Повна версія

Головна arrow Екологія arrow Основи екології

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Соціально-екологічні проблеми біосфери

Через нераціональне ставлення суспільства, кожної окремої людини до біосфери вже зараз ми підійшли до екологічної катастрофи, яка може стати причиною незворотних явищ у природному середовищі в найближчі 50-70 років, якщо ми не переглянемо своїх відношень до природи. Вже зараз в ній різко проявилися негативні зміни, які відображають найактуальніші глобальні проблеми - атмосферні, літосферні і гідросферні.

Екологія атмосфери

Атмосфера (від гр. атмос - пар, повітря) - газова оболонка Землі. Маса її 5,15><1015 т, або одна мільйонна частина маси планети. Велика частина маси повітря - 75% знаходиться в його нижньому 10-км шарі.

Хімічний склад: азот - 78%, кисень - 21%, інші гази - 1%, в тому числі вуглекислий газ - 0,03 %, запас якого в атмосфері складає 700 млрд т. Повний цикл обміну атмосферного вуглецю 300 років. Маса кисню в атмосфері складає 1015 т і щорічно тільки лісові масиви виділяють його 55 млрд т. Весь кисень атмосфери за кожні 2000 років проходить через живу речовину. Але на спалювання органічних сполук кожен рік витрачається 1,3х109 т кисню, і швидкість цього процесу зростає на 10% щорічно.

Природне повітря складається з шарів, кожний з яких має певне значення і впливає на процеси в біосфері планети. Найближчий до поверхні Землі шар повітря - тропосфера (від гр. тропейон - повертати, змінювати). Він знаходиться до висоти 8-10 км над полюсами і 16-18 км над екватором.

Із збільшенням висоти температура знижується до мінус 75 градусів за Цельсієм - це тропопауза, за якою розташована стратосфера - до висоти 50 км. Тут формується погода планети і спостерігаються струминні потоки вітру швидкістю близько 300 км за годину, поширюючи шкідливі речовини по всій Землі. Температура зростає до нуля градусів і вище за шкалою Цельсія. Цей дуже розріджений шар продовжує стратопауза - дуже стійкий, але розріджений прошарок повітря, й усе, що потрапляє сюди, може знаходитися тут багато років.

Далі розташована мезосфера з температурою до мінус 90 градусів, а над нею - термосфера, де температура знову зростає. На висоті від 300 до 1000 км молекули газів видаляються в Космос - це екзосфера, де температура сягає 2000 градусів за шкалою Кельвіна. Тут енергія сонячного випромінювання поглинається газами, через що така висока температура. Отже, атмосфера - газова шуба біосфери - підтримує її тепловий баланс.

Через забрудненість атмосфери, особливо твердими частинками - пил, кіптява зменшилася енергетична інтенсивність червоної ділянки сонячного спектру, яка активує процеси фотосинтезу. В результаті різко знизилася продуктивність рослин, особливо культурних, що призвело до зменшення врожайності, збільшення голодаючих на планеті.

В атмосферу надходить насамперед вуглекислий газ, концентрація якого збільшується на 10-15% за рік. Цей процес обумовлює парниковий ефект. Його зумовлюють також фторхлоровуглеводні сполуки, метан, оксиди азоту - так звані парникові гази. Багато метану виділяється при видобутку природного газу, особливо аваріях, в процесах бродіння, що відбуваються в смітниках, звалищах відходів, сміттєвих купах. Звідси парникові гази піднімаються у верхні шари атмосфери.

Через це затримуються теплові, тобто інфрачервоні (ІЧ) - довгохвильові електромагнітні випромінювання, які повинні виносити надлишок енергії від поверхні планети в Космос. Віддзеркалюючись від молекул вуглекислого та інших газів (пропан, оксиди сірки), вони повертаються до поверхні Землі і підігрівають її.

Через це поступово підвищується температура атмосфери, Океану, що сприяє таненню льодовиків, підвищенню рівня Світового океану, затопленню прибережних територій, змінам клімату - ефекту так званого потепління.

Але цей процес не рівномірний. Потепління часто різко змінюється похолоданням, перед усім взимку, що несприятливо діє на рослини, тварин, сприяючи їх зникненню. Влітку дощі змінюються посухами.

Слід пам'ятати про закон збереження енергії, тобто сума позитивних і від'ємних температур повинна бути сталою величиною. Тому часто після потепління наступає різке похолодання, зливи змінюються тривалими посухами, що сприяє процесам опустелення.

Механізм цього біосферного явища криється в структурі планети. Процес потепління клімату характерний як у глобальному масштабі, так і для території України, про що свідчить графік на рис. 11.

Температурні аномалії в Україні в ХХ ст.

Рис. 11. Температурні аномалії в Україні в ХХ ст.

Процес потепління дуже нерівномірний і тому повені чергуються із посухами, теплі періоди з дуже холодними. Тому виникають потужні повітряні вихори - торнадо або смерчі на суші. В океанах перебудовуються існуючі течії, виникають нові. Через швидкі фізичні зміни біологічні, еволюційні процеси теж інтенсифікуються, що призводить до зникнення видів тварин, рослин. З-за хімічного забруднення верхніх шарів атмосфери відбувається руйнація озонового шару, який знаходиться на висоті 30-50 км - озоносфера. Вважається, що вже цей шар зруйнований настільки, що в найближчі 100 років він не відновиться. Зменшується його концентрація і над Україною, про свідчить рис. 12:

Періодичність змін загального вмісту озону в одиницях Добсона над Україною

Рис. 12. Періодичність змін загального вмісту озону в одиницях Добсона над Україною

Озон (О3) утворюється під дією ультрафіолетового (УФ) випромінювання Сонця з кисню. Озон - надсильний окиснювач органічних і неорганічних речовин. Концентрація озону у верхньому шарі атмосфери залежить від сонячної активності, напруженості магнітного поля Землі і постійно змінюється, що відображено на рис. 13.

