Сучасні проблеми та перспективи розвитку валютного ринку

Валютно-курсова політика Національного банку України за останній період суттєво не змінювалась. Це позитивно вплинуло на розвиток валютного ринку. Курс гривні залишався незмінним, міжнародні резерви НБУ зросли. Після значних коливань курсу в 1998 — 1999 pp. (відповідно на 80,5% та 52,2%) протягом 2000-2002 pp. він змінився з 5,2163 до 5,3304 грн за дол. США, або на 2,2%. В економіці та суспільстві з'явився реальний курсовий орієнтир, що сприяло зниженню інфляції (з 25,8% у 2000 р. до 6,1% у 2001 р. та до 0% у 2002 p.).

Обсяги міжнародних резервів НБУ з початку 2002 р. збільшилися на 1008,5 млн дол. США і досягли4,1 млрд дол., що в 5,1 раза перевищує обсяг резервів 1998 р. (795 млн дол.), причому без кредитів МВФ та інших міжнародних фінансових організацій. Саме за рахунок валютних резервів Національного банку обслуговувався та погашався зовнішній державний борг.

Завдяки послідовній валютно-курсовій політиці зросла довіра до гривні, що сформувало стійкі позитивні тенденції на готівковому ринку: вже кілька років поспіль обсяги продажу валюти населенням перевищують обсяги її купівлі (з початку 2002 р. — на 181 млн дол.).

Умови курсової стабільності в Україні:

• — у 1996 р. та першій половині 1998 р. спостерігався значний дефіцит бюджету (до 6,2% від ВВП), зовнішнє фінансування дефіциту було основним каналом впливу валюти і забезпечення стабільності курсу, що водночас збільшувало зовнішній борг; у 2000 — 2002 pp. — профіцит бюджету (+1% від ВВП) у 2000 р. чи його незначний дефіцит у 2001 р. (до -1%) та у 2002 р. (-1,7% );
• — у 1996 р. та першій половині 1998 р. зовнішній державний борг зріс на 50%, або на 3,7 млрд дол. США ( 7,9 млрд у 1995 p. до 11,6 млрд дол. у 1998 р. ) та відповідно зросли валютні платежі з його обслуговування, які зменшували резерви НБУ; у 2000— 2002 pp. відбулося зменшення зовнішнього державного боргу приблизно на 25%, або майже на 2 млрд дол. США (із 12,5 млрд дол. у 1999 р. до 9,6 млрд дол. у 2002 p.), що забезпечило зменшення платежів із його обслуговування та навантажені на резерви НБУ, особливо після реструктуризації боргу в 2000 р;
• — у 1996 р. та першій половині 1998 р. від'ємний торговельний баланс від -1,1 млрд до -1,5 млрд дол., від'ємний поточний рахунок платіжного балансу від -1,2 млрд до -1,3 млрд дол.; у 2000-2002 рр. позитивний торговельний баланс — від 613 млн дол. до 1,5 млрд дол., позитивний поточний рахунок платіжного балансу від 1,4 млрд до 2,2 млрд дол. у 2002 р., надходження за поточним рахунком без зростання боргу є основним каналом забезпечення стабільності курсу;
• — у 1996 р. та першій половині 1998 р. відбувалось постійне скорочення обсягів ВВП (щорічне зменшення від 10% у 1996 р. до 1,9% у 1998 р.); у 2000—2002 рр. високий рівень зростання ВВП (5,8% у 2002 р., 9,1% у 2001 р., 4,8 у 2002 р.);
• — незначний обсяг резервів НБУ (найвищий рівень 5,7 тижня імпорту, або 24,7% від зовнішнього державного боргу); у 2000—2002 рр. відбувалось зростання резервів НБУ, в 2002 р. до 10 тижнів імпорту, або 45% від зовнішнього державного боргу;
• — у 1996 р. та першій половині 1998 р. відбувалося зростання реального ефективного обмінного курсу, що протидіяло збільшенню експорту, погіршувало торговельний баланс та зменшувало приплив валюти; у 2000 — 2002 рр. — стабілізація РЕОК на сприятливому рівні для експортерів та його подальша девальвація, що стимулювало експорт, збільшувало сальдо торговельного балансу та приплив валюти без зростання зовнішніх заборгованостей.

