Повна версія

Головна arrow Політологія arrow Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

Вступ

Характерною ознакою сучасного етапу науково-технічного прогресу є стрімкий розвиток інформаційних технологій, їх використання як у повсякденному житті, так і в управлінні державою. Інформація та інформаційні технології все більше визначають розвиток суспільства і слугують новими джерелами національної могутності. Становлення інформаційного суспільства радикально змінює геополітичну обстановку в світі, впливає на формування нових сфер життєдіяльності людства, а відтак і національної безпеки. За цих умов формування інформаційного суспільства змінює предмет праці на інформацію і знання. У свою чергу, основою глобалізації стають інтеграція інформаційних систем різних держав до єдиної загальносвітової інформаційної системи, формування єдиного інформаційного простору, створення глобальних інформаційно-телекомунікаційних мереж, інтенсивне впровадження нових інформаційних технологій в усі галузі суспільного життя.

За ширмою цих, на поверхні позитивних процесів, стоять далеко на благочинні наміри створення світового уряду, обґрунтування концепції золотого мільярду, радикальне усунення космополітизму, концепція єдиного дому тощо.

Відтак, для усвідомлення розглядуваної проблематики, постає необхідність в окресленні поняття та змісту інформаційної безпеки як певної діяльності, спрямованої на створення достатніх умов для прогресивного розвитку національних інтересів в інформаційній сфері'. У більш широкому плані йдеться про:

  • - забезпечення інформаційного суверенітету України;
  • - удосконалення державного управління інформаційною сферою, впровадження інноваційних технологій у ціп сфері, наповнення внутрішнього та світового інформаційного простору достовірною інформацією про Україну;
  • - активне залучення засобів масової інформації до боротьби з корупцією, організованою злочинністю, сепаратизмом, тероризмом та іншими формами екстремістської діяльності, зловживанням службовим становищем, іншими явищами, які створюють сприятливі умови або безпосередньо загрожують національній безпеці України,
  • - неухильне дотримання конституційного права громадян на свободу слова, доступу до інформації, недопущення неправомірного втручання системи органів державного управління їх посадових осіб у діяльність засобів масової інформації, дискримінації в інформаційній сфері та переслідування журналістів за політичні позиції;

відповідальність ЗМІ за розповсюдження заздалегідь недостовірної інформації;

  • - інформаційне виховання громадян України;
  • - вжиття комплексних заходів щодо захисту національного інформаційного простору, протидії монополізації інформаційної сфери України, встановлення контролю над нею з боку будь-яких недержавних чи транснаціональних корпорацій-.

Зазначимо, що розвиток інформаційних технологій є не лише важливою державною функцією, а й обов'язковою умовою забезпечення ефективного використання накопичених суспільством інформаційних ресурсів для створення розвиненого й убезпеченого інформаційного середовища. Цій меті слугує організація функціонування системи інформаційної безпеки, складовими компонентами якої є національні інтереси в інформаційній сфері, загрози цим інтересам, сама інформаційна безпека як інструмент зі створення сприятливих умов для їх реалізації, які у сукупності становлять собою об'єкт управління органами державного управління, система забезпечення інформаційної безпеки, тобто суб'єкт управління, більше того, основні напрями політики національної безпеки в інформаційній сфері, а також внутрішнє та зовнішнє середовище. Зрозумілим є те, що інформаційна безпека забезпечується цілим комплексом заходів, відповідно їх вивченню приділяється певна наукова увага;.

Осягнення сутності предмета, уяснення змісту поняття "інформаційна безпека" є важливим завданнями наукового аналізу. Будь-яке вчення лише тоді досягає зрілості та досконалості, коли розкриває сутність досліджуваних явищ, має можливість передбачати майбутні зміни не лише в сфері явищ, а й у сфері їх сутностей. Пізнання сутності інформаційної безпеки можливо лише на основі абстрактного мислення, створення теорії досліджуваного предмета, уяснення внутрішнього змісту, виявлення характерних ознак.

В історичному процесі складається структура предмета, тобто єдність внутрішнього змісту та зовнішніх проявів, співпадаючих і неспівпадаючих суперечливих сутностей. Сутність - сукупність глибинних зв'язків, відносин і внутрішніх законів, які визйачають основні риси та тенденції розвитку системи. Сутність може вважатися пізнаною, коли є зрозумілими причини виникнення і джерела розвитку об'єкта, що розглядається, шляхи, його формування або технічного репродукування, якщо в теорії або на практиці створена його достовірна модель. Одна й та сама сутність може мати множину різних явищ.

Сутність виражається і осягається в дефініції, що виражає родове поняття. Щодо інформаційної безпеки це є поняття національної безпеки, яке характеризує певний вид соціальної діяльності, основним змістом якої є створення сприятливих (не обхідних і достатніх) умов для розвитку та реалізації національних інтересів. Відповідно видове поняття інформаційна безпека" різновид соціальної діяльності, який полягає в створенні державними і недержавними інституціями сприятливих умов для розвитку і реалізації національних інтересів в інформаційній сфері.

Інформаційна безпека є складовим компонентом загальної проблеми інформаційного забезпечення розвитку людини, держави і суспільства в якості симбіотичного організму. Вона орієнтована на захист значимих або вже згаданих суб'єктів інформаційних ресурсів, законних інтересів. Зміст поняття "інформаційна безпека" розкривається у практичній діяльності, наукових дослідженнях, а також нормативно-правових документах. Саме тому особливу увагу у даному розділі буде приділено класифікації підходів до визначення розглядуваного нами поняття.

 
<<   ЗМІСТ   >>