Повна версія

Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Організація і методика аудиту

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Предметна область досліджень

Предмет

До предмета аудиту виробничих запасів належать процеси та явища, відображені документально, пов'язані з рухом виробничих запасів, їх залишками, оцінкою тощо.

0б'єкти

Об'єктами аудиту виробничих запасів є:

♦ кількісне та якісне приймання запасів від постачальників, а також при внутрішньому переміщенні між цехами, матеріально відповідальними особами, складами та виробництвом. При цьому досліджується: повнота оприбуткування запасів за даними бухгалтерського обліку; їх відповідність за кількістю та якістю за даними супровідних приймальних документів і складених матеріально відповідальними особами, а також повнота оприбуткування запасів, які надійшли без супровідних документів;

♦ умови зберігання запасів і закріплення матеріальної відповідальності. Досліджується, чи відповідає стан складського приміщення вимогам зберігання запасів (наявність вагів та час їх клеймування, полиць, шаф, контейнерів, протипожежного обладнання). Закріплення матеріальної відповідальності перевіряється за даними договорів про матеріальну відповідальність, укладених між адміністрацією підприємства та конкретними працівниками;

♦ норми витрат сировини і матеріалів на виробництво та їх дотримання — перевіряється обґрунтованість затвердження норм та їх застосування в лімітно-забірних картках і відомостях на витрачання матеріалів;

♦ МШП, їх використання та цілісність — перевіряється оцінка придбаних МШП, списання їх вартості при передачі в експлуатацію, наявність контролю за їх використанням;

♦ первинна документація з обліку запасів досліджується щодо достовірності відображених у ній господарських операцій;

♦ бухгалтерський облік та звітність вивчаються стосовно достовірності даних щодо залишків та руху виробничих запасів, відображених у них;

♦ примітки до фінансової звітності. Досліджується інформація про методи оцінки запасів; балансову (облікову) вартість запасів за окремими класифікаційними групами; балансову (облікову) вартість запасів, відображених за чистою вартістю реалізації; балансову (облікову) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу; суму збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена оцінка запасів відповідно до п. 28 П(с)БО 9;

♦ брак та пошкодження запасів—досліджуються причини, які зумовили виникнення негативних явищ, розмір невиробничих витрат, встановлюються особи, винні в завданні збитків;

♦ нестача цінностей та збитки, виявлені при інвентаризації, їх обгрунтованість і відповідальні особи — узагальнюється дослідження інших об'єктів, де виявлено збитки, перевіряється, чи підтверджується її розмір даними бухгалтерського обліку та іншими зібраними доказами, наскільки правильно встановлено матеріальну відповідальність конкретних працівників і розмір її відшкодування.

Предметна область аудиторського дослідження

Джерела інформації аудиту виробничих запасів являють собою предметну область дослідження. Це нормативні документи, розглянуті в попередньому розділі, облікова політика підприємства та джерела, в яких зафіксована інформація, що характеризує залишки і рух виробничих запасів.

Для узагальнення інформації про наявність та рух належних суб'єкту господарювання предметів праці, призначених для обробки, переробки, використання у виробництві і для господарських потреб, а також засобів праці, які підприємство відносить до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів, призначені бухгалтерські рахунки класу 2 "Запаси", а для узагальнення інформації про наявність та рух належних підприємству виробничих запасів призначено рахунок 20 "Виробничі запаси".

Здійснюючи аудиторське дослідження, аудитор вивчає документи, за допомогою яких відтворює ланцюг господарських фактів від придбання запасів. їх зберігання і до списання. Дослідження не обмежується вивченням бухгалтерських документів. Аудит виробничих запасів не може здійснюватися без досліджень оперативного обліку (наприклад, щоденні оперативні дані про рух дефіцитних основних і допоміжних матеріалів та інша оперативна інформація, визначена керівництвом суб'єкта господарювання залежно від його специфіки), інформації з діловодства (накази про зміну матеріально відповідальних осіб; про проведення ревізій, інвентаризацій; про розгляд результатів ревізій та інвентаризацій тощо), висновків спеціалістів (щодо якості та придатності запасів, доцільності їх придбання, списання).

