Склад і структура видатків Державного бюджету України та місцевих бюджетів

Бюджет є важливим інструментом впливу на економічний та соціальний розвиток суспільства. Цей вплив реалізується через фінансування окремих сфер та визначення напрямів вкладень бюджетних коштів. Існує ціла низка чинників, що обумовлюють напрями використання бюджетних видатків: рівень розвитку регіонів держави, необхідність утримання державних установ, взаємозв' язки видатків із державного бюджету та місцевих бюджетів, форми надання бюджетних коштів та інші фактори, що можуть мати вагоме значення залежно від економічної та політичної ситуації в державі.

Для детальнішого з'ясування ролі бюджетних видатків їх можна класифікувати за такими ознаками (табл. 8.2).

Таблиця 8.2

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДАТКІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

Відповідно до ст. 10 Бюджетного кодексу України, класифікація видатків та кредитування бюджету здійснюється:

• 1) за бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету). Програмна класифікація видатків та кредитування бюджету використовується в разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі;
• 2) за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету);
• 3) за функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету). Детально класифікація видатків згідно з наказом Міністерства фінансів України "Про бюджетну класифікацію"¹ наведена в темі 2.

Залежно від розподілу функцій між державою й органами місцевого самоврядування видатки бюджету поділяються на такі види:

• 1) видатки на забезпечення конституційного ладу держави, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені Бюджетним кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню. Ці видатки здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України;
• 2) видатки, які визначаються функціями держави та можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності;
• 3) видатки на реалізацію прав та обов' язків Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування, які мають місцевий характер та визначені законами України.

Останні два види видатків здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі трансфертів з Державного бюджету України.

Кожен із видатків бюджету має кількісну й якісну характеристику. Кількісний вираз пов' язаний із величиною виділених бюджетних коштів. Якісна характеристика дає уявлення про економічну природу і суспільне призначення кожного виду бюджетних видатків.

У видатках бюджету проявляється фінансова політика держави у сферах державного регулювання і стимулювання виробництва, фінансового забезпечення соціального захисту населення, розвитку науково-технічного прогресу, міжнародної діяльності. Тому перелік видатків, їх склад і структура постійно змінюються залежно від конкретної економічної ситуації.

Видатки бюджету обумовлені насамперед їх суспільним призначенням, адже саме такий їх розріз найповніше відбиває сутність і призначення бюджету. Економічну функцію держави забезпечують видатки на економічну діяльність та науку, соціальну - видатки на соціальну сферу, соціальний захист населення та соціальне забезпечення, екологічну - видатки на охорону навколишнього природного середовища, оборонну - видатки на оборону, управлінську - видатки на утримання управлінських структур (органи державної і місцевої влади й місцевого самоврядування, судові структури і прокуратура, правоохоронні органи і служба безпеки, фінансова і фіскальна діяльність) та зовнішньополітичну діяльність. Видатки на зовнішньополітичну діяльність - це сплата внесків до міжнародних організацій, членом яких є Україна, утримання дипломатичних представництв за кордоном, відрядження за кордон представників органів державної влади. Окремо в бюджеті виділяються видатки, пов' язані з системою державного кредиту, - на обслуговування внутрішнього і зовнішнього державного боргу.

Видатки бюджету на економічну діяльність в Україні охоплюють державні капітальні вкладення, бюджетні кредити підприємствам, державні субсидії й дотації, операційні витрати на утримання виробничої інфраструктури тощо. При цьому видаткам бюджету відводиться допоміжна і регулятивна роль у системі фінансового забезпечення економіки, основними формами якого є самофінансування і кредитування.

Видатки бюджету на науку відбивають забезпечення державних і міждержавних науково-технічних програм, фундаментальних досліджень. Нині бюджетні видатки на науку значно скоротились, однак альтернативні джерела фінансування (комерційна наукова діяльність, спеціальні фонди і відрахування) не набули належного поширення.

