Збитки від пожеж

Як визначається економічне обгрунтування заходів з пожежної профілактики?

В рамках ООН діє Всесвітній центр пожежної статистики, який щорічно публікує звіти про затрати, пов’язані з ліквідацією наслідків пожеж у різних країнах світу.

Наслідки пожеж визначаються аналізом сукупних прямих і побічних збитків.

Прямі збитки - це витрати, пов’язані зі знищенням або пошкодженням вогнем, водою, димом і високою температурою основних фондів та іншого майна установ та організацій, а також втрати громадян, якщо вони мають прямий причинний зв’язок з пожежею.

Побічні збитки - це витрати, спричинені з ліквідацією пожежі, простоєм виробництва в період відновлювальних робіт та іншими втраченими вигодами через пожежу.

Світова статистика свідчить про те, що прямі збитки від пожеж у середньому становлять 0,2-0,3 % валового внутрішнього продукту відповідної країни.

Побічні збитки можуть бути меншими за прямі, або, навпаки, значно їх перевищувати.

Відповідно до даних світової статистики на одного загиблого в умовах пожежі припадає 25-30 травмованих, які дістали опіки та травми різного ступеня. Втрати на лікування людей, що зазнали опікових травм на пожежах і потребують тривалого та дорогого лікування, становлять близько 21 % загальних збитків заданих пожежами.

Як визначається матеріальна шкода від пожеж?

Матеріальну шкоду спричинену пожежею визначають з величини прямих фактичних втрат, внаслідок знищення або пошкодження вогнем, димом, високою температурою, водою основних фондів та матеріальних цінностей.

Витрати, пов’язані з ліквідацією пожеж, а також витрати, пов’язані з простоєм виробництва та інша втрачена внаслідок пожежі вигода, при визначенні збитків не враховується.

Пошкодженими внаслідок пожежі, вважаються лише ті матеріальні цінності, які можуть бути відновлені для використання за початковим призначенням, у інших випадках цінності вважаються знищеними.

Матеріальна шкода Мт при знищенні або пошкодженні цінностей від пожеж визначається за формулою:

де Сб - балансова вартість (собівартість цінностей), грн.; З - знос цінностей за встановленими нормами, грн.; Сз - залишкова вартість придатних для використання цінностей,, грн.

Якщо знос цінностей становить 3=0, він не враховується по балансу організації, тоді матеріальна шкода визначається за формулою:

При нанесенні збитків будівлям і обладнанню сумарна матеріальна шкода М буде становити:

де Му(, Му2 - матеріальна шкода, нанесена пожежею відповідно будівлям і обладнанню.

Матеріальна шкода Мш при пошкодженні основних фондів, будівель, іншого майна - приймається такою, що дорівнює вартості відновлення С, за діючими нормами, розцінкам зносу, тобто Мш =С„ вартість С, може визначатись: для будівель з процентного співвідношення вартості окремих частин до загальної вартості: для машин і обладнання - на підставі процентного співвідношення вартості окремих вузлів, агрегатів до їх загальної вартості і т. ін.

Матеріальна шкода від пожеж, що спричиняються вибухом, враховується тільки у частині збитків від пожеж, розмір яких визначається комісією, що розслідувала їх причини.

Якщо після пожежі основні фонди, що знаходилися в зоні її дії, можуть використовуватись за початковим призначенням, тоді вони враховуються врятованими.

Як визначають економічну ефективність пожежно-профілактичних заходів?

Річний економічний ефект визначають шляхом порівняння приведених затрат за базовим і новим технічним рішенням. Приведені затрати розраховують за формулою:

де С-собівартість одиниці продукції (робіт), грн.; А"- капітальні вкладення, грн.;

Е„ - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень. Річний економічний ефект £ визначається з виразу:

де З, і 32 — зведені затрати на одиницю продукції (робіт) за базовим і новим варіантом, грн.;

РІ і Р2- долі відрахувань від балансової вартості на повне відновлення (реновацію) базового і нового технологічного рішення, грн.;

НІ і Я, - річні експлуатаційні витрати при використанні порівняльних варіантів технічних рішень, грн.;

Я, і //, - річні збитки за базовим і новим варіантами, грн.;

К. і К.—супутні капітальні вкладення по порівняльних варіантах, гри.;

А — об’єм впровадження, гри.

Збитки П, за базовим варіантом знаходять наступним чином:

де /- імовірність виникнення пожежі у пожежонебезпечному вузлі (елементі) об’єкту;

Ппр - річні прямі збитки від однієї пожежі, грн.; ЯА - побічні річні збитки, гри.; Іс — імовірність смерті людей;

річні збитки від загибелі людей або отримання ними травм, грн. У базовому варіанті прямі збитки визначають за фактичною матеріальною шкодою за 5 років і більше. У склад втрат/7 входять: заробітні виплати за час простою;

доплати працівникам вищої кваліфікації, які брали участь у ліквідації пожежі; втрати від зниження прибутку через зменшення випуск, продукції, виплати штрафів за недопоставку продукції, виплати демонтажних робіт і робіт по розчищенню і прибиранню будівельних конструкцій, капітальні вкладення на відновлення основних фондів.

У випадку травмування або загибелі людей у збитки включають виплати допомоги потерпілим при пожежі, оплату за тимчасову непрацездатність, Виплату пенсій при втраті годувальника, вартість лікарняного і санаторного лікування.

Збитки П7 для нового варіанта рішень визначають за виразом:

де Кк - коефіцієнт якості пожежно-профілактичних заходів.

Коефіцієнт якості пожежно-профілактичних заходів визначається за формулою:

де відносний показник, який враховує ступінь вогнестійкості конструкції, споруди;

q3 - відносний показник, що враховує площу горіння;

4,—відносний показник, що враховує час вільного горіння;

ц4 - відносний показник, що враховує вартість витрачених засобів пожежогасіння;

пп - кількість відносних показників.

Відносні показники дг ду д3, ц4 визначаються за виразами:

де СвпСв}—ступінь вогнестійкості конструкції базового і нового варіантів, хв.;

де 77г,, 77г 2 - площа горіння базового і нового варіантів, м3;

Лі/ *" /Тг2

де 7г, ,7*г, — час вільного горіння базового і нового варіантів, хв;

де Ро,, Ро2 —витрати засобів пожежогасіння при гасінні базового і нового варіантів, (кг/м^с).

Якщо неможливо співставити варіанти економічної ефективності від впровадження пожежно-профілактичних заходів, тоді ефект від їх впровадження визначають за формулою:

Е={ПХ-ЕЙК)А