ФОРМИ РОЗПОДІЛУ ДОХОДІВ ЗА ТРУДОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЕКОНОМІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Доходи працівників у колективних підприємствах

До особливостей розподілу особистих доходів за трудову діяльність в колективних підприємствах слід віднести кооперативи у різних сферах господарства, засновані на кооперативній власності, а також підприємства, що функціонують на засадах спільної праці та власності, яка складається з індивідуальних паїв.

Члени кооперативу і співвласники колективних підприємств не продають своєї робочої сили. їхні особисті доходи є результатом реалізації товарів і послуг, що створені колективною працею.

Кооперативна форма власності надає особистим доходам (або оплаті праці) ряд особливостей:

• o фонд оплати праці визначається загальними зборами кооператорів і створюється за рахунок валового доходу цього кооперативу;
• o оскільки продукт праці кожного кооперативу перебуває у розпорядженні загальних зборів кооператорів, а не держави, розміри оплати за однакову працю в різних кооперативах неоднакові. Принципу однакової оплати за однакову працю дотримуються тільки у межах окремих кооперативів;
• o оплата праці в кооперативі може здійснюватися як грошима, так і натуральними видачами;
• o громадянам, для яких робота в кооперативі не є основою (допоміжна трудова діяльність), зберігається стипендія за місцем навчання і заробітна плата за місцем основної роботи у повному розмірі.

Доходи від індивідуальної трудової діяльності

Визначення таких доходів потребує чіткого з'ясування сутності індивідуальної трудової діяльності. Індивідуальна трудова діяльність є суспільно необхідною корисною діяльністю громадян з виробництва товарів і надання послуг, що не пов'язані з їхніми трудовими відносинами з державними, кооперативними, іншими громадянськими підприємствами, установами, організаціями і громадянами, а також: з трудовими відносинами всередині колективних сільськогосподарських підприємств.

Коло суб'єктів індивідуальної трудової діяльності досить широке. Це працівники, які виробляють різноманітні товари (наприклад, шиють одяг, взуття, виготовляють сувеніри тощо), власники невеликих підприємств без найманих працівників (перукарень, майстерень з ремонту побутової техніки), юристи, лікарі, стоматологи, викладачі, які надають громадянам платні послуги.

Не вся грошова виручка від індивідуальної трудової діяльності є грошовим доходом, а тільки залишок після вилучення з грошової виручки виробничих витрат (амортизація, витрати на сировину, матеріали, електроенергію, транспорт тощо).

Учасники індивідуальної трудової діяльності після сплати податку самостійно розпоряджаються своїми доходами.

Доходи підприємств

В умовах ринкової економіки підприємець - це необхідний суб'єкт економічних відносин, який приносить користь суспільству. Підприємці одержують дохід у вигляді прибутку. Відомо, що є три види прибутку: обліковий (або бухгалтерський),економічний і нормальний. До доходів споживчого призначення слід віднести нормальний прибуток. Він є доходом підприємця, своєрідною винагородою за підприємницьку діяльність. Його визначають множенням інвестованого капіталу К на середню рентабельність Н:

Н х П = К х Н.

і

Якщо, наприклад, інвестований капітал дорівнює 10 тис. грн, а середня рентабельність - 8%, то нормальний прибуток дорівнює 0,8 тис. грн.

НП = (8 х 10) / 100 = 0,8 тис. грн.

Оскільки нормальний прибуток є певною винагородою підприємця за виконання підприємницьких функцій, він є елементом витрат виробництва.

До функцій підприємця, виконання яких заслуговує винагороди, слід віднести виявлення ініціативи щодо виробництва будь-якого товару або послуги; прийняття кваліфікованих рішень з управління підприємництвом, впровадження інновацій через виробництво нового виробу або застосування нової техніки.