Видатки на соціальну сферу структуровані за галузевими ознаками: на освіту, охорону здоров' я, духовний і фізичний розвиток. В Україні бюджетні асигнування є головними в системі фінансового забезпечення соціальної сфери. Однак постійно розвивається сфера платних послуг, яка засновується на самофінансуванні і кредитуванні, а також благодійництво і меценатство. Видатки бюджету на соціальний захист - це державні соціальні гарантії і допомога громадянам, які внаслідок об' єктивних, незалежних від них причин не можуть самостійно повною мірою забезпечити себе. Видатки на соціальне забезпечення пов'язані з державним соціальним обслуговуванням у бюджетних установах тих громадян, які з об' єктивних причин не можуть утримувати себе самостійно, наприклад інваліди від народження, самотні особи похилого віку тощо.

Видатки бюджету на оборону охоплюють закупівлю озброєнь і військової техніки та утримання військових частин. Крім того, до них належать видатки на наукові дослідження у сфері оборони і на виплату пенсій військовослужбовцям.

Вагомість бюджетних видатків коливається під впливом бюджетної політики, зміни поточних завдань та нагальних потреб соціально-економічного розвитку. Структура видатків Зведеного бюджету України без урахування міжбюджетних трансфертів наведена в табл. 8.3.

Найбільшу частку у Зведеному бюджеті України займають соціальні видатки (на охорону здоров' я, духовний та фізичний розвиток, освіту, соціальний захист населення та соціальне забезпечення). З наведених у таблиці даних видно, що в 2007 р. видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення становили 21,46 % видатків Зведеного бюджету України, у 2010 р. - 27,67 %. Другим за вагомістю напрямом витрачання коштів в Україні серед соціальних видатків є освіта. У 2010 р. видатки на освіту становили 21,13 % видатків Зведеного бюджету України проти 19,61 % у 2007 р.

Отже, за часткою у видатках Зведеного бюджету України 2010 р. можна послідовно виокремити: соціальний захист та соціальне забезпечення (27,7 %), освіта (21,1 %), загальнодержавні функції (11,9 %), охорона здоров' я (11,8 %), економічна діяльність (11,6 %), громадський порядок, безпека та судова влада (7,6 %), духовний і фізичний розвиток (3,1 %), оборона (3,0 %), житлово-комунальне господарство (1,4 %), охорона навколишнього природного середовища (0,8 %).

Частка видатків Зведеного бюджету України до ВВП у 2010 р. становила 34,6 % проти 33,6 % у 2009 р.

Склад та структура видатків державного та місцевих бюджетів України у 2007-2010 рр. наведені у табл . 8.4 та 8.5. До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки, визначені ст. 87 Бюджетного кодексу України.

Таблиця 8.З

СКЛАД І СТРУКТУРА ВИДАТКІВ ЗВЕДЕНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ У 2007-2010 рр. (БЕЗ УРАХУВАННЯ МІЖБЮДЖЕТНИХ ТРАНСФЕРТІВ)*

Таблиця 8.4

СКЛАД І СТРУКТУРА ВИДАТКІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ У 2007-2010 рр.*

Таблиця 8.5

СКЛАД І СТРУКТУРА ВИДАТКІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ В УКРАЇНІ У 2007-2010 рр.*

З наведених даних видно, що у видатках Державного бюджету України найбільшою є частка на соціальний захист та соціальне забезпечення, що становить у 2008 р. - 21,04 %, 2009 р. - 21,25, у 2010 р. - 22,83 %. Видатки на економічну діяльність займають друге місце за часткою і становлять у 2007 р. - 17,07 %, 2008 р. - 16,02, 2009 р . - 13,73, 2010 р. - 11,87 %, що свідчить про тенденцію до зменшення. Третім за вагомістю напрямом витрачання коштів державного бюджету є видатки на загальнодержавні функції, частка яких коливалася в межах від 9 % до 11,4 % всіх видатків цього бюджету.

