Повна версія

Головна arrow Товарознавство arrow Експертиза товарів

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Визначення фальсифікації молока і молочних продуктів

  • 1. Додавання до молока води встановлюють за зниженим відсотком вмісту сухого знежиреного залишку (нижче 8 %).
  • 2. Домішки соди в молоці і молочних продуктах визначають шляхом додавання до 3-5 мл досліджуваного молока або молочного продукту такої ж кількості 0,2 %-го спиртового розчину розолової кислоти. За наявності соди вміст у пробірці зафарбовується в рожево-червоний колір, а при відсутності — в оранжевий.
  • 3. Фальсифікацію молока, сметани, вершків крохмалем визначають шляхом додавання в пробірку з 5 мл добре перемішаного молока (сметани, вершків) 2-3 крапель розчину Люголя. Вміст пробірки старанно перемішують. Поява через 1-2 хвилини синього забарвлення вказує на присутність у досліджуваній пробі крохмалю.
  • 4. Визначення в сметані і вершках домішок сиру. У склянці гарячої води (66-75 °С) розмішують 1 чайну ложку сметани або вершків. Якщо до продукту доданий сир, то він осідає на дно. Чиста сметана або вершки осаду не дають.
  • 5. Визначення фальсифікації вершкового масла олією, сирами (сичужними) або кисломолочним сиром. У пробірці або склянці змішують взяті в рівних об'ємах досліджуване масло, насичений розчин резорцину в бензолі і концентровану азотну кислоту (густина 1,38). За наявності в пробі олії з'являється фіолетове забарвлення. Домішки сирів сичугових і кисломолочного сиру в вершковому маслі визначають так само, як зазначено раніше.

Упакування, маркування, транспортування, зберігання

Молоко, кефір, сметану розливають в скляну тару (0,25; 0,5; 1,0 л), паперові пакети з комбінованого матеріалу для пакування молока і молочних продуктів типу "Тетра", поліетиленові пакети, полімерну упаковку. Для сметани використовуються також алюмінієві бідони, металеві фляги, дерев'яні бочки. Стерилізоване молоко повинно розливатись у скляні пляшки, пакети з комбінованого матеріалу чи "Тетра-Брік-Асептик", чи пакети з поліетиленової плівки марки МЧБ (з чорним покриттям), інші матеріали. Допускається відхилення від встановленого об'єму, наприклад, кефіру 0,2 л — ±1 %; 0,25 л — ±4 %; 0,5 л — ±35 %; 1,0 л — ±2 %. При маркуванні ставиться число або день кінцевого терміну реалізації. Упакована продукція повинна випускатись в металевих корзинах, полімерних ящиках, плівці. Транспортують всіма видами критого транспорту з дотриманням правил транспортування швидкопсувних товарів (ДСТУ 2661-94, 4343:2004, 4417:2005, 4418:2005).

Сир розфасовують в пергамент, алюмінієві бідони, металеві фляги (РСТ УССР 248-90).

Перевозять і зберігають молоко і молочні продукти згідно з правилами перевезення і зберігання продуктів, що особливо швидко псуються. Для перевезення використовують авторефрижератори або автомобілі з ізотермічним кузовом.

Вершкове масло пакують у транспортну і споживчу тару. В якості транспортної тари для масла використовують ящики картонні і дощаті масою нетто продукту відповідно 20 і 24 кг. Ящики попередньо вистеляють пергаментом або кашированою фольгою. Цей матеріал повинен вкривати моноліт масла з усіх боків. Для пакування топленого масла використовують також алюмінієві фляги та дерев'яні бочки, які повинні мати вкладиші з плівки полімерних матеріалів або бути покриті зсередини казеїновою емаллю чи іншими матеріалами, які замінюють її. Фляги використовують тільки при реалізації масла в межах області або автономної республіки. Споживчою тарою та упаковкою для масла слугують брикети, стаканчики, пачки, банки. Брикети масла масою нетто 100, 200 і 250 г загортають в пергамент або кашировану фольгу, а масою 10, 15, 20 і 30 г укладають в пачки з картону або паперу. Стаканчики (коробочки) для масла виготовляють з полімерних матеріалів. Маса нетто продукту в стаканчиках до 200 г. Бочонки фанерно-штамповані розраховані на 1 кг масла. Тару попередньо вистеляють пергаментом або кашированою фольгою. Топлене масло фасують в скляні банки масою нетто 450 і 600 г. Крім того, для пакування топленого і вершкового масла використовують металеві банки. Масло у споживчій тарі повинно бути упаковане у зовнішню тару (ящики). Маса нетто масла в брикетах становить 20 кг — у ящиках картонних і 24 кг — у дерев'яних.

Кожна одиниця споживчої тари з маслом маркується шляхом нанесення на етикетку або безпосередньо на упакування. Маркувальні дані наносять на боковій стороні ящика або на кришці бочки за допомогою штемпеля або ярлика. З цією метою на флягах наклеюють етикетку або навішують ярлик. На транспортну тару наносять деякі попереджувальні маркувальні дані, наприклад, "Боїться нагрівання".

Транспортування і зберігання вершкового масла проводять згідно з правилами перевезення і зберігання вантажів, що швидко псуються. Ящики з маслом укладають штабелями. Горизонтальні ряди прокладають рейками. Це робиться з метою забезпечення відповідної циркуляції холодного повітря.

