Повна версія

Головна arrow Право arrow Вступ до права Європейського Союзу

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ЄМТ: тлумачення єдиної номенклатури

Складності тлумачення

Для того щоб єдина номенклатура ЄМТ набула загального застосування, вона має одноманітно тлумачитися скрізь у Європейському Союзі. Це завдання покладається на Суд Європейських Співтовариств, який після звернення до нього національних судів повинен сприяти вирішенню спорів, пов'язаних з тлумаченням. Підставами для цього є, по-перше, той факт, що автори єдиної номенклатури вирішили для всієї продукції, яка має спільні параметри, використовувати досить загальні найменування, як наприклад, назва "інші товари, вироблені з дерева"; по-друге, митні збори, які накладаються відповідно до ЄМТ, значною мірою відрізняються один від одного. Отже, класифікація певних груп товарів під однією назвою може призвести до такої ситуації, коли імпортер має сплачувати значно більшу суму грошей, ніж у випадку, коли ця група товарів буде класифікуватися за іншою ознакою.

На щастя, нині судові органи мають у своєму розпорядженні достатньо матеріалів для того, щоб надати правильне тлумачення ЄМТ. Ці матеріали складаються з: 1) самої номенклатури ЄМТ; 2) прецедентного права СЄС; 3) джерел тлумачення, що мають обов'язкову силу. Кожен з вищезгаданих пунктів буде розглянуто окремо.

Номенклатура ЄМТ

Номенклатура ЄМТ має вигляд загальних правил тлумачення, які містяться в Частині першій щорічної редакції ЄМТ. Ці правила залишаються без суттєвих змін з моменту, коли вони вперше були зафіксовані в законодавстві 1968 р.

Правило 1 вказує, що назви глав, розділів і підрозділів впроваджуються лише для полегшення посилання. Для правових цілей товари мають бути класифіковані на основі назв та будь-яких інших відповідних найменувань певних блоків або секцій згідно з Правилами 2—5, якщо ці назви або найменування не вимагають іншого.

Правило 2 (а) встановлює, що будь-яке посилання, зроблене в назві певного виду товару, має включати в себе посилання на цей вид товару, незалежно від того, чи є він закінченим, чи, за умови, що закінчений або незакінчений вид імпортованого товару має суттєву ознаку закінченого або незакінченого товару.

Згідно з Правилом 2 (б) будь-яке посилання, зроблене в назві матеріалів або речовин, має включати в себе посилання на суміш або сполуку цих матеріалів або речовин.

Правило 3 закріплює технічні правила, яких необхідно дотримуватися в тому випадку, коли з будь-яких причин товари можуть бути класифіковані за двома або більше найменуваннями.

Правило 4 вказує, що товари, які не відносяться до жодної з використовуваних для визначення тарифів назв, мають класифікуватись під назвами тих видів товарів, до яких вони є найбільш подібними.

Правило 5 встановлює, що вищезгадані правила також застосовуються, коли визначається відповідний підзаголовок у назві.

Прецедентне право Суду Європейських Співтовариств

Так само, як і в будь-якій іншій галузі права Співтовариства, саме СЄС повинен забезпечувати якомога одноманітніше тлумачення ЄМТ. СЄС робить це здебільшого за допомогою механізму преюдиційних звернень, що встановлюється ст. 177 Договору. Тому цілком природно, що прецедентне право, яке створюється Судом на основі цих звернень, само стає ключовим аспектом для тлумачення ЄМТ. Так, в одній справі, Суд постановив, що "ліхтарики, які мигають і мають вигляд кола", що складаються з пластикового кола, до якого прикріплюються виблискуючі світові кульки різного кольору, мають бути класифіковані згідно з назвою тарифу 97.05 ("карнавальні товари (обладнання)"). В іншому рішенні Суд постановив, що роздільні компоненти в значенні виноски (note) 5(B) Розділу 85 мають тлумачитись як фізичні одиниці, що являють собою окремий елемент електричної схеми і виконують тільки одну функцію електричного приладу, як, наприклад, діоди, транзистори або резистори. Однак слід визнати, що узгодження цих рішень з іншими джерелами тлумачення ЄМТ не завжди єдине, як повинно бути.

Засоби тлумачення, що мають обов'язкову силу

Іноді владні органи Європейського Союзу вважають за необхідне зробити класифікацію певного виду товарів обов'язковою і надалі. У цьому випадку вони більше покладаються на законодавство, яке має зобов'язальний характер, ніж на прецедентне право СЄС. Характерним прикладом такого виду документів є Регламент Комісії 3491/88 про класифікацію певних видів товарів у Єдиній номенклатурі.

 
<<   ЗМІСТ   >>