Головна Бухоблік та Аудит
Державний аудит
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нормативно-правове забезпечення здійснення державного аудиту в УкраїніЗдійснення державного аудиту в Україні забезпечує низка нормативно-правових актів (табл. 2.2). Слід зазначити, що крім нормативних актів, які регламентують проведення державного аудиту, державному аудитору необхідно володіти знаннями про об'єкти аудиторського дослідження. Така інформація міститься в основних нормативно-правових актах, регулюють бюджетні відносини, бюджетний процес, порядок формування і використання бюджетних коштів, правила ведення бюджетними установами бухгалтерського обліку і фінансової звітності (додаток 5). Також діяльність контрольних органів відносно здійснення державного аудиту в Україні ґрунтується на міжнародних стандартах державного аудиту. Стандартизація державного аудиту - це процес встановлення норм, правил і характеристик, справедливих для всіх учасників аудиторської діяльності в державному секторі. Загалом стандартизація є одним із виявів організаційно-розпорядницьких методів управління державним фінансовим контролем, одним із найважливіших засобів поліпшення, зниження складності його організації, реалізації державної контрольної політики. Стандарт державного фінансового контролю (аудиту) - це база, зразок, еталон, повторюваність, стабільність, що забезпечують розуміння всіма його органами своєї діяльності та свого внеску у спільний результат1. Уніфікованими стандартами, які забезпечують організацію контрольної діяльності вищих аудиторських установ різних країн, у тому числі й України, є стандарти Міжнародної організації найвищих органів фінансового контролю (INTOSAI) (далі - стандарти аудиту INTOSAI) (додаток 6). Таблиця 2.2. Нормативно-правові акти, що забезпечують здійснення державного аудиту в Україні
Метою стандартів аудиту INTOSAI є узагальнення кращого світового досвіду в цій сфері і створення умов для ефективного управління державними ресурсами1. Загальна основа системи стандартів аудиту INTOSAI була розроблена на базі Лімської і Токійської декларацій, документів, прийнятих на конгресах INTOSAI, а також доповіді групи експертів Організації Об'єднаних Націй з питань бухгалтерського обліку в державному секторі і контролю державних фінансів у країнах, які розвиваються. Стандарти аудиту INTOSAI поділяються на чотири категорії:
Розроблені INTOSAI стандарти дають змогу визначити принципи і методи перевірки, зокрема перевірки систем із автоматизованою обробкою даних. Ці стандарти повинні розглядатися в конституційному, правовому й іншому контекстах найвищого органу фінансового контролю. Базові принципи - це прогнози, передумови, логічні принципи і умови, які становлять фундамент розробки стандартів перевірки; ці загальні основи дають змогу аудитору складати висновки і звіти. Загальні стандарти аудиту описують рівень кваліфікації аудитора і/або ВОФК, який вони повинні мати для компетентного й ефективного виконання свого завдання щодо застосування стандартів аудиту і правил складання звітів. Мета стандартів проведення аудиту - це визначення критеріїв і загальної основи, що дають можливість аудитору виконувати свою роботу точно, системно і уважно. Вони встановлюють порядок і методику збору аудиторських доказів. Звіти - це висновки аудитора і його інші міркування щодо всіх фінансових документів в цілому, висловлені за наслідками фінансового аудиту або аудиту законності, а також підготовлені після завершення аудиту ефективності. Також організацією INTOSAI розроблено "Рекомендації щодо застосування аудиторських стандартів INTOSAI", які складаються з 15 "європейських керівних принципів", що стосуються найважливіших питань методології аудиту: планування перевірки, оцінювання роботи системи внутрішнього контролю, збору доказів у процесі перевірки, виконання аналітичних процедур, використання роботи інших аудиторів та експертів, підготовки звіту про проведену перевірку тощо. Проте керівні принципи є лише загальною базою, на яку можна посилатися та приймати як необов'язкову основу для аудиторської діяльності у державному секторі. Вони не звільняють вищий орган державного фінансового контролю кожної країни від необхідності описувати процедури перевірок із урахуванням національних обставин, традицій та законодавства. |
<< | ЗМІСТ | >> |
---|