Повна версія

Головна arrow Страхова справа arrow Страхові послуги

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Види страхування та його класифікації

Класифікація страхування — це наукова система розподілу страхування на різні сфери діяльності, галузі, підгалузі, види, підвиди, форми [15, с. 34]. З цього приводу слушно зауважують Т. А. Ротова, А. С. Руденко: без класифікаційної впорядкованості неможливо проводити ані теоретичні дослідження, ані практичну діяльність [15, с. 33]. Як світова, так і вітчизняна фінансова наука та законодавство вже тривалий час пропонують різні класифікації страхування. В "Енциклопедичному словнику" (автори Ф. А. Брокгауз, І. А. Єфрон, 1901 р.) виділені такі найголовніші види страхування [20, с. 738—782]:

· страхування від вогню;

· страхування від градобою;

· страхування тварин;

· транспортне страхування;

· страхування життя;

· страхування життя землевласників;

· страхування працюючих.

А. Манес розрізняв два головних види страхування [10, с. 16—17]:

  • 1. Соціальне страхування (страхування працюючих, оскільки воно значною мірою поширюється на них), базується на турботі про суспільне благо і становить частину соціальної політики.
  • 2. Приватне страхування, що класифікував на три групи:

· особисте страхування (страхування життя від хвороби, від старості, від нещасних випадків);

· страхування майна (страхування транспортне, від вогню, від градобою, від крадіжки, від падежу тварин);

· страхування інтересів (страхування від законної відповідальності, перестрахування).

Відомий теоретик К. Г. Воблий виділяв майнове та особисте страхування. На його думку, до майнового страхування належать ті види страхування, де об'єктом є майно та майнові інтереси. В особистому страхуванні об'єктом є людська сила (духовна чи фізична) — страхування від нещасних випадків, на випадок хвороби, інвалідності. Така класифікація, на думку теоретика, є доцільною і має важливе значення, оскільки страхові компанії майнового та особистого страхування суттєво відрізняються [4, с. 31—32].

Професор М. Туган-Барановський у праці "Основи політичної економії" виділив за об'єктами страхування такі види:

страхування майна;

страхування життя.

Страхування майна поділив на: страхування від вогню, від нещасних випадків на транспорті, страхування від градобою, від падежу худоби. Знаменитий професор уважав, що існує дуже багато видів страхування життя, але найпоширенішим є страхування у разі смерті.

Нині сучасна українська страхова наука, класифікуючи страхування за об'єктами, виокремлює галузі, підгалузі, види. Галузями є;

особисте страхування (об'єкти — життя, здоров'я і працездатність страхувальників чи застрахованих);

майнове страхування (об'єкти — майно, рухомі та нерухомі матеріальні цінності, грошові кошти тощо);

страхування відповідальності (об'єкти — відповідальність за шкоду, заподіяну страхувальником життю, здоров'ю, майну третьої особи).

Своєю чергою підгалузями особистого страхування є:

страхування від нещасних випадків (видами є: страхування дорослих від нещасних випадків, колективне страхування від нещасних випадків, страхування дітей від нещасних випадків);

медичне страхування (видами є: страхування у разі хвороби, страхування здоров'я тощо);

страхування життя та пенсій (видами є: змішане страхування життя, страхування дітей, страхування пенсій тощо).

У майновому страхуванні такими підгалузями є:

страхування майна громадян (видами є: страхування будівель, страхування домашнього майна, страхування домашніх тварин тощо);

страхування майна юридичних осіб (видами є: страхування наземного транспорту, страхування майна тощо).

Страхування відповідальності має комплексний характер через те, що значна більшість його полісів забезпечує одночасний страховий захист як життя та здоров'я третьої особи, так і її майна.

На думку деяких вітчизняних науковців, класифікація за об'єктами є визначальною і у навчальній літературі досить детально аналізується [5, с. 33—45]. Звернемо увагу на те, що історично почали виникати саме види страхування.

У зарубіжній практиці поділ страхування на галузі, підгалузі та види не використовується, а основою класифікації є клас страхування, тобто група страхових ризиків за однорідною ознакою. З огляду на це найбільш поширеною є така класифікація:

· страхування від вогню;

· страхування від нещасних випадків;

· інженерне страхування;

· страхування життя та пенсій;

· транспортне страхування;

· страхування цивільної відповідальності;

· морське та авіаційне страхування.

За іншою класифікаційною ознакою — формою здійснення — виділяють:

· обов'язкове страхування;

· добровільне страхування.

Як зазначав К. Г. Воблий, обов'язкове страхування є прекрасним засобом пропаганди страхових ідей серед широких мас [4, с. 35]. Об'єкти, механізм, яким забезпечується реалізація обов'язкового страхування, встановлюються законом. Форми типового договору, порядок проведення та особливі умови для ліцензування обов'язкового страхування визначаються Кабінетом Міністрів України. У ст. 7 Закону України "Про страхування" наведено перелік видів страхування, які є обов'язковими. Окремі, найголовніші види обов'язкового страхування проаналізовано у деяких темах цього навчального посібника.

Добровільне страхування здійснюється за бажанням страхувальника на основі укладання договору зі страховиком, де обумовлюються основні умови.

Отже, вже тривалий період часу вивчаються різні класифікації страхування. В їх основі лежать відмінності у страхових компаніях, об'єктах страхування, категоріях страхувальників, формах здійснення.

 
<<   ЗМІСТ   >>