Середньодобові зміни вмісту озону по місяцях 2000 року

Рис. 13. Середньодобові зміни вмісту озону по місяцях 2000 року

Слід підкреслити, що над Україною в окремі періоди вміст озону сягає критичного значення, тобто існують озонові діри, на що вказує графік, зображений на рис. 14.

Відхилення вмісту озону над Україною від кліматичної норми

Рис. 14. Відхилення вмісту озону над Україною від кліматичної норми

Загальні запаси озону в атмосфері складають не більш як 3 млрд т, котрий розсіяний у шарі атмосфери товщиною 10-20 км. Через високу хімічну активність він швидко реагує з різноманітними сполуками, що потрапляють у верхні шари атмосфери, і його вміст зменшується - утворюються так звані озонові діри.

Саме озон поглинає шкідливі для всього живого жорсткі УФ (ЖУФ) промені, які за їх фізико-хімічними, біологічними властивостями ділять на 3 діапазони. Діапазон А (400-320 нм) - найменш шкідливий, В (320-280) та діапазон С (280-180) - найбільш небезпечні.

Сучасні наукові дані свідчать, що одночасне збільшення рівня УФ-опромінення на 20-25%, особливо короткохвильового діапазону, та температури повітря на 1,5-2,0 градуси, вкрай негативно позначиться майже на всіх рослинах через інактивацію процесів фотолізу, а отже, гноблення фотосинтезу, прискорення мутацій, ініціюючи утворення злоякісних пухлин у рослин, тварин, людей.

У наш час в атмосферу надходить понад 10 тис. найменувань отруйних речовин. Небезпечним є бензопирен - активний канцероген, концентрація якого в повітрі складає 0,04-3,14 мкг в кубічному метрі, а в атмосферних опадах 0,4-28 мкг/куб. м. Надзвичайно небезпечний діоксин, який міститься в димах вихлопних газів з автомобілів, у димах вогнищ, в тютюновому димі. Він є надактивним канцерогеном, мутагеном. Його ГДК в межах 10-9-10-12 мкг на м3 повітря.

Не менш небезпечні важкі метали - свинець, ртуть, яких в повітря щорічно надходить по 12 тис. т і тому тепер їх вже в приземному шарі повітря накопичилося близько 5 млн т.

Важливим показником чистоти повітря є відсутність в ньому шкідливих речовин або не перевищення їх гранично допустимих концентрацій (ГДК), наведених в табл. 9.

Таблиця 9. Гранично допустимі концентрації речовин, їх дія на людський організм

Назва речовини

Концентрація мг/куб.м.

Фізіологічна дія на людину

Однократна

Добова

Ртуть, її сполуки

0,0003

Канцерогени, отрути крові,

нервової системи

Сполуки хрому (+6)

0,0015

0,0015

Канцерогени

Формальдегід

0,035

0,03

Отрута крові, нервової системи

Оксиди азоту

0,085

0,04

Канцерогени, отрута крові

Сажа (кіптява)

0,15

0,05

Канцероген

Озон

0,16

0,3

Отрута крові, мутаген

Пил

0,05

0,15

Хвороби дихальної системи

Бензол

1,5

0,8

Канцероген, отрута крові

Чадний газ

5,0

3,0

Отрута крові

Таким чином, забруднення атмосфери - проблема медико-екологічна, соціальна. Тому існують стандарти на якісний і кількісний склад викидів, що надходять в атмосферу. Недотримання їх переслідується законами, одним із яких є Закон "Про охорону атмосферного повітря". Він забороняє використання технічного обладнання, промислових об'єктів, що забруднюють повітря, і вимагає наявності ефективно працюючих очисних споруд, впровадження технологій для знешкодження шкідливих речовин, наявності санітарно-захисних зон біля промислових підприємств. Закон забороняє будь-які впливи, що сприяють кліматичним змінам. При перевищенні норм викиду шкідливих речовин стаціонарними або пересувними об'єктами стягується плата за забруднення (Див. табл. 1,2, Додаток 2). Але деяким підприємствам вигідніше сплачувати штрафи за забруднення повітря, а не будувати очисні споруди, які б ефективно очищали викиди. Щоб запобігти антропогенній руйнації озоносфери, з 1 січня 1989 р. вступив у дію Міжнародний договір, підписаний спочатку 60 країнами, про захист озонового шару. Він обмежує використання фреонів, оксидів азоту, хлорофторовугле-воднів, що активно руйнують озон.

Питання

  • 1. Що являє собою атмосфера як джерело життя на Землі?
  • 2. Які основні проблеми атмосфери, причини їх виникнення, можливості усунення?
  • 3. Які найбільш шкідливі для людини речовини, що знаходяться в атмосфері?
  • 4. Які заходи найбільш ефективні для охорони атмосфери?
  • 5. Чому забруднення атмосфери небезпечно для людини?
 
<<   ЗМІСТ   >>