Видатки Державного бюджету України за 2010 р. виконано в сумі 303 588,7 млн грн, що на 61 151,5 млн грн, або 25,2 %, більше аналогічного показника 2009 р. За загальним фондом державного бюджету у 2010 р. було відкрито асигнувань на проведення видатків в обсязі 240 557,6 млн грн (рис. 8.1).

Рис. 8.1. Динаміка видатків Загального фонду Державного бюджету України за 2006-2010 рр. (асигнування), млрд грн¹

Касові видатки загального фонду державного бюджету були здійснені на рівні 99,1 % виділених асигнувань, що пов' язано з необхідністю проведення визначених законодавством процедур здійснення видатків, та становили 238 314,9 млн грн. Обсяг касових видатків загального фонду державного бюджету за 2010 р.

зріс проти аналогічного показника 2009 р. на 50 566,9 млн грн, або на 26,9 %.

Крім того, в 2010 р. забезпечено виконання норм законодавства щодо встановлення мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Хоча, якщо виходити із співвідношення між прожитковим мінімумом для працездатних осіб та мінімальною місячною заробітною платою у розвинутих державах, то розмір останньої в Україні мав бути на 20-50 % вищим від прожиткового мінімуму. У 2010 р. приріст середньозваженої мінімальної заробітної плати бюджетної сфери до попереднього 2009 р. становив 245,1 грн, що у 2,2 раза більше.

У складі видатків бюджету згідно з Бюджетним кодексом України виділяють захищені і таємні видатки. Захищеними видатками визнаються видатки Державного бюджету України, обсяг яких не може змінюватися у разі проведення скорочення затверджених бюджетних призначень. Захищеними видатками Державного бюджету України є видатки загального фонду на:

• - оплату праці працівників бюджетних установ;
• - нарахування на заробітну плату;
• - придбання медикаментів та перев' язувальних матеріалів;
• - забезпечення продуктами харчування;
• - оплату комунальних послуг та енергоносіїв;
• - обслуговування державного боргу;
• - поточні трансферти населенню;
• - поточні трансферти місцевим бюджетам;
• - підготовку кадрів вищими навчальними закладами І-ГУ рівнів акредитації;
• - забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення для індивідуального користування;
• - фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки;
• - роботи та заходи, що здійснюються на виконання Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему) та роботи з посилення бар' єрних функцій зони відчуження.

Таємні видатки - видатки бюджету, пов'язані з державною таємницею та передбачені на діяльність органів державної влади, в інтересах національної безпеки. Включення таємних видатків до Державного бюджету України не передбачає їх деталізації. Звіти про проведені таємні видатки розглядаються Верховною Радою України на закритому пленарному засіданні.

Фінансування капітальних видатків Державного бюджету України в 2010 р. було здійснено в обсязі 21 057,1 млн грн, що в два рази більше, ніж у 2009 р. За загальним фондом капітальні видатки досягли суми 3640,4 млн грн, тобто зросли майже в 3,3 раза, або на 2522,0 млн грн. У структурі видаткової частини державного бюджету частка капітальних видатків збільшилася на 2,6 відсоткового пункту до 6,9 %. Питома вага капітальних видатків державного бюджету у ВВП у 2010 р. дорівнювала 1,9 % проти 1,1 % у 2009 р. Але цього всього, незважаючи на певне зростання, недостатньо. Державна інвестиційна політика не має активного характеру.

Головна проблема, яка сьогодні стоїть перед суспільством, - стабілізація економіки і забезпечення її зростання. Однак без спрямування значних коштів її неможливо розв' язати. У цілому необхідно знайти відповідні джерела покриття, визначити місце і роль бюджету у фінансовому забезпеченні потреб економічного розвитку та основні напрями бюджетного інвестування.

