Повна версія

Головна arrow Політологія arrow Національна безпека України

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Сутність та зміст менеджменту недержавної системи безпеки

Важко надати єдине абсолютно чітке та повне визначення поняття "менеджмент". Функції, сфери, рівні менеджменту та ситуації у яких вони реалізуються значно різняться між собою. Аби з'ясувати сутність поняття менеджменту недержавної системи безпеки на нього слід подивитись з різних боків:

  • • філологічного;
  • • емпіричного (практичного), тобто як виду професійної діяльності;
  • • точки зору системи знань, тобто виникнення та розвитку науки управління;
  • • безпекознавчого, тобто виникнення та розвитку науки безпекознавства.

Усе це визначає логіку викладання матеріалу в даному підрозділі. Спочатку з'ясуємо причини, які обумовлюють необхідність менеджменту недержавної системи безпеки, далі розглянемо сучасні підходи до визначення поняття "менеджмент недержавної системи безпеки", і нарешті — сутність та зміст менеджменту недержавної системи безпеки.

Поняття "менеджмент" і необхідність управління недержавною системою безпеки

Для визначення діяльності з координації роботи людей на практиці використовують різні поняття: "управління"; "менеджмент"; "адміністрування"; "керування" тощо.

Управління — найбільш загальне поняття. Воно поширюється на велике коло різноманітних об'єктів, явищ і процесів і охоплює: технічні біологічні та соціальні системи. Менеджмент — це поняття, яке використовують переважно для характеристики процесів управління господарськими організаціями (підприємствами). Адміністрування — поширюється на управління державними установами або для позначення процесів керування діяльністю апарата управління підприємства. Керування — поширюється на мистецтво тієї або іншої особи (менеджера) впливати на поведінку і мотиви діяльності підлеглих з метою досягнення цілей організації.

Отже, аби усвідомити сутність категорії "менеджмент", перш за все слід з'ясувати, що являє собою недержавна система безпеки, які цілі її діяльності і чому даною системою потрібно управляти.

Недержавна система безпеки у найбільш загальному плані являє групу людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети — безпеки об'єкта.

НСБ має загальні характеристики, які притаманні будь-якій організації:

  • 1) використовує чотири основні види ресурсів:
    • • людські;
    • • фінансові;
    • • фізичні (сировина, устаткування тощо);
    • • інформаційні;
  • 2) недержавна система безпеки є відкритою системою* Ресурси, які система використовує для забезпечення безпеки об'єкта вона забирає із зовнішнього середовища. У свою чергу кінцевий продукт — безпека об'єкта — також реалізується у зовнішньому середовищі. Окрім цього, відповідно до загальних положень теорії систем, відкрита система — це така система, яка здійснює обмін не лише речовиною та енергією, а й інформацією. Недержавна система безпеки, отримуючи по каналах прямого зв'язку інформацію про стан об'єкта, обробляє її та здійснює відповідний управляючий вплив на об'єкт і середовище його функціонування з метою досягнення загальної мети. Таким чином відбувається надходження інформації по каналах зворотного зв'язку від об'єкта до суб'єкта. Отже недержавна система безпеки може існувати лише у взаємодії з навколишнім середовищем. Це означає, що будь-яка система безпеки є відкритою системою;
  • 3) розподіл праці в системі безпеки. Відомим є той факт, що процес забезпечення безпеки, ураховуючи багатогранність феномену безпеки, є складним і багатокомпонентним. Через це постає природна потреба для розподілу праці між собою.

Розподіл загальної роботи в системі безпеки на її складові частини називається горизонтальним розподілом праці. Результатом горизонтального розподілу є формування окремих підрозділів системи безпеки (інформаційно-аналітичний підрозділ, підрозділ фізичного захисту, технічної безпеки, по роботі з персоналом, по зв'язках з громадськістю, відділ конкурентної розвідки і розвідувального супроводження діяльності служби безпеки тощо).

Оскільки робота в службі безпеки, яка є базовим складовим елементом недержавної системи безпеки, розподіляється між окремими підрозділами та виконавцями, виникає потреба у координації їх діяльності. Внаслідок цього об'єктивно актуалізується необхідність у вертикальному розподілі праці, тобто в діяльності з координації роботи підрозділів та окремих виконавців усередині підрозділів.

Діяльність з координації роботи людей, підрозділів безпеки з метою забезпечення безпеки об'єкта в широкому розумінні і становить сутність управління недержавною системою безпеки.

Таким чином, необхідність управління об'єктивно виникає внаслідок дуального горизонтального та вертикального розподілу праці в системі безпеки. Оскільки розподіл праці є загальною характеристикою діяльності будь-якої СБ (служби безпеки), то всі вони потребують управління.

Глобальною метою діяльності служби безпеки — є забезпечення системної безпеки об'єкта. Разом з цим виникає запитання; а що ж таке системна безпека?

Системна безпека може бути охарактеризована як стан управління загрозами та небезпеками, за якого усі компоненти системи функціонують у межах граничних значень. Головною метою будь-якою служби безпеки є забезпечення системної безпеки об'єкта. Складовими успіху при цьому виступають:

  • а) виживання, тобто можливість існування об'єкта якомога довше;
  • б) результативність і ефективність.

Аби бути успішною впродовж тривалого часу, щоб вижити та досягти своїх цілей, СБ має бути як ефективною, так і результативною.