Для збереження умов стабільного функціонування валютного ринку і забезпечення позитивного впливу курсової політики на економіку та макроекономічні чинники необхідно здійснити комплекс заходів державної економічної політики:

• — щодо державного стимулювання та підтримки українського експорту;
• — державного стимулювання прямих іноземних інвестицій і створення сприятливого інвестиційного середовища;
• — формування системи ефективного управління зовнішнім державним боргом і зменшення витрат на Його погашення та обслуговування.

Діяльність банків з іноземним капіталом на Україні характеризується високими показниками. Частка іноземного капіталу в загальному зареєстрованому статутному фонді банків України становить 12 922 млн грн або 31,5 % (для порівняння: в Росії цей показник дорівнює 15,9 %). Серед них — здебільшого банки з австрійським, російським, французьким, голландським, американським, турецьким, угорським, німецьким, шведським, британським капіталом. Тобто нині кожен п'ятий банк в Україні — з іноземним капіталом, кожен одинадцятий — зі стовідсотковим іноземним капіталом.

На 1 грудня 2007 р. в Україні налічувалось 44 банки, створені за участю іноземного капіталу (16 банків — зі 100 % іноземним капіталом). Частка іноземного капіталу в статутному капіталі банків становить 31,5 %. Окремі приклади придбання українських банків (або часток їх акцій) іноземними інвесторами в 2004 — 2007 рр. наведені в таблиці 9.1.

Отже, банки з іноземним капіталом відіграють певну роль у залученні іноземного капіталу до банківської системи України. Сьогодні головне завдання полягає в розширенні міжнародної діяльності банків з метою залучення коштів нерезидентів для підвищення рівня капіталізації і збільшення ресурсної бази банків, що сприятиме розвитку банківської системи країни і збільшуватиме можливість кредитування вітчизняної економіки.

Грошово-кредитна політика 2008 р. передбачає збереження основних принципів та механізмів її реалізації зі спрямуванням їх на закріплення досягнутих результатів у ціновій стабільності грошово-кредитного ринку і банківської системи в цілому. Досягнення проголошеної мети здійснюватиметься шляхом регулювання грошово-кредитного ринку через його валютний, кредитний та фондовий сегменти з використанням відповідних монетарних інструментів.

Також завданням валютно-курсової політики в 2008 р. є підтримування досягнення макроекономічних цілей зростання, стабільності національної валюти, підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності.

Виконання цього завдання ускладнюється через очікувані суттєві зміни в процесах припливу—відпливу валюти, що можуть відбутися після вступу України до СОТ, подальше зростання цін на енергоносії, наявність інфляційних очікувань та інші ризики.

Національний банк України планує збереження режиму плаваючого курсу, а орієнтирами курсової політики залишає стабільність реального обмінного курсу, який формує сприятливі умови для зовнішньоекономічної діяльності, та незначну номінальну девальвацію гривні. Важливим завданням є збільшення золотовалютних резервів та розвиток валютного ринку з урахуванням посилення ролі євро на міжнародних фінансових ринках.

Таблиця 9.1. Придбання українських банків іноземними інвесторами

Отже, банки з іноземним капіталом відіграють певну роль у залученні іноземного капіталу до банківської системи України. Сьогодні головне завдання полягає в розширенні міжнародної Діяльності банків з метою залучення коштів нерезидентів для підвищення рівня капіталізації і збільшення ресурсної бази банків, що сприятиме розвитку банківської системи країни і збільшуватиме можливість кредитування вітчизняної економіки.

Грошово-кредитна політика 2008 р. передбачає збереження основних принципів механізмів її реалізації зі спрямуванням їх на закріплення досягнутих результатів у ціновій стабільності грошово-кредитного ринку і банківської системи в цілому. Досягнення проголошеної мети здійснюватиметься шляхом регулювання грошово-кредитного ринку через його валютний, кредитний та фондовий сегменти з використанням відповідних монетарних інструментів.

Також завданням валютно-курсової політики в 2008 р. є підтримування досягнення макроекономічних цілей зростання, стабільності національної валюти, підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності.

Виконання цього завдання ускладнюється через очікувані суттєві зміни в процесах припливу —відпливу валюти, що можуть відбутися після вступу України до СОТ, подальше зростання цін на енергоносії, наявність інфляційних очікувань та інші ризики.