При виборі об' єктів бюджетного інвестування враховується здатність виробників випускати експортоспроможну та імпортозамінну продукцію, вироби особливої соціальної значущості (лікувальні препарати, продукти харчування, інші товари першої необхідності), а також знаходити і розширювати ринки збуту своєї продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках і відповідно нарощувати обсяги її реалізації. Ураховуються також можливості для пожвавлення виробництва в суміжних галузях і вирішення питань енергозбереження та використання альтернативних джерел енергопостачання. В умовах обмеженості фінансових ресурсів держава не має можливості виділяти бюджетні кошти на підтримку неефективних підприємств, які, власне, є банкрутами. Тому особливої ваги набуває питання перепрофілювання, консервації, а в окремих випадках і закриття неефективних виробничих структур.

В Україні державний та місцеві бюджети є автономними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов' язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов' язання одне одного, а також за бюджетні зобов' язання держави. Автономність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад незалежно одне від одного розглядати та затверджувати свої місцеві бюджети.

Розмежування видатків між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на три групи (рис. 8.2).

До видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки, визначені ст. 91 Бюджетного кодексу України. Крім того, згідно зі ст. 92 і 93 Бюджетного кодексу України дозволене передавання коштів між місцевими бюджетами у вигляді між-бюджетних трансфертів на здійснення видатків відповідних місцевих бюджетів.

Щодо структури видатків місцевих бюджетів (див. табл. 8.5), то найбільше бюджетних коштів було спрямовано на освіту, охорону здоров' я, соціальний захист та соціальне забезпечення. Для даних напрямів бюджетних видатків характерне поступове збільшення їх частки у 2010 р. порівняно з 2007 р.: соціальний захист та соціальне забезпечення (22,1 %), охорона здоров'я (22,5 %), освіта (31,9 %).

Видатки загального фонду місцевих бюджетів (без урахування коштів, що передаються до державного бюджету) профінансова-но в сумі 134,7 млрд грн, що на 24,5 млрд грн, або на 22,2 %, більше, ніж у 2009 р. У розрізі функціональної класифікації у 2010 р. порівняно з 2009 р. видатки загального фонду місцевих бюджетів зросли за всіма основними функціями, зокрема по:

• - освіті - на 7,5 млрд грн, або на 19,2 % (у 2009 р. приріст до 2008 р. становив 3,5 млрд грн, або 9,8 %);
• - охороні здоров'я - на 6,3 млрд грн, або на 23,3 % (у 2009 р. приріст до 2008 р. дорівнював 2,7 млрд грн, або 10,9 %);
• - соціальному захисту та соціальному забезпеченню (у тому числі за рахунок трансфертів із державного бюджету) - на 7,3 млрд грн, або на 32,3 % (у 2009 р. приріст до 2008 р. становив 1,0 млрд грн, або 4,7 %);
• - культурі і мистецтву - на 1,1 млрд грн, або на 23,8 % (у 2009 р. приріст до 2008 р. дорівнював 0,5 млрд грн, або 10,8 %);
• - фізичній культурі і спорту - на 0,2 млрд грн, або на 19,9 % (у 2009 р. приріст до 2008 р. становив 1,5 млн грн, або 0,1 %).

Забезпечено зростання видатків по захищених статтях місцевих бюджетів. Зокрема, у 2010 р. збільшилися видатки на:

• - заробітну плату з нарахуваннями - на 19,0 %;
• - продукти харчування - на 19,0 %;
• - медикаменти та перев' язувальні матеріали - на 14,5 %;
• - комунальні послуги та енергоносії - на 25,5 %. Видатки спеціального фонду місцевих бюджетів профінан-

совано в обсязі 18,6 млрд грн. Порівняно з 2009 р. їх обсяг збільшився на 0,2 млрд грн, або на 1,0 %. При цьому на 3,2 % зросла складова капітальних видатків у загальному обсязі видатків спеціального фонду - з 39,4 % у 2009 р. до 42,6 % у 2010 р.

Збільшилися залишки коштів на рахунках місцевих бюджетів (з урахуванням коштів на депозитних рахунках). Станом на 1 січня 2011 р. залишки коштів місцевих бюджетів становлять 8,3 млрд грн, що на 1,2 млрд грн (або на 16,2 %) більше, ніж на початок 2010 р.

