Повна версія

Головна arrow Страхова справа arrow Страхові послуги

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Дія договору страхування у країнах Європейського співтовариства

Процес інтеграції українського страхового бізнесу до світового ринку страхування не має альтернативи. У зв'язку з цим проаналізуємо юридичну чинність договорів страхування (крім страхування життя) в країнах ЄС.

Заява про страхування

У Німеччині, Італії, Данії законодавством визначено зобов'язувальний характер заяви про страхування. Так, у Німеччині бланк заяви, заповнений і підписаний страхувальником, має зобов'язувальний характер і встановлює для страховика акцептний період, тобто період, протягом якого страховик має дати згоду й укласти договір страхування. Німецьким законодавством визначено акцептний період зі страхування від вогню — 2 тижні; зі страхування на випадок хвороби — 6 тижнів, зі страхування автотранспортних засобів — 1 місяць. В Італії заява про страхування має характер зобов'язувальної протягом 15 днів.

До другої групи країн можна віднести ті країни, у законодавстві яких заява не носить зобов'язувального характеру, а також не встановлює строку для акцепту страховиком. Це такі країни: Бельгія, Іспанія, Франція, Греція, Люксембург, Португалія, Велика Британія тощо.

Набуття чинності договором страхування.

За законодавством Німеччини, Іспанії, договір страхування набуває чинності з моменту сплати першого страхового внеску. Відповідно до законодавства Бельгії, Данії, Люксембургу, Нідерландів, Португалії, Великої Британії, договір страхування набуває чинності з моменту його укладання, якщо немає угоди про інше. У Бельгії спеціальне положення в договорі часто передбачає дату набуття договором чинності — з моменту сплати першої страхової премії або підписання договору сторонами.

У Франції, Греції, Ірландії договір набуває чинності з моменту, передбаченого в договорі. Зокрема, в Ірландії — якщо в договорі немає спеціального положення — він набуває чинності з моменту його укладання.

За законодавством Італії, договір страхування набуває чинності в 00.00 годин дня, наступного за днем підписання договору. У разі несплати першого страхового внеску дія договору страхування припиняється до 00.00 годин дня після невиконання обов'язку зі сплати страхового внеску страхувальником.

Договір страхування у всіх країнах ЄС укладається у письмовій формі.

Істотні умови у договорі страхування

У Німеччині, за законодавством, у договорі страхування обов'язково мають бути зазначені: дата укладання, ім'я страхувальника, строк дії, страховий ризик, а також включені ризики, зобов'язання страховика і страхувальника, санкції.

В Іспанії істотними умовами договору страхування є: імена та адреси сторін, страхова сума, вид страхування, розміщення ризику, розмір внеску і терміни його сплати, ім'я страхового агента.

У Франції — імена та адреси сторін, страхова сума, вид ризику, розмір страхової премії, дата набуття договором чинності.

У Нідерландах — об'єкт страхування, страхова премія, а також будь-які зобов'язання, які можуть зацікавити страхувальника.

У Данії, Італії істотних обов'язкових умов договору страхування законодавство не передбачає.

Згідно з Цивільним кодексом України, істотними умовами договору страхування є: предмет договору страхування, страховий випадок, розмір страхової суми, страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені цивільним законодавством [10].

Розгляд скарг між страховиками і страхувальниками.

В одних країнах Європейського співтовариства створюються спеціальні організації для вирішення суперечностей між страхувальником і страховиком, в інших — таких організацій немає. Зокрема, у Швейцарії, Німеччині, Італії. В Італії в окремих випадках страхувальник має право звернутися до арбітражного суду для вирішення розбіжностей.

У деяких країнах існують спеціально створені посередницькі організації для вирішення суперечностей між страховою компанією і страхувальником. У Португалії існує Арбітражна палата з автотранспортних подій, утворена страховими компаніями, яка займається вирішенням суперечностей з проведення страхування автотранспортних засобів та страхування цивільної відповідальності автовласників. Рішення Палати є обов'язковим для страхових компаній.

У Франції такою організацією є Центральне тарифне відомство, завданням якого є у випадках обов'язкового страхування цивільної відповідальності автовласників визначення розміру страхового відшкодування, який належить сплатити страхувальнику.