Вологодське масло зберігають до 30 діб. Після цього строку масло реалізують як солодковершкове несолоне з його оцінкою якості.

При маркуванні сирів на кожній головці повинні бути вказані: дата виробництва (число, місяць), номер варки сиру (цифри розташовуються в центрі верхнього полотна головки сиру) і виробнича марка, яка складається з таких позначок: масова частка жиру в сухій речовині, %; номер підприємства-виробника; скорочене найменування області.

Виробнича марка наноситься на сирах нешкідливою фарбою, яка не змивається, за допомогою штемпеля, а дата виробництва і номер варки — шляхом впресовування в тісто сиру казеїнових, пластмасових або металевих цифр. Форма і розмір виробничої марки встановлюють у залежності від масової частки жиру в сухій речовині сиру: 50 % — квадрат, 45 % — правильний восьмикутник. Кількість і порядок розташування марок на сирах залежить від їх виду (рис. 2.4).

Сири повинні бути упаковані в дощаті ящики і дерев'яні барабани, попередньо обгорнуті в пергамент. На транспортній тарі вказується: "Боїться нагрівання" (ГОСТ 7616-85; ТУ 10.16 У 5989; СОУ 15.5-37191:2004, ДСТУ 4421:2005, 4635:2006).

Для пакування сухих молочних продуктів використовують споживчу і транспортну тару. Споживчою тарою для сухих молочних продуктів є металеві банки із суцільними або зі земними кришками місткістю 250, 500 і 1 000 г, комбіновані банки зі земними кришками місткістю 250 і 500 г, картонні коробки і паперові пачки для сипучих продуктів масою нетто 250, 400 і 500 г.

Рис. 2.4. Маркування сирів та розташування марок на сирах

Маркування сирів та розташування марок на сирах

Продукт усередині картонних коробок і паперових пачок повинен бути в герметичних пакетах з алюмінієвої фольги, яка покрита полімерним матеріалом, з поліетилену та інших матеріалів. Металеві або комбіновані банки, картонні коробки і паперові пачки з молочною продукцією вкладають в ящики дощаті або з гофрованого картону. Кладуть прокладку з тонкого картону або інших матеріалів. Транспортною тарою для сухого молока і сухих вершків є фанерно-штамповані бочки, картонні барабани, ящики і паперові мішки з 4 і 5 шарами паперу. В усіх видах тари повинні бути мішки-вкладиші з полімерних матеріалів, пергаменту, целофану та ін. Місткість транспортної тари не повинна перевищувати 30 кг. Для перевезення сухих молочних продуктів дозволяється використовувати засоби пакетування або контейнери. Споживча і транспортна тара повинна мати маркування згідно вимог стандарту. На етикетці з дитячими сухими сумішами повинний бути зроблений напис "Після відкриття продукт може зберігатись в холодильнику при температурі від 1 до 10 °С не більше двох тижнів". На транспортній тарі вказують "Боїться вологи". Сухі молочні продукти транспортують згідно з правилами перевезення продуктів, що швидко псуються.

Для пакування згущених молочних продуктів (ДСТУ 4274-2003) споживчою тарою слугують банки з лудженої жерсті. Для згущеного молока використовують переважно банки місткістю 400 г, для згущених вершків — 380 г і стерилізованого молока — 320 г. Використовують також алюмінієві туби місткістю 220 і 260 г. Банки і туби вкладають в ящики (дощаті або з гофрованого картону). Між горизонтальними шарами банок і туб кладуть картонні прокладки. Як транспортну тару використовують бочки парафіновані дерев'яні або фанерно-штамповані та металеві фляги, закриті кришками з гумовими кільцями і опломбовані. Для перевезення можуть використовуватись засоби пакетування або контейнери. Маркування споживчої і транспортної тари повинно відповідати вимогам стандарту.

Дрібнофасоване морозиво (ДСТУ 4735:2007, 4733:2007, 4734:2007) масою до 250 г випускають у вигляді брикетів, циліндрів, конусів, трубочок, ріжків. Таке морозиво розфасовують також у стаканчики і коробки. Як пакувальні матеріали використовують спеціальний папір, кашировану фольгу, плівки з полімерних матеріалів, вафлі. Морозиво також фасують масою від 250 г до 2 кг, упаковують у картонні коробки; його виготовляють також у вигляді тортів, кексів, тістечок. Тара всередині повинна бути покрита вологонепроникним матеріалом (харчовим лаком, ламінатором та ін.). Морозиво повинно бути запаковано у зовнішню (транспортну) тару (картонні ящики, ізотермічні контейнери). Вагове морозиво пакують у гільзи з нержавіючої сталі, картонні ящики і контейнери. Під кришку гільз із заповненим морозивом кладуть прокладку з пергаменту або з полімерних матеріалів. У картонних ящиках повинні бути вкладиші з полімерних матеріалів, які герметизують термозварюванням, перев'язуванням шпагатом або липкою стрічкою. Ізотермічні контейнери і гільзи є тарою багаторазового використання. При транспортному маркуванні наносять маніпуляційні знаки: "Дотримуватись інтервалу температур", "Швидкопсувний вантаж".

 
<<   ЗМІСТ   >>