За підсумками 2010 р. обсяг трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам становив 78 881,3 млн грн, у тому числі по загальному фонду 72 375,1 млн грн та по спеціальному фонду 6506,2 млн грн. Касове виконання дотацій та субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам становило:

• 1) дотація вирівнювання з державного бюджету місцевим бюджетам - 43 640,4 млн грн;
• 2) додаткова дотація з державного бюджету місцевим бюджетам на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів - 538,7 млн грн;
• 3) додаткова дотація з державного бюджету міському бюджету міста Славутича для забезпечення утримання соціальної інфраструктури міста Славутича - 10,0 млн грн;
• 4) додаткова дотація з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення повноважень, установлених Законом України "Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим" - 34,1 млн грн;
• 5) субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування в 2010 р. програм - переможниць Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування 2009 р. - 15,9 млн грн;
• 6) субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої органами Державного казначейства як фінансові зобов' язання станом на 1 січня 2010 р., за бюджетною програмою "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування у 2009 р. програм - переможниць у Всеукраїнському конкурсі проектів та програм розвитку місцевого самоврядування 2008 р." - 2,5 млн грн;
• 7) субвенція з державного бюджету міському бюджету міста Жовті Води на виконання заходів щодо радіаційного та соціального захисту населення м. Жовті Води - 3,5 млн грн;
• 8) субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною" - 237,6 млн грн;
• 9) субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на завершення ремонтних робіт у закладах, що надають соціальні послуги дітям та молоді, створення яких було розпочато в 2007 р. - 7,0 млн грн;
• 10) субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію втрат доходів унаслідок розміщення ЧФ РФ на території міст Севастополя, Феодосії та смт Гвардійське Сімферопольського району - 109,6 млн грн;
• 11) субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів - 836,9 млн грн;
• 12) субвенція з державного бюджету обласному бюджету Донецької області на забезпечення лікування інвалідів-спинальників у Донецькій обласній лікарні відновного лікування - 3,0 млн грн;
• 13) субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання витратних матеріалів та медичного обладнання для закладів охорони здоров' я - 133,2 млн грн;
• 14) субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку регіонів за напрямами, які закріплені за Міністерством регіонального розвитку та будівництва України - 227,8 млн грн;
• 15) субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку регіонів - 1661,3 млн грн;
• 16) субвенція з державного бюджету міському бюджету м. Калуш на соціально-економічний розвиток - 30,0 млн грн;
• 17) субвенція з державного бюджету обласному бюджету Київської області на соціально-економічний розвиток, у тому числі для міст Бучі, Ірпіня та Києво-Святошинського району - 73,0 млн грн;
• 18) субвенція з державного бюджету міському бюджету м. Запоріжжя на будівництво автотранспортної магістралі через р. Дніпро - 237,1 млн грн;
• 19) субвенція з державного бюджету бюджету м. Києва на поліпшення технічного стану підприємства Дитячо-юнацького учбово-спортивного центру профспілок м. Києва "Авангард" - 15,0 млн грн;
• 20) субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження - 65,4 млн грн;
• 21) субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування ремонту приміщень управлінь праці та соціального захисту виконавчих органів міських (міст республіканського в Автономній Республіці Крим і обласного значення), районних у містах Києві і Севастополі та районних у містах рад для здійснення заходів з виконання спільного зі Світовим банком проекту "Удосконалення системи соціальної допомоги" - 23,1 млн грн;
• 22) субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток соціально-економічної сфери міста Севастополя та інших населених пунктів, у яких дислокуються військові формування ЧФ РФ на території України - 34,3 млн грн;
• 23) субвенція з державного бюджету Республіканському бюджету Автономної Республіки Крим на оплату вартості електроенергії, використаної в 2010 р. для заповнення водою Міжгірного водосховища, та погашення кредиторської заборгованості за використану на цю мету в 2008-2009 рр. електроенергію - 24,0 млн грн;
• 24) субвенція з державного бюджету міському бюджету м. Ку-рахове Донецької області на будівництво Соборного храму Божої Матері - 3,0 млн грн.

Субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім' ям з дітьми, малозабезпеченим сім' ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям, надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот, пільг з послуг зв' язку та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян і житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу профінансовано у межах зареєстрованих фінансових зобов' язань 2010 р. у сумі 29 799,7 млн грн.

Серед видатків державного бюджету виокремлюється надання кредитів із загального та спеціального фондів. Кредитування із загального фонду Державного бюджету України відбувається за рахунок: надходжень внаслідок стягнення простроченої заборгованості перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні гарантії, кредитами з державного бюджету, повернення нецільових кредитів, наданих з державного бюджету; повернення кредитів до державного бюджету, наданих для реалізації інвестиційних програм (проектів) за рахунок кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій.

Кредитування зі спеціального фонду Державного бюджету України відбувається за рахунок:

• - повернення кредитів, наданих з Державного бюджету України індивідуальним сільським забудовникам;
• - повернення кредитів, наданих з державного бюджету молодим сім' ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла, і пені;
• - повернення бюджетних позичок, наданих на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) 1994-1997 рр.;
• - повернення коштів у частині відшкодування вартості сільськогосподарської техніки, переданої суб' єктам господарювання на умовах фінансового лізингу;
• - коштів, що надійдуть у рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, переданої сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб' єктам господарювання;
• - повернення кредитів, наданих з державного бюджету фермерським господарствам;
• - повернення коштів, наданих Мінагрополітики України на формування Аграрним фондом державного інтервенційного фонду, а також для закупівлі матеріально-технічних ресурсів для потреб сільськогосподарських товаровиробників;
• - повернення безпроцентних бюджетних позик, наданих у 2004 р. підприємствам державної форми власності паливно-енергетичного комплексу та у 2005 р. підприємствам вугільної промисловості на погашення заборгованості із зарплати;
• - повернення кредиту, наданого на реконструкцію гідроелектростанцій;
• - повернення кредитів, наданих у 2007 р. з державного бюджету на реалізацію інноваційно-інвестиційних галузевих проектів, першочергове впровадження енергоощадних технологій і виробництва альтернативних джерел палива;
• - повернення коштів, наданих з державного бюджету для кредитування окремих категорій громадян, які за законом мають право на отримання кредитів на будівництво (придбання) житла, і пені.

За результатами аудиту Рахунковою палатою України виконання державного бюджету за 2010 р. зроблено висновок, що бюджетне кредитування здійснювалося неефективно.

Основним фінансово-плановим документом бюджетної установи є кошторис. Він установлює на бюджетний період повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань щодо взяття бюджетних зобов' язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій і досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень. Кошторис має такі складові:

• - загальний фонд, який відображає обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків бюджету на виконання бюджетною установою основних функцій або розподіл кредитів із бюджету за класифікацією кредитування бюджету;
• - спеціальний фонд, який відображає обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків бюджету на здійснення відповідних видатків згідно з законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов' язаних із виконанням установою основних функцій, або розподіл кредитів з бюджету згідно з законодавством за класифікацією кредитування бюджету¹.

Невід'ємними частинами кошторису є план асигнувань загального фонду бюджету, план надання кредитів із загального фонду бюджету, план спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), план використання бюджетних коштів вищих навчальних закладів та наукових установ, помісячний план використання бюджетних коштів, що затверджуються разом із кошторисом (рис. 8.3). Розрахунки, які обґрунтовують показники видатків бюджету або надання кредитів із бюджету, що включаються до проекту кошторису, є також невід' ємною частиною кошторису.