У Великій Британії існують дві спеціальні структури. Перша — Страхове бюро омбудсмена, засноване страховими компаніями. Його основним завданням є розгляд і юридичний аналіз суперечностей між страховиками і страхувальниками. Рішення бюро ґрунтується на законодавчих нормах і практиці страхування. Якщо страхувальник згідний з рішенням омбудсмена, то воно стає обов'язковим і для страхових компаній, які є його членами. Якщо страхувальник не згідний з рішенням, то він може звернутися до суду. Ще однією організацією є Арбітражна служба особистого страхування, яка пропонує вирішувати суперечки шляхом призначення незалежного арбітра. Його рішення мають законний характер.

Сьогодні в Україні обговорюється питання серед страховиків щодо створення спеціальної організації — омбудсмена, який розглядатиме суперечності між страховими компаніями і клієнтами. Механізм створення такої організації в Лізі страхових організацій України бачать таким: створюють її страхові компанії, скарги в ній розглядатимуться за рахунок компаній-учасників. Рішення омбудсмена матиме рекомендаційний характер. Така пропозиція серед керівників страхових компаній має неоднозначну оцінку [7, с. 18].

Отже, кожна країна розробила свій механізм дії договору страхування. Він є виписаний і в українській страховій практиці, хоча багато юристів вбачають за доцільне прийняття окремого Закону України "Про договір страхування", який би враховував специфіку різних видів страхування.

Короткі підсумки

  • 1.Клієнт подає у страхову компанію заяву про прийняття об'єкта на страхування. Заява містить перелік питань, на які має дати відповідь страхувальник. Отримавши заяву, страховик проводить андеррайтинг — діяльність з ідентифікації, аналізу, оцінки ризиків та визначення можливості страхування. Особливості ризиків у кожному виді страхування зумовлюють специфіку проведення андеррайтингу, а його основне завдання полягає у відборі ризиків для формування збалансованого й рентабельного страхового портфеля.
  • 2. Договір страхування — письмова угода між страховиком і страхувальником, яка укладається відповідно до правил страхування. Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування і реєструються при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду добровільного страхування. Страхувальники також можуть укладати договори про страхування третіх осіб, а також призначати осіб (змінювати їх) для одержання страхових виплат. Факт укладання договору страхування засвідчується страховим полісом. З моменту внесення першого страхового платежу договір набирає чинності. Страхові платежі страхувальники - резиденти вносять у грошовій одиниці України, страхувальники-нерезиденти — в іноземній вільно конвертованій валюті або у грошовій одиниці України. Страхове відшкодування здійснюють тією валютою, яка передбачена договором страхування.
  • 3. Законодавство встановлює обов'язки страховика, зокрема: ознайомлює страхувальника з умовами та правилами страхування; протягом 2-х робочих днів, як стане відомо про настання страхового випадку, вживає заходи щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати; здійснює страхову виплату в передбачений договором строк; відшкодовує витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків; тримає в таємниці відомості про страхувальника.
  • 4. Обов'язками страхувальника є: своєчасно вносити страхові платежі; при укладанні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику; повідомити страховика про інші чинні договори страхування щодо цього об'єкта страхування; вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих унаслідок настання страхового випадку; повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування.
  • 5. Умовами договору страхування можуть бути передбачені підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування. Ними є: навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку; вчинення страхувальником — громадянином або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної в їх заподіянні; несвоєчасне повідомлення страхувальника про настання страхового випадку без поважних на це причин.

Дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі: закінчення строку дії; виконання у повному обсязі страховиком зобов'язань перед страхувальником; несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки; ліквідації страхувальника — юридичної особи; ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України; прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним. Крім цього, договір страхування вважається недійсним, якщо його укладено після страхового випадку, або якщо об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації. Дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика. Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніше як за 30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування.

У країнах Європейського співтовариства розроблені правові норми дії договору страхування, які мають свої особливості. В одних країнах законодавством встановлено зобов'язувальний характер заяви про страхування (Німеччина, Італія, Данія), в інших заява про страхування не має зобов'язувального характеру (Бельгія, Іспанія, Франція, Велика Британія). Договір страхування у всіх країнах ЄС укладається у письмовій формі. Кожна країна встановлює істотні умови договору страхування, а в Італії і Данії законодавством такі умови не передбачені. Для вирішення суперечностей між страховиками і страхувальниками в одних країнах створюються спеціальні організації, в інших — такі організації не діють.

Основні поняття і терміни: заява про страхування, андеррайтинг, індивідуальний андеррайтинг, стандартний андеррайтинг, правила страхування, договір страхування, страховий поліс, аварійний комісар, обов'язки страховика, зобов'язання страхувальника.

