Резерв попереджувальних заходів (РПЗ)

Порядок формування РПЗ визначається відповідними розпорядженнями Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг та призначений для фінансування:

• o заходів щодо попередження настання частих випадків втрати чи пошкодження застрахованого майна;
• o інших цілей, передбачених страховиком відповідно до розпоряджень Комісії.

Страхові організації можуть самостійно визначати напрями використання коштів з РПЗ за дотримання чинного законодавства та за погодженням з Комісією. Заходи фінансуються виходячи з фактичної наявності коштів на попереджувальні заходи на підставі укладених договорів з фізичними чи юридичними особами, які здійснюють зазначені заходи.

РПЗ утворюється шляхом відрахувань від страхової брутто-премії в розмірі певного відсотка, закладеного в страховому тарифі. Якщо в розрахунку страхового тарифу за видом страхування, затвердженим Комісією, страховик не визначив відсоток на попереджувальні заходи, то відрахування до РПЗ за договорами цього виду страхування здійснюються на підставі встановлених Комісією нормативів із формування РПЗ.

Відсоткова ставка від отриманих брутто-премій на формування РПЗ обмежена за добровільним страхуванням 15 % , а за деякими видами обов'язкового страхування може сягати 90 % (наприклад, обов'язкове страхування пасажирів).

Резерви зі страхування життя (РСЖ)

Формуються у сфері страхування життя , яка включає:

• o страхування життя на випадок смерті, дожиття до певного віку, строку або події в житті:
• o пенсійного страхування:
• o страхування життя з умовою періодичних виплат (ренти, ануїтету) та/або за участю страхувальника в інвестиційному доході страховика.

Утворення таких резервів регламентується окремим положенням про формування страхових резервів у сфері страхування життя, узгодженим з державним регулятором.

Страховий резерв зі страхування життя - це резерв, що формується страховиком за окремою страховою угодою для виконання зобов'язань за майбутніми виплатами, передбаченими умовами угод страхування.

Метод розрахунку РСЖ визначається такими чинниками:

• o різновиди ризиків, що покриваються угодою страхування життя;
• o співвідношення страхових сум за ризиком смерті й ризиком дожиття;
• o способи внесення страхових внесків (одноразовий або розстрочений);
• o різновиди страхових виплат (одноразові, серійні, змішані);
• o рух грошових коштів та їх інвестування. Особливості формування РСЖ можуть визначатися також

типами страхових продуктів. З позиції отримання інвестиційного доходу світова практика пропонує різні види полісів зі страхування життя. Основними з них є:

• o традиційні поліси (без участі в прибутку);
• o поліс із участю в прибутку;
• o пайові поліси.

За традиційними полісом інвестиційний дохід забезпечується страховиком. Весь страховий внесок або його частина, залежно від моделі руху грошових коштів за окремою угодою, використовується страховиком на формування страхового резерву. Варіант управління страховим резервом такого типу передбачає повну відповідальність страховика за отримання інвестиційного доходу. У світовій практиці він отримав назву "за депозитним типом".

За полісів "з участю в прибутку" бонусне страхування також передбачає інвестиційний дохід для страхувальника і тому управління резервами для них є аналогічним до управління за депозитним типом. Відмінність полягає в тому, що ставка інвестиційного доходу для страхувальника за гарантованою частиною є нижчою, а додатковий бонус він може отримати лише за умови отримання страховиком прибутку.

Специфіка пайових полісів полягає в тому, що страхувальник купує пай, в якому наперед визначені активи, що забезпечать можливість отримання інвестиційного доходу. Варіант управління страховим резервом для полісів такого типу отримав назву "за типом управління фондом". Можливість отримання інвестиційного доходу в цьому випадку визначається станом фондового ринку.