У ході аудиту використовуються акти ревізій та перевірок запасів, складені відповідними контролюючими органами, а також інформація, одержана в ході попереднього аудиту. Ці джерела інформації мають допоміжний характер, проте їх дослідження дає можливість встановити місця підвищеного інформаційного ризику.

Предметна область дослідження виробничих запасів включає:

  • 1. Внутрішні нормативні та загальні документи клієнта.
  • 2. Політику клієнта щодо обліку виробничих запасів.
  • 3. Договори з матеріально відповідальними особами.
  • 4. Договори з контрагентами.
  • 5. Документацію суб'єктів внутрішнього контролю з питань контролю за раціональним використанням та збереженням виробничих запасів.
  • 6. Первинні документи та регістри обліку по рахунках, призначених для ведення бухгалтерського обліку виробничих запасів.
  • 7. Регістри зведеного синтетичного обліку (Головна книга), оперативну, статистичну та фінансову звітність.
  • 8. Інші документи, що відображають факти господарської діяльності, пов'язані з придбанням та списанням виробничих запасів;
  • 9. Місця зберігання виробничих запасів, включаючи ваговимірні пристрої.
  • 10. Технологічний процес виробництва, а саме інформаційні потоки щодо руху сировини і матеріалів від складу матеріалів до складу готової продукції, тобто проходження матеріалів від однієї стадії виробництва до іншої, їх перетворення на готову продукцію.

Вивчаючи внутрішні нормативні та загальні документи клієнта, можна одержати інформацію про підприємство; його діяльність; особливості технології; перелік виробничих запасів, їх потребу та наявність; кількість місць зберігання. Особлива увага приділяється вивченню наказів про призначення та просування по службі матеріально відповідальних осіб, а також наказів про проведення тих чи інших заходів внутрішнього контролю — ревізій та інвентаризацій. Це дасть змогу аудитору встановити обсяг інформації, що підлягає дослідженню, оцінити власні можливості, а також час, необхідний для проведення перевірки.

При дослідженні внутрішніх нормативних та загальних документів аудитор визначає питання, на яких необхідно загострити свою увагу при подальшому вивченні інформації. Так, якщо в результаті дослідження аудитор дійшов висновку, що окремий вид сировини є дефіцитним, то виникає необхідність простежити за її рухом та встановити, чи не було випадків її недовкладання або підміни іншою зі зниженням якості виготовленої продукції. Аналіз інформації з наказів про призначення матеріально відповідальних осіб та їх характеристик за даними особової справи дає можливість сконцентрувати увагу на ступені довіри до них. Наявність наказів про проведення контрольних заходів щодо збереження виробничих запасів, про одержані результати ревізій та інвентаризацій формує думку аудитора щодо довіри до системи внутрішнього контролю.

Вивчення договорів (індивідуальних та колективних) із матеріально відповідальними особами дає можливість аудитору скласти думку про дотримання вимог чинного законодавства клієнтом у роботі з цією категорією працівників.

Аудитор у процесі свого дослідження повинен чітко відстежувати інформаційні потоки, пов'язані з господарськими діями чи подіями, від прийняття рішення про здійснення господарської операції до відображення факту здійснення в первинних документах, зведених документах, регістрах обліку та звітності.

Основні первині документи, якими оформлюються операції з руху виробничих запасів, наведено в таблиці 12.2.

Таблиця 12.2

Первинні документи щодо відображення операцій з руху виробничих запасів

№ з/п Назва Призначення документа
1 2 3
1 Журнал обліку надходження

вантажів

(Ф. М-І)
Застосовується для реєстрації транспортних документів, пов'язаних з отриманням вантажів із залізниць, водних шляхів та оприбуткуванням їх на склад підприємства. Призначений для контролю за надходженням та оприбуткуванням запасів і запису даних про оплату рахунка, відмову від акцепту тощо
2 Довіреність Ф. М-2) Призначена для оформлення права окремої посадової особи бути довіреною особою підприємства при отриманні запасів
3 Прибутковий ордер (Ф. М-3) Призначений для оприбуткування матеріалів, які надійшли на підприємство від постачальників або з переробки. Заповнюється за відсутності якісних та кількісних розбіжностей із документами постачальника, а також при оприбуткуванні запасів із переробки. Використовується для оперативного обліку на складах, аналітичного та синтетичного обліку надходження запасів
4 Товарно-транспортна