Контрольні питання

  • 1.Розкрийте зміст та особливості договору страхування.
  • 2. Що таке "андеррайтинг", які його завдання?
  • 3. Поясніть процедуру укладання договору страхування.
  • 4. В яких випадках страховик може відмовити страхувальникові у виплаті страхового відшкодування?
  • 5. Яким чином законодавство України врегульовує питання переходу прав страхувальника до інших осіб?
  • 6. Які умови дострокового припинення дії договору страхування?
  • 7.Яка інформація міститься у правилах страхування?

Тести

  • 1. Страховий поліс — це:
    • а) договір страхування майна;
    • б) документ, що регламентує взаємовідносини сторін у страхуванні життя;
    • в) документ, що визначає розмір збитків страхувальника;
    • г) документ, який видається страховиком страхувальнику і засвідчує факт укладання договору страхування.
  • 2. При настанні страхового випадку страхувальник повинен:
    • а) повідомити до компетентних органів про страховий випадок;
    • б) вжити заходів для запобігання та зменшення збитків;
    • в) скласти страховий акт;
    • г) обчислити суму збитку.
  • 3. Чи можна протягом строку дії договору страхування вносити зміни до його змісту?
  • а) так;
  • б) ні;
  • в) з дозволу уповноваженого органу;
  • г) з дозволу Кабінету Міністрів України.
  • 4. В якому документі страхувальник зазначає правдивість та достовірність поданої страховику інформації?
  • а) у заяві на страхування;
  • б) У договорі страхування;
  • в) у декларації;
  • г) у застереженні.
  • 5. Договір страхування укладається відповідно до:
    • а) правил страхування;
    • б) принципів страхування;
    • в) видів страхування;
    • г) агентської угоди.
  • 6. Уповноважений орган нагляду за страховою діяльністю має право встановлювати додаткові вимоги до:
    • а) договорів страхування життя;
    • б) договорів страхування майна юридичних осіб;
    • в) договорів страхування відповідальності;
    • г) договорів страхування життя, договорів страхування майна громадян.
  • 7. Договір страхування в Україні набирає чинності:
    • а) з моменту внесення першого страхового платежу;
    • б) з моменту сплати останнього страхового платежу;
    • в) з моменту підписання його страховиком і страхувальником;
    • г) в 00.00 годин дня, наступного за днем підписання договору.
  • 8. Протягом якого часу страховик після настання страхового випадку має вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів?
  • а) упродовж 10-ти робочих днів;
  • б) протягом 2-х робочих днів;
  • в) упродовж місяця;
  • г) моментально.
  • 9. Про дострокове припинення дії договору страхування страховик має повідомити страхувальника:
    • а) не швидше ніж за 30 днів до дати припинення дії договору страхування;
    • б) не пізніше як за 30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування;
    • в) не пізніше як за 30 робочих днів до дати припинення дії договору страхування;
    • г) не пізніше як за 60 календарних днів до дати припинення дії договору страхування.
  • 10. Якщо кошти були внесені у безготівковій формі, за умови дострокового припинення дії договору страхування, вони повертаються:
    • а) тільки в готівковій формі;
    • б) у безготівковій формі;
    • в) залишаються у страховика;
    • г) у готівковій та безготівковій формі.

Література

  • 1. Архипов А* П., Дьяков Е. И. О страховом андеррайтинге // Финансы. — 2005. — № 8. — С. 51—56.
  • 2. Безсмертна Н. Договір страхування в системі цивільно-правових договорів // Право України. — 2004. — № 3. — С. 34—37.
  • 3. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" від 4 жовтня 2001 р. № 2745-ІП /
  • 4. Залєтов О. Інтеграції України до Європейської Спільноти присвячується // Україна Business. — 1999. — № 22, 23, 24. — С. 2—3.
  • 5. Наумець І. З позовом по життю // Контракти. — 2005. — № 47
  • 6. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів" від 5 січня 1998 р. № 8 /
  • 7. Ратна В. Страховий арбітр//Контракти. — 2004.— № 27. — С. 18.
  • 8. Розпорядження Держфінпослуг "Про оприлюднення листа Держфінпослуг щодо приведення правил страхування у відповідність до вимог законодавства України" від 27 грудня 2005 р. № 5206 // Україна Business. — 2006. — № 1—2.
  • 9. Страхування: Підручник / Кер. авт. кол. і наук. ред. С. С. Осадець. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2002. — 599 с.
  • 10. Цивільний кодекс України /

 
<<   ЗМІСТ   >>