ФОРМИ, ВИДИ І РОЛЬ КРЕДИТУ

Кредит – рука допомоги, що тремтить від нетерпіння.

Г. Малкін

Форми, види та функції кредиту

У загальноприйнятому розумінні форма – це зовнішній, найбільш загальний вияв певного предмета чи явища, який хоч і пов'язаний з внутрішньою їх сутністю, але не розкриває її. Найбільш загальним виявом кредиту, в якому не розкривається його сутність і внутрішня структура, є форма позиченої вартості, що рухається між кредитором і позичальником. Таких форм може бути дві – товарна (натурально-речова) та грошова. Тому і форм кредиту (рис. 11.1) також може бути дві – товарна і грошова.

Товарна і грошова форми кредиту є рівноправними і рівнозначними, по суті, двома видами вияву єдиної форми кредиту – вартісної. Вони між собою внутрішньо пов'язані і доповнюють одна одну: позички, надані в товарній формі, можуть погашатися у грошовій, і навпаки. Більше того, кредит у товарній формі нерідко обумовлює появу грошового кредиту, що надає кредитному руху вартості більшої гнучкості й ефективності.

У товарній формі кредит надається у разі продажу товарів з відстрочкою платежу (комерційний кредит), при оренді майна (лізинг), наданні речей чи приладів у прокат, погашенні міждержавних боргів поставками товарів тощо. У деяких із цих випадків погашення позичок здійснюється у грошовій формі, що дало підстави окремим дослідникам говорити про змішану (товарно-грошову) форму кредиту.

Як правило, у грошовій формі надають свої позички міжнародні фінансово-кредитні установи, уряди, банки та ін. Широко використовує грошову форму кредиту населення, а саме за розміщення заощаджень у банківські депозити, одержання позичок у банках тощо. Як уже зазначалось, грошова форма має найширшу сферу застосування, що зумовлено переважно грошовою формою сучасної економіки та перерозподільним призначенням самого кредиту.

Рис. 11.1. Форми кредиту

На сучасному етапі розвитку економіки кредит є головним джерелом забезпечення грошовими ресурсами поточної фінансово-господарської діяльності підприємств. Незважаючи на кризові явища в економічній системі, кредитні операції залишаються головним видом активних операцій комерційних банків.

У ринковій економіці розрізняють багато видів банківського кредиту (табл. 11.1), що зумовлено розвитком товарно-грошових відносин у сучасному світі.

Межі кредиту визначаються таким рівнем розвитку кредитних відносин, в якому процес реалізації кредиту врівноважує попит і пропозицію на кредитні ресурси в умовах стабільної, помірної та доступної для переважної більшості нормально функціонуючих позичальників процентної ставки.

На мікроекономінному рівні межі кредиту визначаються:

• – обсягами попиту на кредит з боку позичальників за номінальної ставки банківського кредиту і доступної ринкової ставки позичкового процента;
• – характером коливання потреб позичальника в основному й оборотному капіталі;

Таблиця 11.1. Класифікація кредитів

• – станом забезпеченості позичальника власним капіталом та ефективності його використання;
• – ефективністю й окупністю проектів, на реалізацію яких позичаються кошти.

Макроекономічний рівень меж кредиту охоплює об'єктивний обсяг кредитних вкладень в економіку в цілому. Він формується під впливом обсягів і темпів зростання ВВП, структури і рівня розвитку фінансової системи, стану державних фінансів, цілей і методів реалізації державної грошово-кредитної політики, розвитку ринкових відносин.