Повна версія

Головна arrow Політологія arrow Інформаційна політика України

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ГРОМАДСЬКІ Й НЕУРЯДОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ З ІНФОРМАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЇ

Євроінтеграційна політика, трансформація сучасних ЗМІ та історичні демократичні традиції зумовлюють діяльність численних неурядових організацій (НУО) Європейського регіону, з якими співпрацюють громадські організації України. Напрями цієї співпраці: захист прав людини на свободу слова та незалежність і плюралізм ЗМІ, захист професійної діяльності журналістів, права на доступ до інформації за європейськими стандартами, права на розвиток суспільного радіомовлення і телебачення, права на вільний і недискримінаційний доступ до мережі Інтернет тощо.

Аналіз політичної співпраці НУО з міжнародними організаціями та урядовими установами України дає можливість зробити теоретичні та практичні висновки про фактичну і потенційну роль НУО в демократизації політичних інститутів держави, про ефективність впливу НУО на прийняття політичних рішень, виконання ними місії представництва інтересів широкої громадськості. НУО мають стати експертами нормотворчої процедури, спостерігачами парламентських слухань та ініціаторами судових розглядів з приводу порушень прав і свобод людини.

НУО України, орієнтуючись на європейські стандарти, виступають як альтернативна мобільна система політичних та інформаційних відносин, яка адекватно реагує на нові політичні, соціокультурні та економічні реалії. "Громадська" сутність НУО має політичний характер, визначає мету та завдання діяльності: боротьбу за свободу, рівність, справедливість, незалежність від державної влади; створення нового типу суспільної сфери комунікацій, який має втілювати ідею політичної та культурної багатоманітності в інформаційному суспільстві.

Система НУО України об'єднує інституції, метою діяльності яких є участь у побудові національного інформаційного суспільства за європейськими принципами; встановлення правопорядку, що базується на принципах людської гідності, свободи комунікації; визнання транснаціональних асоційованих мереж прогресивними компонентами сучасного розвитку.

Зважаючи на характер і мету діяльності НУО України, можна запропонувати компаративну класифікацію міжнародних та національних інституцій:

Міжнародні НУО з інформації та комунікації

  • 1. Міжнародні організації загальної компетенції — це Міжнародна федерація з інформації та документації, Спілка міжнародних асоціацій, Міжнародна асоціація "інформація задля розвитку", Інститут інформаційного суспільства, Міжнародна спілка досліджень комунікації, Європейський центр парламентських досліджень і документації, Міжнародний інститут комунікацій тощо. Мета їхньої діяльності — забезпечення міжнародних відносин у галузі інформації та комунікації на рівні громадських організацій, участь НУО у виробленні міжнародної політики в цій сфері, організація наукових досліджень міжнародних проблем комунікації, формування суспільної думки щодо стратегії розвитку цивілізації.
  • 2. Міжнародні організації спеціальної компетенції мають на меті розв'язання проблем у сфері міжнародних відносин за окремими напрямами міжнародної комунікації, забезпечення діалогу за віссю "державна влада — приватний сектор", об'єднання фахівців для розробки професійних стандартів, організацію широких представницьких контактів НУО на міжнародній арені.

Міжнародні організації спеціальної компетенції, у свою чергу, поділяють на:

  • • правозахисні (організації свободи слова, прав людини і боротьби з цензурою, зокрема Організація 19-ї статті — Міжнародний центр боротьби з цензурою);
  • • медійні (спеціалізовані організації зі співпраці в галузі мас-медіа):

* журналістські — Міжнародна федерація журналістів, Європейський союз асоціацій наукових журналістів, Європейський інститут медіа, Європейська асоціація підготовки журналістів;

* організації телерадіомовлення — Європейська асоціація комерційного телебачення, Європейська телерадіомовна спілка, Європейська рада комерційного телебачення;