Національний банк України планує збереження режиму плаваючого курсу, а орієнтирами курсової політики залишає стабільність реального обмінного курсу, який формує сприятливі умови для зовнішньоекономічної діяльності, та незначну номінальну девальвацію гривні. Важливим завданням є збільшення золотовалютних резервів та розвиток валютного ринку з урахуванням посилення ролі євро на міжнародних фінансових ринках.

Умовами досягнення вказаних цілей буде вдосконалення системи валютного регулювання та її поступова лібералізація з урахуванням конкретної ситуації зі збереженням таких елементів системи, як інтервенції Національного банку, обов'язковий продаж валютної виручки, торгова сесія на валютному ринку, норматив відкритої валютної позиції.

За умов відсутності зовнішнього фінансування успішного розміщення державних цінних паперів на зовнішніх ринках капіталу передбачається, що на кінець 2003 р. може бути досягнуто рівня резервів, який забезпечить 10,2 тижня імпорту.

Проблемним аспектом на сучасному етапі розвитку міжнародних відносин та валютного ринку України є боротьба з відмиванням грошей. За роки незалежності в Україні неодноразово робилися спроби подолати це негативне явище. Зокрема, вживалися заходи для протидії відпливу капіталу у сфері зовнішньоекономічних відносин.

У вересні 2001 р. групою РАТР Україну було віднесено до переліку країн, які недостатньо борються з відмиванням грошей. Основною причиною внесення нашої країни до цього списку була відсутність у нашій країні відповідного закону.

Восени 2001 р. Україна почала вживати заходів, аби вийти зі списку АТ. Так, рік тому Національний банк надіслав комерційним банкам 40 рекомендацій РАТР, у грудні 2001 р. — нові стандарти Базельського комітету з банківського нагляду "Знай свого клієнта".

10 грудня 2001 р. вийшов Указ Президента "Про заходи щодо запобігання легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом", згідно з яким із 1 січня 2002 р. запроваджується обов'язковий фінансовий контроль за всіма фінансовими операціями, визначеними законом як значні або сумнівні та здійснюються на території України юридичними та фізичними особами.

Нині законодавчою базою для банків у боротьбі з відмиванням грошей є статті 63, 64 , 65 Закону України "Про банки і банківську діяльність" і стаття 18 Закону України "Про фінансове послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг в Україні".

Постановою від 29 травня 2002 р. № 700 Кабінет Міністрів визначив 17 критеріїв, за якими фінансові операції, що здійснюються клієнтами фінансових установ, можуть бути віднесені до сумнівних та незвичайних.

Більшість із них відповідає засадам Базельського комітету і запровадженому ним у світових фінансових установах принципу "Знай свого клієнта".

7 грудня 2002 р. був прийнятий Закон України "Про попередження і протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом", який вступив у дію з 11 червня 2003 р. Слід зазначити, що цей документ суттєво і, головне, позитивно вплинув на позицію РАТР щодо України. Санкції скасовано, тепер основним завданням є виключення України з чорного списку.

Контрольні запитання

• 1. Що таке валютний ринок?
• 2. Хто є основними учасниками валютного ринку?
• 3. Яка структура міжбанківського валютного ринку України (МВРУ)?
• 4. Який механізм придбання іноземної валюти на МВРУ?
• 5. Який механізм використання іноземної валюти, придбаної на МВРУ?
• 6. Який механізм продажу валютної виручки резидентів на МВРУ?
• 7. Як визначається офіційний курс гривні до іноземних валют?
• 8. Що таке конверсійні валютні операції?
• 9. Які види котирування поточного валютного курсу існують?
• 10. У чому сутність проведення форвардних операцій outright?
• 11. Як розраховується форвардна маржа?
• 12. Який механізм здійснення та види операцій swap?
• 13. Що таке валютні ф'ючерси?
• 14. Як класифікуються валютні опціони?
• 15. У чому сутність валютної позиції банку та які її види існують?
• 16. У чому полягає механізм управління валютною позицією комерційних банків з боку НБУ?
• 17. Які найголовніші проблеми розвитку валютного ринку України?
• 18. Які перспективи розвитку валютного ринку України в сучасних економічних умовах?
• 19. Які банківські операції можуть здійснюватись у межах установлених нормативів відкритої валютної позиції комерційного банку?