накладна

(Ф. М-5. М-6)
Призначена для обліку поставок запасів та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. Використовується для кількісного та якісного обліку запасів
5 Акт про приймання матеріалів (Ф. М-7) Застосовується для оформлення приймання запасів, що мають кількісні та якісні розбіжності з даними супроводжуючих документів постачальника, а також при прийманні запасів, що надійшли без документів
6 Акт-вимога на заміну (додаткове відпускання) матеріалів Заповнюється при разовому відпусканні запасів для виробничих потреб
7 Накладна на внутрішнє переміщення матеріалів (Ф. М-12) Застосовується для обліку руху матеріалів усередині підприємства. Використовується для оперативного обліку на складах, аналітичного і синтетичного обліку руху запасів у бухгалтерії
8 Реєстр приймання-здачі

документів

(Ф. М-13)
Оформлюється приймання-передача первинних документів. Складається в одному примірнику матеріально відповідальною особою і передається до бухгалтерії підприємства разом із первинними документами і необхідними додатками
9 Відомість обліку залишків матеріалів на складі (Ф. М-14) Складається на основі матеріальних звітів МВО і показує рух матеріальних цінностей на складі за день
10 Лімітно-забірна картка (Ф. М-8, М-8а, М-9. М-9а) Призначена для оформлення відпускання матеріалів, які систематично споживаються при виготовленні продукції, а також для поточного контролю за дотриманням встановлених лімітів відпускання запасів на виробничі потреби. Використовується для оперативного обліку на складі, аналітичного і синтетичного обліку відпускання запасів у межах затвердженого ліміту
11 Вимога

(Ф. М-10, М-ІОа. М-П)
Заповнюється при разовому відпусканні запасів на виробничі та господарські потреби
12 Накладна на відпуск матеріалів на сторону (Ф. М-14. М-15) Застосовується для оформлення відпускання матеріалів виробничим одиницям, об'єднанням чи стороннім організаціям

Аналіз облікової політики дає змогу встановити, яких методів дотримується підприємство з питань первісної оцінки виробничих запасів, їх переоцінки та методу оцінки виробничих запасів. У таблиці 12.3 подано перелік основних складових облікової політики з питань обліку виробничих запасів.

Таблиця 12.3

Перелік основних складових облікової політики з питань обліку виробничих запасів

№з/п Окладові облікової політики Положення облікової політики
1 2 3
1 Первісна оцінка Придбані (отримані) або виготовлені запаси враховуються за собівартістю.

Витрати, що входять до собівартості запасів (крім запасів, виготовлених власними силами), встановлені П(с)БО 9.

Перелік витрат, що не входять до собівартості таких запасів, а відносяться до складу витрат того періоду, в якому вони були здійснені, наведений у П(с)БО 9.

Витрати, що входять до собівартості запасів, виготовлених власними силами, встановлені П(с)БО 16.

Перелік витрат, що не входять до собівартості таких запасів, а відносяться до складу витрат того періоду, у якому вони були здійснені, наведений у П(с)БО 16
2 Переоцінка запасів на дату балансу У балансі запаси відображаються за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації (П(с)БО 9)
3 Метод оцінки вибуття запасів Обирається метод, згідно з яким оцінюється вибуття запасів при відпусканні їх у виробництво, на продаж тощо:

1) ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

2) середньозваженої собівартості;

3) собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

4) нормативних затрат;

5) ціни продажу

Значна частина виробничих запасів споживається під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та управління суб'єктом господарювання. Тому аудитор, вивчаючи факти минулого, повинен чітко простежити інформаційні потоки з руху виробничих запасів. На рис. 12.2 показані інформаційні потоки облікової інформації з руху виробничих запасів.

Схема інформаційних потоків облікової інформації з руху виробничих запасів

 
<<   ЗМІСТ   >>