* організації друкованої преси та реклами — Жіноча публіцистична служба, Союз преси країн ЄС, Спілка асоціацій редакторів газет, Європейський рекламний тріумвірат, Європейська асоціація рекламних агентств;

* організації суспільного телерадіомовлення та інформаційні агентства — BBC, "Канал 4", "Шведське радіо", ТВЗ, ARD, RTL+, HUP/UHP;

  • • організації інформаційних та комунікаційних послуг (кабельного, супутникового, електрозв'язку, мульти-медіа, мережевого та інтернет-зв'язку) — Міжнародна рада кабельного зв'язку, Міжнародна організація космічного зв'язку, Міжнародна асоціація мобільного супутникового зв'язку, Європейська комісія поштового, телеграфного та телефонного зв'язку, Європейський форум мультимедіа, Європейська аудіовізуальна обсерваторія, Європейська спілка операторів кабельного зв'язку, Європейська асоціація інформаційних послуг, Європейське космічне агентство, Асоціація інформаційного менеджменту;
  • • організації християнської комунікації — Міжнародна католицька асоціація радіотелевізійних, аудіовізуальних та інтернет-послуг, Світова асоціація християнської комунікації, Європейська християнська асоціація візуальних медіа, Міжнародний союз католицької преси, Європейська прес-служба баптистів. Міжнародне християнське телерадіотовариство;
  • • організації з наукових, аналітичних і прикладних досліджень спеціалізованих галузей інформаційних відносин
  • (Міжнародний союз дослідження комунікації, Інститут науковців з інформації, Європейська асоціація досліджень з розвитку інформаційних технологій, Міжнародна асоціація "Інформація та інтелект", Європейська рада наукової інформації).

Історія політичної та суспільної діяльності НУО в галузі інформації та комунікації бере початок у XIX ст., коли були створені перші міжнародні організації — Всесвітній телеграфний союз (1865 р.), Всесвітня поштова спілка (1874 р.), Міжнародна федерація з інформації та документації (1885 р.), Союз міжнародних асоціацій (1907 р.), до компетенції яких входили проблеми транскордонного обміну інформацією, регулювання традиційних та нових засобів комунікації, проведення прикладних досліджень та організація міжнародної співпраці в інформаційній сфері.

Міжнародна федерація з інформації та документації (МФІД). одна з найдавніших неурядових організацій, веде діяльність шляхом політичних та суспільних дискусій з актуальних проблем міжнародного інформаційного обміну на щорічних конференціях і представницьких конгресах.

Проблеми глобального порядку, системного аналізу міжнародних відносин, взаємодії міжнародних урядових та неурядових організацій, розширення транскордонного співробітництва та міжнародного обміну інформацією вирішуються в рамках Союзу міжнародних асоціацій (СМА), заснованого 1907 р. в Брюсселі. СМА сприяв створенню таких історично значущих інститутів, як Ліга Націй (1920 р.), Міжнародний інститут інтелектуального співробітництва (1925 р.), перший Університет міжнародних відносин (1928 р.). Постійні контакти із впливовою неурядовою інституцією нині підтримують більш як 400 міжнародних організацій та асоціацій (ЕКОСОР, ЮНЕСКО, МОП тощо) мають статус консультантів у СМА; в дослідженнях СМА беруть участь відомі фахівці з міжнародних проблем 37 країн світу.

Комунікаційній проблематиці присвячені такі сучасні дослідження та міжнародні проекти СМА, як програма вивчення глобальних проблем і людських ресурсів (міжнародний інформаційний обмін, глобальне інформаційне суспільство); проект впровадження режиму прямого доступу через глобальні мережі, що розглядається як значний крок до забезпечення світової спільноти інформацією про динаміку процесів у політичній системі міжнародних відносин, що відповідає ініціативам і потребам глобальної спільноти; дослідження нетрадиційних і нових форм міжнародної співпраці (мережеві міжнародні організації), застосування в їхній діяльності можливостей між організаційних мереж, особливо з використанням ускладнених інформаційних систем (мультимедійних комунікацій, телеконференцій, віртуальних офісів); проведення компаративних аналітичних моніторингів із психосоціальних проблем сприйняття ідеології інформаційного суспільства тощо. Дослідження з актуальних напрямів міжнародної інформаційної політики, зокрема, містять фундаментальний аналіз динамізму даних проблем, концептуальні та термінологічні висновки про інформаційні чинники в розвитку цивілізації.

