Повна версія

Головна arrow Право arrow Вступ до права Європейського Союзу

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Функції та повноваження

Спочатку Парламент значною мірою був консультативним органом, хоч і мав повноваження розпускати Комісію в цілому (en bloc). З часом його повноваження суттєво розширилися, і тепер Парламент має значні законодавчі Й фінансові повноваження, які можуть бути класифіковані таким чином.

Законодавчі повноваження

Зараз Парламент залучений до законодавчого процесу. На найнижчому рівні цього залучення Парламент має право на інформацію. Це стосується, наприклад, будь-яких рішень Ради, які дозволяють державам-членам вживати односторонніх заходів проти третіх країн відносно переміщення капіталів (ст. 73g(2) ДЗЄС).

По-друге, Парламент зберіг право на консультації відповідно до різноманітних положень ДЗЄС, прикладом чого може бути законодавство щодо спільної організації сільськогосподарських ринків, передбачених ст. 43(3). Прийняття законодавства без консультацій з Парламентом автоматично визнається Судом недійсним. До того ж інші інституції Співтовариства можуть консультуватися з Парламентом, навіть коли це не є обов'язковим.

По-третє, участь Парламенту може мати вигляд процедури співробітництва. Ця процедура була запроваджена Єдиним європейським актом і згідно зі ст. 189с ДЗЄС (хоча законодавство, яке охоплює ця процедура, змінилося з часу укладення Єдиного європейського акта — див. розд. З, с. 81). Вона включає в себе право Парламенту відхиляти спільну позицію, яка прийнята Радою. Однією з найважливіших сфер, яку охоплює ця процедура, є заборона національної дискримінації (ст. 6 ДЗЄС).

По-четверте, Парламент може брати участь у формулюванні законодавства, що регулюється ст. 189Ь ДЗЄС. Це сфера законодавства, в якій повноваження Парламенту є найбільш впливовими і полягають у тому, що Парламент має дві можливості відхилити спільну позицію Ради. В основному це стосується законодавства про внутрішній ринок.

По-п'яте, у законодавстві є деякі норми, які вимагають згоди Парламенту. Спочатку ця процедура була обов'язковою лише для міжнародних договорів, які укладаються Співтовариством (ст. 238 ДЗЄС). Однак Договір про Європейський Союз поширює межі цієї процедури на такі сфери, як наділення Європейського центрального банку певними наглядовими завданнями (ст. 106(6) ДЗЄС). Детально дія цієї законодавчої процедури буде розглянута в розд. З (див. с. 78).

Бюджетні повноваження

Як уже було згадано, Договори про бюджети 1970 і 1975 pp. (див. с. 44), посилили участь Парламенту в розподілі видатків (хоч і не в збільшенні дохідної частини). Згідно з цими документами постало завдання створити з Парламенту і Комісії спільний бюджетний орган. По суті, Парламент отримував останнє слово у вирішенні питань про видатки необов'язкового характеру, хоча й визначено межі, до яких він може збільшувати загальні витрати. Ця процедура буде детальніше пояснена в розд. З (див. с. 87). Своїм повноваженням відхиляти проект бюджету Співтовариства Парламент користувався декілька разів, зокрема в 1979 і 1989 pp. У наступні роки йому не вдавалося зробити це, можливо, через відчуття, шо ефективність такого відхилення прямо пропорційна скороченню прибутків.

Наглядові повноваження

Парламент має деякі наглядові завдання щодо інших інституцій. Якщо йдеться про Комісію, Парламент і його члени мають право ставити запитання Комісії, на які вона повинна дати письмову чи усну відповідь (ст. 140, абз. З ДЗЄС). Він також обговорює на відкритих сесіях щорічну доповідь, що її подає Комісія (ст. 143 ДЗЄС). Відповідно до ст. 144 ДЗЄС Парламент також має право розпускати Комісію. Якщо виникає така необхідність, Парламент не раніше ніж через три дні вирішує це питання лише шляхом відкритого голосування. У разі підтримки такої пропозиції більшістю у 2/3 поданих голосів Комісія в повному складі повинна піти у відставку.

Ст. 138с дозволяє Парламенту створювати тимчасову слідчу комісію з метою розслідування можливих порушень права Співтовариства або випадків його несумлінного застосування. Парламент може не робити цього у випадку, коли питання вже є предметом судового розгляду. Європейський Парламент може також виконувати свої наглядові функції непрямим шляхом у відповідно до ст. 175 ДЗЄС, вживаючи заходів проти Комісії або Ради за те, що останні не діють належним чином (див. с. 146).

Політичні функції

Парламент проводить обговорення із загальних політичних проблем і тематичних питань. Він не зобов'язаний обмежуватися переліком політичних питань Співтовариства, зазначених у Договорі. Єдине обмеження сфери його дебатів — оборонні питання. Під час обговорень він може приймати резолюції.

 
<<   ЗМІСТ   >>