Бюджетна установа незалежно від того, веде вона облік самостійно чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальний кошторис, план асигнувань загального фонду бюджету, план надання кредитів із загального фонду бюджету, план спеціального фонду за кожною виконуваною нею бюджетною програмою (функцією), а вищий навчальний заклад та наукова установа складають також індивідуальні плани використання бюджетних коштів та індивідуальні помісячні плани використання бюджетних коштів. Зведений кошторис є сукупністю показників індивідуальних кошторисів, він не підлягає затвердженню.

Кошториси не складаються за бюджетними програмами, призначення за якими встановлюються законом про Державний бюджет України за загальнодержавними видатками та рішенням відповідної ради про затвердження місцевого бюджету в частині міжбюджетних трансфертів, передання бюджетних призначень головним розпорядникам бюджетних коштів і бюджетних програм щодо виконання державою гарантійних зобов'язань за кредитами, залученими під державні гарантії, мобілізаційної підготовки галузей національної економіки, резервного фонду місцевих бюджетів, а також за бюджетними програмами щодо виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.

Розподіл видатків бюджету та надання кредитів із бюджету спеціального фонду кошторису проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень, запланованих на цю мету в зазначеному фонді. Відповідальність за виникнення заборгованості, що склалася за видатками спеціального фонду, несе виключно розпорядник, з вини якого вона утворилась.

Під час визначення обсягів видатків розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об' єктивну потребу в коштах кожної установи відповідно до її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення видатків у плановому періоді.

Обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, виплату стипендії, а також на господарське утримання установ. Зокрема частка заробітної плати працівників вищих навчальних закладів в Україні разом із стипендіями для студентів становить 2/3 видатків кошторису бюджетної установи, без нарахувань на заробітну плату. Під час визначення видатків кошторису бюджетної установи має забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторису можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням установлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.

Видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються в такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов' язань за спеціальним та загальним фондами кошторису та на проведення заходів, пов' язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду. При цьому розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов' я-зань за загальним фондом кошторису для проведення видатків із цих зобов' язань зі спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.

Кошторис затверджується за загальним і спеціальним фондами на рік без розподілу за періодами в обсязі, який дорівнює сумі цих фондів. Стадіями виконання кошторису є:

• 1) взяття бюджетних зобов'язань. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов' язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами;
• 2) отримання товарів, робіт і послуг;
• 3) здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов' язань. Розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов узятого бюджетного зобов' язання приймає рішення про їх оплату та дає доручення на здійснення платежу органу казначейства;
• 4) використання товарів, робіт і послуг для виконання заходів бюджетної установи.

Керівники бюджетних установ утримують штат працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), у тому числі видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Видатки на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, на яке згідно із законодавством України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу, а також щодо медичної допомоги і санаторно-курортного лікування та відпочинку для оздоровлення - члени сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, пенсіонери з числа військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та члени їхніх сімей, здійснюються за рахунок бюджетних асигнувань на функціонування цих бюджетних установ. До таких видатків належать: забезпечення форменим одягом, речовим майном, службовим обмундируванням; забезпечення безоплатною медичною допомогою; надання санаторно-курортного лікування та відпочинку для оздоровлення; надання жилого приміщення або виплата грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення; зниження плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія); безоплатний проїзд і перевезення багажу; безоплатне встановлення квартирної охоронної сигналізації і користування нею; безоплатне відправлення та одержання листів військовослужбовцями строкової служби.

Розпорядники бюджетних коштів забезпечують укладання договорів та проведення в повному обсязі розрахунків за електричну і теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ і послуги зв' язку, які споживаються бюджетними установами за кожним видом енергоносіїв, у межах установлених головним розпорядником обґрунтованих лімітів споживання.

За наявності простроченої кредиторської заборгованості з заробітної плати (грошового забезпечення), стипендій, а також за спожиті комунальні послуги та енергоносії розпорядники бюджетних коштів у межах бюджетних асигнувань за загальним фондом не беруть бюджетних зобов'язань і не здійснюють платежів за іншими заходами, пов'язаними з функціонуванням бюджетних установ (крім захищених видатків), до погашення такої заборгованості.