Значний вплив на прийняття політичних рішень у сфері міжнародних інформаційних відносин справляє міжнародна неурядова інституція Організація 19-ї статті — Міжнародний центр боротьби з цензурою (Article 19), заснована 1986 р. з метою забезпечення фундаментальних прав та свобод людини і ЗМК у сучасному світі. Завданнями організації є вплив на уряди національних держав для дотримання ними зобов'язань за Міжнародним біллем про права людини; поширення міжнародних стандартів захисту свободи слова та плюралізму для впровадження в національному праві та політичній практиці урядів; сприяння боротьбі з цензурою, в тому числі й у рамках діяльності міжнародних універсальних організацій; проведення постійних моніторингів порушень права на вільне вираження поглядів; вплив на громадську думку і підтримка жертв цензури.

Стратегія діяльності Організації 19-ї статті у Центральній та Східній Європі спрямована на трансформацію політичних інститутів країн "нової демократичної хвилі" на основі верховенства громадських інтересів, забезпечення права особистості на вільне вираження поглядів, поширення ідей та інформації через кордони держав за допомогою як традиційних, так і нових комунікаційних засобів.

Програма для ЦСЄ передбачає співпрацю на міжнародному та національному рівнях з участю неурядових інституцій і охоплює такі проекти, як "Відкрите громадянське суспільство", "Головні принципи вираження поглядів під час виборів та референдумів у перехідних країнах", "Права, свободи та відповідальність ЗМК у демократичному суспільстві". З 1994 р. Організація 19-ї статті впроваджувала ці проекти в Албанії, Боснії та Герцеговині, Болгарії, Хорватії, Чеській Республіці, Молдові, Росії, Румунії, Словаччині, Україні, країнах Балтії. Основні ідеї та програмні принципи міжнародної співпраці національних урядів, міжурядових універсальних та неурядових організацій Європи було викладено в доповідях та рішеннях міжнародних конференцій Article 19 у 1993—2000 pp., результатом чого стало запровадження політичних санкцій щодо країн, у яких виявлені порушення фундаментальних прав і свобод.

Консультативний статус Міжнародного центру боротьби з цензурою в міжурядових організаціях ЮНЕСКО, РЄ, ЄС зумовлює участь цієї організації в парламентських слуханнях з проблем загальноєвропейської політики, судових засіданнях Європейського Суду з прав людини, в міжнародному моніторингу за проектом 1FEX у мережі Інтернет, де щоденно фіксуються за регіонами та країнами випадки порушень права на комунікацію. Діяльність Article 19 базується на тісній співпраці з відомими міжнародними урядовими та неурядовими організаціями, що сприяє встановленню міжнародних стандартів свободи слова як необхідної умови громадянського суспільства.

Політичні стратегії Міжнародного інституту комунікацій (МІК) спрямовані на реалізацію провідної програми ЮНЕСКО "Інформаційне суспільство для всіх", формування регіональної та національної політики в галузі інформації та інформатизації, створення системи медіа-бізнесу на основі нових технологій, пропагування нового зовнішньоекономічного курсу ЄС на XXI ст. МІК ініціює діалог та співпрацю у всіх сферах комунікації — від друкованих ЗМК до Інтернету для забезпечення механізму міжнародної співпраці, а також міжнародного і регіонального партнерства.

