Повна версія

Головна arrow Право arrow Вступ до права Європейського Союзу

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Економічне і соціальне згуртування: регіональна політика

Передумови

Навіть серед 6 перших держав-членів існували значні відмінності щодо стандартів рівня життя між певними регіонами Співтовариства (особливої уваги заслуговували Мезоджорно (Mezzogiorno) на півдні Італії та старі промислові райони Бельгії і Франції). Цей факт було визнано в Преамбулі Римського Договору, який inter alia спрямовувався на зменшення "розриву між різними регіонами і подолання відсталості районів, що перебувають у менш сприятливих умовах". Однак жодні конкретні положення в Договорі не відповідали цій декларації намірів, залишивши будь-які законодавчі дії на розсуд інституцій Співтовариства. Спочатку вважалося, що втілення в життя Спільного ринку протягом тривалого часу само собою згладить наявні відмінності. Однак всі ці ілюзії зникли після економічних криз 1970-х — початку 1980-х років. До того ж кількість регіонів, що перебували в менш сприятливих умовах, зростала з географічним розширенням Співтовариства. Першим кроком у цьому напрямку стало створення в 1975 р. Фонду регіонального розвитку з метою згладжування відмінностей між заможними і менш забезпеченими регіонами Співтовариства. Однак відповідна політика, спрямована на вирішення цього питання, стала проводитися лише в другій половині 1980-х років.

Прийняття Єдиного європейського акта стало слушною нагодою для надання повнішого змісту поняттю економічної та соціальної спільності регіонів. ЄЄА ввів новий розділ у Частину III Договору, а саме "Економічне та соціальне згуртування" (ст. 130а— ІЗОе). Договір про заснування Європейського Союзу додав декілька уточнень до цих нових положень — за допомогою спеціального визначення сільських регіонів як найменш розвинутих, і вимагаючи від Комісії подання періодичних доповідей щодо прогресу, досягнутого в цій сфері. До того ж ДЄС ввів поняття спеціального Фонду згуртування, який згідно з новою ст. 130d мав бути заснований до 31 грудня 1993 р.

Цілі та завдання

Загальна мета політики економічного та соціального згуртування показана в ст. 130а Договору як така, що полягає у скороченні "відмінностей між рівнями розвитку окремих регіонів та зменшенні відсталості регіонів, що перебувають у найменш сприятливих умовах, включаючи сільські регіони". Ст. 130b Договору вимагає від держав-членів пристосовувати свою економічну політику до цих завдань і, відповідно, координувати напрями цієї політики. Вона також вимагає, щоб Співтовариство враховувало цю мету, впроваджуючи внутрішній ринок, і спрямовувало свої зусилля на забезпечення того, щоб різноманітні фінансові інструменти, наприклад, структурні фонди, сприяли досягненню таких цілей.

Структурні фонди

Фінансові організації, за допомогою яких Європейський Союз намагається досягти економічного та соціального згуртування, перелічені в ст. 130b Договору; ними є: структурні фонди (Європейський фонд сільськогосподарського управління та гарантій, Європейський соціальний фонд, Європейський фонд регіонального розвитку), Європейський інвестиційний банк та "інші наявні фінансові інструменти". Європейський фонд сільськогосподарського управління та гарантій, Європейський соціальний фонд та Європейський інвестиційний банк вже були досліджені вище. Європейський фонд регіонального розвитку (ЄФРР) було засновано в 1975 р. з метою надання допомоги в розвитку та відродженні регіонів, які відчувають структурний дефіцит або мають ослаблену промислову базу. За допомогою коштів ЄФРР підтримуються програми Співтовариства, спрямовані на досягнення економічного та соціального згуртування, а також ті національні програми, які роблять внесок у досягнення цієї мети.

Наявні фінансові інструменти включають у себе: а) Європейський фонд валютного співробітництва, який веде розрахунки з надання короткострокових позик, метою якого є підтримка стабільності національних валют; б) Європейський фонд розвитку, який контролює надання допомоги Співтовариством згідно з Конвенцією Ломе (Lome); в) Нову організацію Співтовариства для надання та взяття позик, що фінансує структурні інвестиційні проекти; г) Європейську кредитно-фінансову установу для захисту навколишнього середовища; д) Європейський інвестиційний фонд, заснований у 1994 p., який надає довгострокові гарантії і підтримує капіталовкладення в Транс'європейські мережі (ТЄМ) та їх розвиток у галузях транспорту, телекомунікації та енергетики.

 
<<   ЗМІСТ   >>