Повна версія

Головна arrow Право arrow Адвокатура

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Помічник адвоката (ст. 16 Закону)

  • 1. Адвокат може мати помічників з числа осіб, які мають повну вишу юридичну освіту. Помічники адвоката працюють на підставі трудового договору (контракту), укладеного з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням, з додержанням вимог цього Закону і законодавства про працю.
  • 2. Помічник адвоката виконує доручення адвоката у справах, що знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень (прав та обов'язків) адвоката.
  • 3. Положення про помічника адвоката затверджується Радою адвокатів України.
  • 4. Помічнику адвоката забороняється суміщати роботу в адвоката з діяльністю, несумісною з діяльністю адвоката. Помічником адвоката не можуть бути особи, зазначені в частині другій статті 6 цього Закону.

Цілком зрозуміло, що розкіш мати помічника не під силу кожному адвокату, бюро чи навіть об'єднанню адвокатів. Це може собі дозволити адвокат з іменем, до якого постійна черга на прийом і який сам не може собі дозволити витрачати час на дрібні справи, "технічну" роботу. Водночас, наявність помічника - це ще й велика етична і правова відповідальність.

Прийняття на роботу помічника, зобов'язує адвоката чітко розмежувати і окреслити функції помічника. Основні права і обов'язки помічника виписуються у Положенні, затвердженому Радою адвокатів України.

Залежно від свої можливостей, розмаху практики, діапазону спеціалізації та завантаженості клієнтурою, адвокат може чи вимушений мати одного чи більше помічників. Помічники обираються з числа осіб з вищою юридичною освітою, умови роботи, права та обов'язки якого, за законом "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", регламентовано Положенням про помічника адвоката, затвердженим Радою адвокатів України, законодавством про працю, а також контрактом між адвокатом (адвокатським об'єднанням) і помічником адвоката. Безсумнівно, ні Положення про помічника адвоката, ні умови контракту не можуть виходити за рамки закону.

Оскільки адвокат чи адвокатське об'єднання виступають щодо помічника адвоката роботодавцем, то всі відносини за межами конкретних доручень і обов'язків регулюються КЗпП.

У п. 2 цієї норми зазначається, що помічник адвоката може виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень останнього. Йдеться про право присутності адвоката у слідчих діях, допитах осіб, участі у судових засіданнях, представництва у вищих судових інстанціях та доповідях на особистому прийомі у високих посадових осіб.

На помічника адвоката поширюються застереження ч. 2 ст. 6, а також ст. 7 Закону щодо несумісності з діяльністю адвоката.

Водночас Закон надає певні переваги цій практиці перед іншими. За ч. 5 ст. 10 Закону від проходження стажування для отримання свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю звільняються особи, які на день звернення із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту мають стаж роботи помічника адвоката не менше одного року за останні два роки.

Виконуючи доручення адвоката, помічник так чи інакше причетний до питань, які становлять адвокатську таємницю, однак для помічника, якому підзахисний чи довіритель особисто нічого не довіряв, такі дані набувають статусу конфіденційних і охороняються Законом. Закон же покладає на адвоката відповідальності за розголошення його помічником даних, які є адвокатською таємницею.

Отже, питання про збереження таємниці бере свій початок в етичній площині і переходить в законодавчу норму. Порушення цієї законодавчої норми - це передусім явище аморальне, бо задовго до того як розголошення адвокатської таємниці стало злочином за Законом, таке явище вважалося одним з найганебніших вчинків в адвокатській спільноті.

За ст. 78 Правил адвокатської етики "адвокат несе дисциплінарну відповідальність за порушення цих Правил його помічником, якщо він не забезпечив ознайомлення свого помічника з цими Правилами, не здійснив належного контролю за діями помічника, залученого ним до виконання окремих робіт при виконанні адвокатом доручення на подання правової допомоги, або коли адвокат своїми розпорядженнями, порадами або особистим прикладом сприяв порушенню помічником Правил адвокатської етики".

Помічник є найманим працівником адвоката чи адвокатського об'єднання, але не є членом такого об'єднання, а його трудові відносини з адвокатом чи адвокатським об'єднанням регулюються КЗпП. Законом "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" регламентовано укладення трудового договору (контракту) під час прийняття помічника адвоката на роботу "з додержанням вимог цього Закону і законодавства про працю".

Засади трудових відносин адвоката-помічника визначено ч. 2 ст. 16 Закону: "Помічник адвоката виконує доручення адвоката у справах, що знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень (прав та обов'язків) адвоката".

За Законом, адвокат вирішує у кожному конкретному випадку коло доручень, якими керується у своїй роботі помічник адвоката. Це можуть бути будь-які дії, що не належать до процесуальної прерогативи адвоката у конкретній справі, коло доручень може стосуватися технічних питань: складання проектів документів, упорядкування досьє тощо.

З огляду на чинне процесуальне законодавство, немає жодних підстав для дискусії щодо питання, чи може помічник адвоката сидіти поруч з адвокатом у судовому процесі, оскільки помічник не є учасником судового засідання як процесуальна фігура.

Варто зауважити також, що взаємини адвоката з підзахисним чи довірителем - делікатна справа, тому залучення адвокатом до матеріалів й інших тонкощів справи сторонньої людини, якою власне є і помічник, безумовно, неприпустиме. Таке зазначено і в Правилах адвокатської етики (ч. 1 ст. 30), які передбачають відповідальність адвоката перед клієнтом у разі залучення до виконання доручення або його окремих частин інших осіб. Помічника адвоката, безумовно, слід вважати сторонньою особою, тому адвоката повинен отримати згоду клієнта на залучення цього помічника до справи.

 
<<   ЗМІСТ   >>