Головною метою діяльності МІК є організаційне забезпечення доступу до інформаційних ресурсів; проведення аналізу та обговорення на міжрегіональному рівні етичних, економічних, правових та соціокультурних проблем інформаційного суспільства; впровадження нових міжнародних норм і прогресивної практики в галузі міжнародних інформаційних обмінів; сприяння розвиткові інформаційних мереж і мереж дистанційної освіти на місцевому, регіональному та міжнародному рівнях тощо.

Сфера впливу МІК поширюється на 70 країн світу. Територіальні відділення МІК працюють у Великій Британії, Франції, Німеччині, Італії, США, Канаді, Японії, Австралії. З ініціативи МІК у Європейському регіоні було впроваджено такі проекти, як "Telecommunications Forum" (проблема лібералізації телекомунікацій та ринку телекомунікаційних послуг); "New Service Forum" (розширення спектра універсальних інформаційних послуг), "ПС/їп-foDW Project" (розвиток електронної комерції), "Global Telecom Women's Project" (гендерні проблеми в інформаційному суспільстві), "Intermedia Special Reports" (наукові дослідження комунікацій та їхнього впливу на суспільну свідомість), "ІІС on-line" (послуги он-лайн від е-уряду до е-громадськості). Здійснення проектів МІК активізувало політичні кола європейських країн, інтереси транснаціональних корпорацій, промислових груп, вплинуло на інвестиційну політику в інформаційному секторі Європейського регіону.

Європейські неурядові організації спеціальної компетенції концентрують увагу на широкому спектрі проблем загальноєвропейського рівня, створюючи тим самим архітектуру інформаційних відносин у регіоні, що стимулює процеси лібералізації та конкуренції, розвиває ефективну політику щодо нових інформаційних технологій і послуг, дає змогу вирішити актуальні питання політичного та соціального розвитку європейських країн.

Європейський форум мультимедіа (ЄФМ) є новою формою міжнародної співпраці громадськості, ділових і промислових кіл з урядовими інститутами, це міжнародна мережева організація з е-штаб-квартирою (електронною платформою) та новими способами діяльності.

Пріоритетні напрями діяльності ЄФМ — організація постійного мережевого форуму для контактів та обміну інформацією між НУО та політичними партіями європейських країн з проблем глобального інформаційного суспільства; забезпечення європейської присутності на глобальних ринках мультимедійних засобів тощо.

Функціонування мережевих організацій як нової форми міжнародного діалогу свідчить про глобальні тенденції структуризації системи міжнародних організацій, видозміни в їхній діяльності під впливом нових технологій і спростовує виступи антиглобалістів, які вбачають у доктрині інформаційного суспільства та новій концепції міжнародних відносин політичні та соціальні загрози для національної самобутності та самодостатності.

Глобалізація суспільного розвитку, загальні тенденції концентрації та взаємодії ринків нових технологій (аудіовізуального, телекомунікаційного, інформаційних технологій, видавничого, он-лайн), зростання конкуренції інфраструктур комунікацій (наземного, супутникового, оптично-волоконного, бездротового), впровадження нових видів інформаційних послуг (від TV на замовлення до інтернет-телефонії), консолідація міжнародної співпраці й об'єднання за професійними інтересами, комерціалізація діяльності неурядових об'єднань сформували новий різновид НУО як інституції, що поєднує у своїй діяльності елементи неурядових організацій і транснаціональних корпорацій.

Трансформація форм і методів діяльності Європейської асоціації операторів кабельного зв'язку (ЕССА) загалом сприяє просуванню і презентації інтересів організації (як НУО і як ТНК) на європейському рівні.

Асоціація об'єднує 29 членів у 15 країнах Європи (Австрія, Бельгія, Данія, Фінляндія, Франція, ФРН, Ірландія, Італія, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Велика Британія), а також в Ізраїлі, має асоційованих членів у перехідних країнах ЦСЄ та Балтії (Болгарія, Чехія, Польща, Румунія, Словенія, Естонія).

