Повна версія

Головна arrow Право arrow Адвокатський іспит

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Підстави припинення прав на землю та вилучення земельних ділянок

Підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених ЗК (ст. 140 ЗК).

Підставами припинення права користування земельною ділянкою регламентовано згідно ст. 141 ЗК є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках передбачених земельним законодавством; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Останній на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (ст. 142 ЗК). Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку за обставин, передбачених ст. 143 ЗК. Статтею 144 ЗК врегульовано порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства.

Підстави та порядок викупу земельних ділянок для суспільних потреб визначено ст. 146 ЗК, підстави та порядок примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності - ст. 147 ЗК.

Процесуальний порядок судового розгляду земельних спорів не передбачено у ЗК, його регулює ЦПК України.

Відшкодування збитків у зв'язку з викупом та примусовим відчуженням земельних ділянок: порядок, розміри, умови, спори з приводу відшкодування збитків

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у не придатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (ст. 156 ЗК). Ці збитки власникам землі та землекористувачам відшкодовують органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, або ж діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів чи погіршує якість земель (ч. 1 ст. 157 ЗК).

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284. Розміри збитків визначають комісії, створені Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, враховуючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість водних джерел, зрошувальних і осушувальних систем; витрати на розвідувальні та проектні роботи, інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані. Під неодержаним доходом у даній постанові розуміється дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням унаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості). Збитки відшкодовують власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємства, установи, організації та громадяни, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина. У разі тимчасового зайняття земельних ділянок для розвідувальних робіт збитки регламентуються угодою між власниками землі або землекористувачами та підприємствами, установами й організаціями-замовниками розвідувальних робіт з обумовленням розмірів збитків і порядку їх відшкодування в договорі.

 
<<   ЗМІСТ   >>