Критерії оцінки аудитором фінансової звітності

Значний обсяг інформації, яку використовують при оцінці результатів діяльності суб'єкта господарювання можна отримати з фінансової звітності. Але якщо фінансова звітність має суттєві викривлення (похибки, перекручення) та містить не дійсні фінансові результати, то у такому випадку прийняті управлінські рішення можуть призвести до невірних висновків щодо результатів діяльності та до застосування неефективних дій для підвищення їхньої ефективності.

Необхідно нагадати, що визначення фінансової звітності міститься у ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" [26]. У теорії та практиці аудиту, що базується на міжнародних стандартах, використовується визначення фінансової звітності, яке надано у Термінологічному словнику до Теми 2. В цілому фінансова звітність складається із відповідних звітів, які включають в собі різні елементи фінансового звіту. Крім того, необхідно пам'ятати, що фінансова звітність містить в собі саме історичну фінансову інформацію, які на момент аудиторської перевірки вже відбулася та має завершений вигляд.

Аудитор оцінює фінансову звітність, насамперед, відносно її достовірності. Відповідно до Концептуальної Основи, яка визначає та описує елементи та мету завдань з надання впевненості, а також завдання на які розповсюджується дія МСА, МСЗО, МСЗНП та критерії для професійних бухгалтерів-практиків, інших осіб, що мають відношення до завдання з надання впевненості та РМСАНВ при розробці стандартів, передбачено відповідні критерії оцінки фінансової звітності, яких повинні дотримуватись аудитори у процесі проведення аудиту.

Аудитор розглядає достовірність фінансової звітності за двома загальними критеріями:

• - якісна суттєвість;
• - кількісна суттєвість.

Крім того, згідно з визначенням критеріїв, вони можуть бути формальними та менш формальними.

Формальними критеріями при проведенні аудиту та оцінки фінансової звітності можуть виступати як зовнішні, так і внутрішні стандарти. До зовнішніх стандартів можна віднести законодавчо-нормативні акти такі, як МСА, національні П(С)БО, Закони України тощо, до внутрішніх стандартів можна віднести внутрішні нормативні акти щодо регулювання діяльності суб'єкта господарювання та систему внутрішнього контролю, а саме: Наказ про облікову політику, положення про відділ внутрішнього аудиту тощо.

Для розгляду характеристики критеріїв необхідно зупинитись на категорії відповідності. Відповідні критерії необхідні для визначення несуперечливої оцінки чи професійного судження, в іншому ж випадку можуть виникнути різні тлумачення. Навіть для одного й того ж предмету можуть існувати різні критерії.

У цілому ж всі критерії, які аудитор використовує для оцінки фінансової звітності повинні бути належними (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Характеристики належних критеріїв

За іншими характеристиками критерії можуть бути вже існуючими чи спеціально розробленими. Те, якими є ці критерії, значно впливає на оцінку аудитором їх відповідності до конкретного завдання.

Критерії повинні бути доступними для користувачів, що дозволить їм зрозуміти методику оцінки чи правильність виміру.

Доступність критеріїв забезпечується наступними шляхами:

• - публічність;
• - чітке та ясне висвітлення при поданні інформації;
• - чітке та ясне викладенням у висновку згідно із завданням з надання впевненості;
• - загальна зрозумілість тощо.

Критерії можуть бути обмежені тільки для конкретних користувачів певної категорії, галузі тощо, або для окремої мети. У такому випадку використання висновку з надання впевненості обмежується цими користувачами чи певними цілями.

Так, у випадку оцінки достовірності фінансової звітності, аудитору прийнято керуватись наступними критеріями (табл. 3.1.):

Таблиця 3.1. Критерії оцінки достовірності фінансової звітності

Необхідно пам'ятати, що при проведенні перевірки аудитори повинні дотримуватись усіх діючих нормативно-правових актів.

Відповідно до вимог МСА 200 "Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту" [13] аудитори планують і здійснюють аудит згідно з принципами професійного скептицизму з урахуванням існуючих обставин, які можуть виявляти суттєві відхилення у фінансових звітах. Плануючи та здійснюючи аудиторські процедури, проводячи оцінку одержаної інформації чи обґрунтовуючи власну думку для надання висновку, аудитор повинен усвідомлювати, що невідповідність діяльності суб'єкта господарювання діючим законам і нормативним актам може суттєво вплинути на фінансову звітність.