Метою діяльності ЕССА в умовах становлення інформаційного суспільства і впровадження нових технологій є міжнародна співпраця за програмами і проектами розвитку кабельного зв'язку, захист інтересів операторів кабельного зв'язку на регіональному і глобальному рівнях, гарантування вільного обміну інформацією між членами організації, вирішення комерційних, правових і технічних проблем функціонування НУО.

Асоціація активно впливає на формування нової європейської політики в галузях телекомунікації, аудіовізуальних послуг, цифрового телебачення, авторського права та права інтелектуальної власності в мережах та системах, лібералізації кабельної сфери, готує рекомендації та пропозиції щодо регулювання кабельного зв'язку для Європейської комісії, відповідних директоратів та робочих груп ЄС, бере участь у реалізації Європейського проекту трансляції цифрового відео (European Digital Video Broadcasting project) за допомогою мереж кабельного зв'язку.

У політичній системі Європи значну роль відіграють неурядові організації релігійного спрямування, зокрема ті, функціонування яких тісно пов'язане з католицькою церквою. Католицька церква активно реагує на зміни в сучасному світі, враховує вплив глобальних процесів і нових технологій на розвиток міжнародної спільноти, шо особливо помітно в діяльності Міжнародної католицької асоціації радіо, телебачення та аудіовізуальних засобів (UNDA), Європейської християнської асоціації аудіовізуальних медіа (CEVMA), Католицької ради мультимедіа (САМІСО), Між-народного союзу католицької преси (UCIP), Католицької інтерактивної мережі (Network) та інших громадських католицьких об'єднань Європейського континенту.

Міжнародну католицьку асоціацію UNDA (первісна назва — "Міжнародне католицьке бюро радіомовлення") було засновано 1928 р. в Кельні (ФРН) з ініціативи медійних компаній для консолідації та взаємної допомоги у християнській комунікації. UNDA символізує міжнародний інформаційний обмін, поширення моральних засад католицизму на хвилях радіо, телебачення, через сучасні комп'ютерні мережі. Організація є однією з трьох католицьких міжнародних структур у галузі комунікації та інформації, які офіційно визнав Ватикан. UNDA репрезентують 139 національних та 26 міжнародних католицьких асоціацій у різноманітних міжнародних організаціях, зокрема її представництва функціонують при Організації Об'єднаних Націй та її спеціалізованих установах ЮНЕСКО, ЕКОСОР, ПРООН, при Європейському Союзі, Міжнародному центрі боротьби з цензурою (Article 19).

Основною метою діяльності UNDA є поширення ідей християнства, духовності та гуманізму за допомогою комунікаційних мереж і систем мас-медіа; заохочення неформального діалогу на різних рівнях (від глобального до національного) для вирішення проблем миротворчості, міжкультурної комунікації, збереження духовних цінностей; створення ефективної системи комунікацій для підтримки міжнародної співпраці з урядовими структурами та неурядовими організаціями; представництво інтересів UNDA на міжнародній арені.

Політичні проблеми інформаційної цивілізації виступають невід'ємним чинником міжнародної співпраці в рамках таких європейських міжурядових спеціалізованих організацій, як Європейський центр парламентських досліджень і документації (ECPRD), що діє під егідою Європейського Парламенту й Парламентської асамблеї Ради Європи, Європейська телерадіо-мовна спілка (EBU), Європейська організація супутникового зв'язку (EUTELSAT), Міжнародна організація мобільного супутникового зв'язку (IMSC), Європейська комісія міжнародного поштового, телеграфного й телефонного зв'язку (РТТІ), Європейське космічне агентство, Європейська патентна служба. Міжнародні спеціалізовані організації втілюють у життя стратегії основних європейських інститутів (РЄ, ЄС) у конкретно визначеному секторі міжнародних інформаційних відносин, виконують представницьку місію, виступають відкритими форумами для обговорення дискусійних проблем європейської інформаційної політики.

 
<<   ЗМІСТ   >>