміт використовує подвійну методологію: виділяє закономірності, корінні та визначальні процеси в економіці, не бере до уваги випадкові, поверхневі явища (езотеричний метод) і одночасно використовує каталогізацію та зведення до систематизуючого визначення явищ у тому вигляді, в якому вони проявляються в реальній дійсності (екзотеричний метод). Центральне місце в методології А.Сміта займає концепція економічного лібералізму, в основу якої покладена ідея природного порядку.

Концепція економічного лібералізму включає:

  • o збіг інтересів окремих людей і суспільства;
  • o виділення "економічної людини", яка наділена егоїзмом і прагне до нагромадження багатства;
  • o основою дії економічних законів є вільна конкуренція;
  • o гонитва за прибутком і вільна торгівля оцінюється як діяльність "вигідна" всьому суспільству;
  • o дія механізму "невидимої руки" на ринку, тобто дія стихійних об'єктивних економічних законів, за допомогою яких вільна конкуренція управляє діями людей через їх інтереси.
 
<<   ЗМІСТ   >>