Основні моделі економічної системи

Моделі економічних систем різняться передусім за двома ознаками: по-перше, за формою власності на засоби виробництва і, по-друге, за способом управління і координації економічної діяльності. Умовно можна виділити такі основні моделі економічних систем: чистий ринок, командна економіка, змішана система, традиційна економіка.

Ринкова економіка.

Чисті ринкові відносини характеризуються приватною власністю, конкуренцією і ціновою координацією економічної діяльності й управління нею. В такій системі поведінка кожного її учасника мотивується його особистими інтересами, кожна економічна одиниця намагається максимізувати свій дохід на основі індивідуального прийняття рішень. Ринкова система функціонує як механізм, через який індивідуальні рішення набувають розголосу і координуються.

Та обставина, що товари та послуги виробляються, а ресурси пропонуються в умовах конкуренції, означає, що існує багато самостійно діючих покупців і продавців кожного продукту і ресурсу. Захисники чисто ринкових відносин твердять, що така економічна система сприяє ефективному використанню ресурсів, стабільності виробництва і зайнятості, швидкому економічному зростанню. Сам ринок функціонує за принципом "нехай іде, як іде". Роль уряду обмежується захистом приватної власності і забезпеченням належної правової структури, що сприяє свободі підприємництва.

Командно-адміністративна система.

Альтернативою чистого ринку є командна економіка. Цю систему характеризують суспільна власність практично на всі матеріальні ресурси і колективне прийняття економічних рішень, що здійснюється за допомогою централізованого планування. Усі вагомі рішення щодо обсягу ресурсів, їхнього використання, структури і розподілу продукції, організації виробництва приймаються центральним плановим органом. Підприємства — власність держави і здійснюють виробництво на основі державних директив. Співвідношення між капітальними благами і споживчими благами (засобами виробництва і предметами споживання) встановлюється централізовано. Таким самим способом здійснюється і розподіл засобів виробництва та предметів споживання.

Змішана економіка.

Змішана економічна система є проміжною між крайнощами чистого ринку і командною економікою. Уряд відіграє тут активну роль, сприяє стабілізації і зростанню економіки, забезпечуючи її деякими товарами та послугами, які виробляються в недостатньому обсязі або й зовсім не постачаються ринковою системою, модифікуючи розподіл доходів тощо. Тут функціонують могутні економічні організації у вигляді великих корпорацій та сильних профспілок.

Важливо підкреслити, що приватна власність і опора на ринкову систему, так само, як і суспільна власність і централізоване планування, не завжди існують паралельно, одночасно одне з одним. Наприклад, економіка гітлерівської Німеччини була поставлена під жорсткий контроль і нею так само жорстко керували, хоча власність залишалася приватною. Незважаючи на те, що в економіці Швеції вагому частку займає приватний сектор, уряд бере активну участь у забезпеченні економічної стабільності та перерозподілі доходів.

Традиційна економіка. У багатьох економічно слаборозвинених країнах діють традиційні, або основані на звичаях, економічні системи. Техніка виробництва, обмін, розподіл доходів базуються тут на давніх звичаях. Спадковість і касти диктують економічні ролі індивідам, соціально-економічний застій досить чітко виражений. Технічний прогрес і впровадження інновацій різко обмежені, оскільки вони суперечать традиціям і загрожують стабільності суспільного ладу.

Важливо підкреслити, що для жодної країни не існує однозначного, або загальновизнаного, розв'язання економічних проблем. Різні суспільства, маючи різне культурне та історичне минуле, різні звичаї і традиції, протилежні ідеологічні засади, неоднакові природні багатства, використовують найрізноманітніші інститути для розв'язання проблеми "необмежені потреби — рідкісні ресурси". Сказане особливо актуальне для України, яка розбудовує свою державність. Вона повинна скористатися всіма здобутками світової цивілізації і, враховуючи свої особливості, формувати свій економічний лад, оснований на різноманітності форм власності і видів господарювання.

Підсумки

• 1. Економічна теорія ґрунтується на двох фундаментальних обставинах: по-перше, матеріальні потреби людей практично безмежні, або непогамовні; по-друге, економічні ресурси обмежені й рідкісні.
• 2. Економічні ресурси включають: 1) людські ресурси (робоча сила і підприємницький талант); 2) матеріальні ресурси (земля і капітал).
• 3. Теорія ринкової економіки займається проблемою ефективності економіки, яка передбачає повну зайнятість і повний обсяг виробництва. Економіка повної зайнятості і повного обсягу виробництва представлена кривою виробничих можливостей; вона передбачає необхідність зменшення випуску одних товарів для збільшення виробництва інших. Відсутність повної взаємозамінності ресурсів (досконалої еластичності) обумовлює дію закону зростання альтернативної вартості.
• 4. Закон спадної віддачі показує, що після деякого моменту, з наданням прирощення якомусь чиннику виробництва (наприклад, праці), величина приросту виробництва зменшується.
• 5. Технічний прогрес, збільшення кількості та поліпшення якості ресурсів дозволяють економіці виробляти щораз більше товарів та послуг, що зумовлює пересування кривої виробничих можливостей вправо.
• 6. Залежно від форм власності та способів управління та координації виробництва і розподілу виділяють такі економічні моделі: чисто ринкову, адміністративно-командну, змішану та традиційну.

Терміни і поняття

Безмежні потреби; рідкісність ресурсів; матеріальні ресурси (земля, капітал); людські ресурси (праця, підприємницький талант); продуктивність праці; ефективність економіки; повна зайнятість; повний обсяг виробництва; крива (таблиця) виробничих можливостей; економічне зростання; закон зростання альтернативної вартості; закон спадної віддачі; чистий ринок; командна економіка; змішана економіка; традиційна економіка.

Питання для повторення

• 1. Що таке економічні ресурси і як пояснити твердження, що вони обмежені, рідкісні?
• 2. Розкрийте основні функції підприємництва.
• 3. Перед вами таблиця виробничих можливостей випуску цивільної і воєнної продукції:

• а) використайте ці дані для побудови графіка виробничих можливостей. Що показують точки на кривій? Як відображається на кривій закон зростання альтернативної вар тості? Поясніть: якщо економіка в даний момент перебуває у точці Г, якими будуть витрати на виробництво додаткової тисячі цивільних літаків або додаткової тисячі військових літаків?
• б) поставте точку всередині кривої. Що вона показує? Поставте точку К поза кривою. Що показує ця точка? Що буде, перш ніж економіка досягне того рівня виробництва, який показує точка К?
• в) на яких конкретних припущеннях Ґрунтується крива виробничих можливостей? Що станеться, коли кожне із цих припущень здійсниться?
• г) припустимо, що технологія виробництва військових літаків удосконалилась, а технологія виробництва цивільних літаків залишилася незмінною. Накресліть нову криву виробничих можливостей. А тепер припустіть, що технологічний прогрес має місце у виробництві цивільних літаків, а не навпаки. Накресліть нову криву виробничих можливостей. Накресліть також криву виробничих можливостей, що відображає вдосконалення технології виробництва обох продуктів.
• 4. Зіставте способи, за допомогою яких чистий ринок, командна економіка та змішана економіка намагаються розв'язати проблему рідкісності економічних ресурсів.