Так, за даними Державного казначейства, станом на 1 січня 2011 р. кредиторська заборгованість бюджетних установ за державним бюджетом становить 2942,1 млн грн, у тому числі за загальним фондом у сумі 945,1 млн грн, що менше показника на початок року на 146,1 млн грн. За економічною структурою видатків у 2010 р. зменшено кредиторську заборгованість за поточними видатками на 341,3 млн грн, а за капітальними - на 333,5 млн грн. Протягом 2010 р. вдалось зменшити кредиторську заборгованість за державним бюджетом Міністерству аграрної політики - на 235,4 млн грн, Міністерству палива та енергетики України - на 181,0 млн грн, Міністерству внутрішніх справ - на 131,2 млн грн, Державній судовій адміністрації України - на 45,2 млн грн, Адміністрації Державної прикордонної служби України - на 43,7 млн грн.

Кредиторська заборгованість бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів загального фонду місцевих бюджетів, зменшилася за 2010 р. на 80,9 млн грн, або на 3,9 %, і станом на 1 січня 2011 р. становила 1977,0 млн грн, у тому числі заборгованість, термін оплати якої не настав, - 1351,7 млн грн. Отже, зважена бюджетна політика Уряду дала змогу не тільки вчасно фінансувати поточні зобов' язання, а й зменшити кредиторську заборгованість.

Дебіторська заборгованість бюджетних установ за державним бюджетом станом на 1 січня 2011 р. становила 3910,2 млн грн, у тому числі за загальним фондом - 1192,0 млн грн. За економічною структурою видатків у 2010 р. зменшилась дебіторська заборгованість за поточними видатками на 255,2 млн грн, а за капітальними збільшилася на 1276,7 млн грн, що пов'язано в основному з відновленням фінансування інвестиційної діяльності з бюджету. Так, зростання дебіторської заборгованості було зафіксоване в головних розпорядників, які фінансували інвестиційно-інноваційні проекти, що були розпочаті, але не завершені в 2010 р.: Національне агентство України з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу - на 780,1 млн грн; Національне агентство екологічних інвестицій України - на 117,4 млн грн.

Протягом 2010 р. зменшили дебіторську заборгованість бюджетних установ державного бюджету:

• - Міністерство оборони України - на 101,6 млн грн;
• - Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи - на 25,0 млн грн;
• - Центральна виборча комісія - на 21,6 млн грн;
• - Міністерство регіонального розвитку та будівництва України - на 17,3 млн грн.

Дебіторська заборгованість бюджетних установ, що фінансуються із загального фонду місцевих бюджетів, зменшилася за 2010 р. на 41,2 млн грн, або на 25,1 %, і на 1 січня 2011 р. становила 123,0 млн грн.

Водночас зауважимо, що реальна фінансова забезпеченість соціального захисту і соціально-культурних установ та закладів в останні роки суттєво знизилась. Причина відома - неефективне управління економікою і державним фінансовим господарством призвело до низького обсягу ВВП і тотального дефіциту фінансових ресурсів держави.

При фінансуванні соціального захисту важливо встановити правильне співвідношення між видатками бюджету на соціальні цілі та на економічну діяльність. Спрямування коштів в економіку створює передумови для зростання ВВП, а отже, з одного боку, збільшує можливості бюджету у фінансуванні соціальних заходів, а з другого - знижує напруження в розподілі бюджетних коштів, оскільки зменшує потребу в самому соціальному захисті. Головну роль у такій політиці відіграють продуктивні затрати - інвестиції в основний капітал і науку. Проте вони мають тенденцію до зниження. Такий підхід у бюджетній політиці досить негативно впливав на стан економіки.

Отже, система видатків бюджету повинна забезпечувати надійне функціонування держави і сприяти економічному зростанню, що досягається за рахунок раціональної структури видатків і їх оптимізації. Крім того, Бюджетним кодексом визначені підстави для запровадження середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні і програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів, застосування яких забезпечить формування бюджетної політики на нових засадах.