Повна версія

Головна arrow Право arrow Громадські об’єднання в Україні

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Відокремлення школи від церкви (релігійних організацій)

Державна система освіти в Україні відокремлена від церкви (релігійних організацій) і має світський характер. Доступ до різ­них видів і рівнів освіти надається громадянам незалежно від їх ставлення до релігії.

Не допускається обмеження на ведення наукових дослі­джень, у тому числі й тих, що фінансуються державою, пропа­ганду їх результатів або включення їх до загальноосвітніх програм за ознакою відповідності чи невідповідності до поло­жень будь-якої релігії або атеїзму.

Громадяни можуть навчатися релігійного віровчення та здо­бувати релігійну освіту індивідуально або разом з іншими, віль­но обираючи мову навчання.

Релігійні організації мають право відповідно до своїх внут­рішніх настанов створювати для релігійної освіти дітей і дорос­лих навчальні заклади і групи, а також проводити навчання в інших формах, використовуючи для цього приміщення, що їм належать або надаються у користування.

Викладачі релігійних віровчень і релігійні проповідники зобов'язані виховувати своїх слухачів у дусі терпимості і пова­ги до громадян, які не сповідують релігії, та до віруючих інших віросповідань.

Система релігійних організацій України

Релігійні організації в Україні – релігійні громади, управ­ління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські то­вариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з цих релігійних організацій. Релігійні об'єд­нання представлені своїми центрами (управліннями).

Основою всієї системи релігійних організацій є релігійна громада. Це місцева релігійна організація віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою задоволення спіль­них релігійних потреб.

Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.

Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов'язковим.

Релігійні управління і центри діють на підставі своїх статутів (положень), що реєструються у порядку, встановленому зако­ном.

Релігійні організації, керівні центри яких розташовані за межами України, можуть керуватись у своїй діяльності наста­новами цих центрів, якщо при цьому не порушується законо­давство України. Нерегламентовані законом відносини держави з релігійними управліннями і центрами, у тому числі й тими, що розміщені за межами України, регулюються відповідно до домовленостей між ними і державними органами.

Релігійні управління і центри мають право відповідно до своїх зареєстрованих статутів (положень) засновувати монастирі, ре­лігійні братства, місіонерські товариства (місії), які діють на підставі своїх статутів (положень), що реєструються у порядку, встановленому законом. Монастирі та релігійні братства можуть бути утворені також у порядку, передбаченому законом для утво­рення релігійних громад, із реєстрацією їх статутів (положень).

Релігійні управління і центри відповідно до своїх зареєстро­ваних статутів (положень) мають право створювати духовні на­вчальні заклади для підготовки священнослужителів і служи­телів інших необхідних їм релігійних спеціальностей. Духовні навчальні заклади діють на підставі своїх статутів (положень), що реєструються у порядку, встановленому законом.

Громадяни, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах, користуються правами і пільгами щодо відстрочення проходження військової служби, оподаткування, включення часу навчання до трудового стажу в порядку і на умовах, встановлених для студентів та учнів державних навчаль­них закладів.

 
<<   ЗМІСТ   >>