Якщо мета СБ обрана правильно, це означає, що ЇЇ діяльність задовольняє певну важливу, реально існуючу потребу (надається певний комплекс послуг, створюються певні блага, на які є попит). Результативність у такому розумінні — це щось невідчутне (на дотик), непомітне. Так, наприклад, забезпечення особистої безпеки, внаслідок якої об'єкт лишається живим, може бути як наслідком професійної роботи працівників СБ, так і наслідком відсутності реальних загроз життю об'єкта. Тобто реально можна казати про результативність дій СБ.

Що ж стосується ефективності, то її навпаки, можна вимірювати, виразити кількісно. Відносна ефективність діяльності СБ має назву продуктивності і вимірюється як співвідношення вартісної оцінки всіх виходів з СБ та вартісної оцінки всіх входів в неї.

Перейдемо до розгляду поняття менеджменту недержавної системи безпеки.

Менеджмент безпеки — це надзвичайно широке та багатомірне поняття. Для того, аби краще усвідомити його сутність, на нього слід подивитись з різних боків.

Етимологічно менеджмент походить від латинського слова "тапшз" рука. Спочатку це слово означало вміння дбайливо вести домашнє господарство, майстерно володіти засобами праці, вправно працювати. З появою різноманітних видів роботи, з поглибленням спеціалізації виникла потреба в діяльності, яка пов'язувала в єдине ціле роботу багатьох окремих виконавців. Відповідно до цього трансформувався і зміст поняття "менеджмент". Це слово увібрало в себе всі чисельні вимоги до управління як до науки, мистецтва ведення справ і стилю роботи.

Сучасний Оксфордський словник англійської мови тлумачить поняття "менеджмент" неоднозначно, а саме:

  • 1) менеджмент — це спосіб, манера спілкування з людьми;
  • 2) менеджмент — це вміння та адміністративні навички організовувати ефективну роботу апарату організації;
  • 3) менеджмент — це влада та мистецтво керування;
  • 4) менеджмент — це органи управління, адміністративні одиниці, підрозділи.

Поміж менеджерів-практиків та вчених ще й досі не існує єдності поглядів щодо сутності менеджменту:

  • 1) перші вважають, що менеджмент недержавної системи безпеки — це професія орієнтована на практичне використання. Головне тут — реальний результат, можливість забезпечити безпеку об'єкта за допомогою недержавних структур;
  • 2) другі, що менеджмент НСБ — це процес досягнення мети НСБ за допомогою інших людей. Тому, головне для менеджера НСБ — це мистецтво спілкування з людьми та керування ними;
  • 3) треті, що менеджмент НСБ — процес прийняття раціональних рішень в сфері безпеки. Тому, головне завдання менеджера — це пошук оптимальних управлінських рішень за допомогою математичних моделей та на основі використання системи наукових знань.

У широкому розумінні менеджмент недержавної системи безпеки — це одночасно система наукових знань, мистецтва та досвіду забезпечення безпеки, втілених у діяльності професійних управлінців для досягнення цілей системи безпеки через використання праці, інтелекту та мотивів поведінки інших людей.

У діяльності всіх менеджерів безпеки, незалежно від функції, яку вони виконують, посади, яку вони обіймають, галузі, є дещо спільне. Саме це спільне, загальне для діяльності всіх менеджерів безпеки і становить фундамент галузі менеджменту безпеки, яка вперше в країні репрезентована у підручнику О.С. Сосніна та ПЛ. Пригунова "Менеджмент безопасности".

При цьому слід зауважити, що знань теоретичних основ управління замало для забезпечення ефективного функціонування тієї або іншої організації.

Відомо, що за всіх інших рівних умов, кінцевий результат діяльності різних керівників неоднаковий. І спроби пояснити це науковими методами результатів не приносять і принести не можуть. В управлінській діяльності завжди присутнє дещо таке, що не піддається кількісному аналізу і що прийнято називати мистецтвом управлінця. Проте це не означає, що управління здійснюється спонтанно, стихійно, що менеджер безпеки покладається лише на вдачу, інтуїцію, власний досвід. Мистецтво управління недержавною системою безпеки саме і є вмінням менеджера-практика пристосувати досягнення науки управління до: особливостей власного характеру; особливостей підлеглих; особливостей відповідної сфери забезпечення безпеки.

Таким чином, наука та мистецтво менеджменту не виключають, а доповнюють одне одне. Мистецтво менеджменту НСБ завжди спирається на наукові знання, які покладено в його основу.

У вузькому прагматичному плані сутність менеджменту краще за все сприймається з позицій системного підходу — загальнонаукової методології дослідження складних об'єктів.

Робота менеджерів безпеки у тому й полягає, щоб поєднати та скоординувати використання зазначених ресурсів (людські, фінансові, фізичні, інформаційні) для досягнення цілей (елементів виходу: послуги із забезпечення безпеки, прибуток, поведінка працівників, інформація) об'єкта безпеки.

Досягнення менеджерами безпеки цього відбувається внаслідок здійснення певних напрямів діяльності, тобто функцій менеджменту. Виділяють чотири основні функції менеджменту: планування, організація, керування та контроль.

Тому можна сказати, що у вузькому розумінні менеджмент НСБ — це процес планування, організації, керування та контролю організаційних ресурсів для результативного та ефективного досягнення цілей об'єкта безпеки за допомогою ефективного та результативного функціонування недержавної системи безпеки.

Зазначені функції менеджменту виконуються у певній послідовності, яка й утворює поняття "цикл менеджменту". Слід зауважити, що такий підхід до розуміння циклу менеджменту зовсім не означає, що процес управління має дискретний характер. Реально у роботі менеджера безпеки постійно сполучаються усі перелічені функції менеджменту.

 
<<   ЗМІСТ   >>