Повна версія

Головна arrow Філософія arrow Філософія

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Технократичні концепції прогресу

Технологічний детермінізм (більш загальна назва технократичних концепцій) - це сукупність уявлень, об'єднаних постулатом про визначальну роль техніки і технології в суспільному розвитку.

Якщо в марксизмі визначальними вважаються виробничі відносини, то в технократичних концепціях за головний критерій прогресу береться інший елемент способу виробництва - виробничі сили (а точніше - рівень розвитку техніки і технології).

Загальна методологія технократичних концепцій.

  • 1. За основу береться лінійна, ескалаторна схема історичного процесу. Провідною тенденцією вважається прогрес.
  • 2. Критерій виділення щаблів прогресу - рівень розвитку матеріального виробництва, який визначається рівнем розвитку техніки і технології, як бази суспільного виробництва
  • 3. Підкреслюється величезна роль науки, освіти, інформації в розвитку суспільства.
  • 4. Технократія (лат. techno - ремесло, kratos - влада; влада ремесла, техніки) - ідея про можливість влади, заснованої на знаннях, компетентності; про можливість заміни політичних рішень раціонально-технологічними. Головним суб'єктом розвитку суспільства (принаймні в майбутньому) називаються інженери і вчені.
  • 5. Для цих концепцій характерний науково-технічний і соціальний оптимізм, заснований на упевненості, що всі людські проблеми можна вирішити технічними засобами. Ці концепції відкриті в майбутнє, у них сильний прогностичний елемент.
  • 6. Для технократичних концепцій характерна ідея конвергенції. Конвергенція - це стирання граней між суспільствами з різними політичними і ідеологічними системами. Вважається, що чим вище рівень розвитку суспільства, тим більше вони тяжіють до співробітництва і однаковості (наприклад, загальний ринок, загальна інформаційна мережа).

Коротко охарактеризуємо деякі, найбільш відомі технократичні концепції.

Стадії економічного росту У. Ростоу

Уолт Уітмен Ростоу - американський економіст, соціолог, історик виділяє залежно від рівня розвитку техніки п'ять прогресивних економічних стадій росту будь-якого суспільства і історії людства в цілому.

Стадія перша - традиційне суспільство - аграрне суспільство із примітивним сільським господарством, ієрархічна соціальна структура, влада в руках земельних власників, донью - тонівський рівень розвитку науки.

Стадія друга - перехідне суспільство - період створення передумов для зрушення, збільшення капітальних вкладень на душу населення, ріст сільськогосподарського виробництва, поява заповзятливих людей, які виступили як рушійна сила суспільства, зростання націоналізму, який прагнув забезпечити економічний фундамент національної безпеки виникаючих централізованих держав.

Стадія третя - стадія зрушення - період промислової революції, швидкий ріст продуктивності праці, більша частка нагромадження капіталу, радикальна зміна методів виробництва (історичний приклад: па цьому рівні розвитку Англія була в XV11I ст., Франція і США в середині XIX ст., Німеччина - кінець XIX ст., Росія кінець XIX - початок XX ст., Індія і Китай - середина XX ст.).

Стадія четверта - стадія зрілості - індустріальне суспільство, бурхливий розвиток промисловості, нові галузі виробництва, капітальні вкладення становлять до 20% від національного доходу, зростання міст (рівень урбанізації - частка міського населення в загальній чисельності 60-90%).

Стадія п'ята - ера "високогорівня масового споживання" - НТР, основна галузь виробництва - сфера послуг. Пізніше цю стадію назвали постіндустріальною.

Соціологи Г.Кан і А.Вінер, підрозділяючи всі країни на п'ять категорій, користуються строгими кількісними показниками - виробництво валового національного продукту на душу населення в рік (у вартісному вираженні, в цінах 70-х років XX століття).

  • 1. Доіндустріальні країни - до 200 доларів ВНП на душу населення в рік
  • 2. Перехідні - 200-600 доларів
  • 3. Індустріальні- 600-1500доларів
  • 4. Високоїндустріальні - 1500-4000 доларів
  • 5. Постіндустріальні - 4000 і більше доларів

Теорія У.Ростоу "Стадії економічного росту" стала методологічною основою всіх технократичних концепцій. Якщо Ростоу сконцентрував свою увагу на історичних стадіях (перших чотирьох), то інший відомий американський соціолог Даніел Белл став автором, родоначальником прогнозної концепції "достіпдустріального суспільства" і досить докладно описав майбутнє суспільство.

Концепція постіндустріального суспільства

Д. Белл виділяє три ступені прогресу:

  • 1. Доіндустріальне суспільство сільське господарство + армія + церква.
  • 2. Індустріальне суспільство – промисловість + корпорація і фірма.
  • 3. Постіндустріальне суспільство - виробництво знань із університетом на чолі.

Основні риси майбутнього постіндустріального суспільства (на думку Белла, деякі високорозвинені країни починають входити в цю стадію):

ü сфера послуг - провідна галузь економіки;

ü в соціальній сфері - перехід від класового розподілу суспільства до професійного (стирання класових розходжень,

ü конфлікти мають тенденцію згладжуватися); якщо в індустріальному суспільстві основне соціальне протиріччя - конфлікт між працею і капіталом, то в постіндустріальному - боротьба між знаннями і некомпетентністю;

ü явно виражена тенденція демократизації всіх сторін громадського життя; усунення привілеїв і всіх форм нерівності (за винятком нерівності здібностей); відпадає необхідність в революціях;

ü теоретичне знання займає центральне місце у визначенні політики (пригадується мрія Платона про державу, де правити будуть мудреці), правлячу еліту становлять люди з високим рівнем знань і освіти;

ü створення нових інтелектуальних технологій (інформаційна революція, глобальна інформатизація суспільства).

Іноді ці концепції оцінюють як технократичні утопії, які малюють не реальні картини майбутнього. Однак, не можна не відзначити, що в цих теоріях помічено багато характерних рис і протиріч нашої епохи.

 
<<   ЗМІСТ   >>