Повна версія

Головна arrow Економіка arrow Внутрішньогосподарський контроль

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Організація контролю розрахунків з іншими дебіторами підприємства

У процесі контролю розрахунків з іншими дебіторами підприємства відслідковуються операції обліковані на різних субрахунках рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" такі як: розрахунки за авансами виданими, розрахунки з підзвітними особами, розрахунки за нарахованими доходами, розрахунки за претензіями, розрахунки за відшкодуванням завданих збитків, розрахунки за позиками членам кредитних спілок, розрахунки за операціям, пов'язаними зі здійсненням спільної діяльності (без створення юридичної особи) та інші.

Контроль розрахунків за авансами виданими передбачає розгляд достовірності кожної суми зафіксованої за дебетом і кредитом відповідного субрахунку за картками та іншими регістрами аналітичного обліку із залученням первинних документів.

Слід звернути увагу на своєчасність і повноту відображення такої заборгованості, а також наявність фактів необґрунтованого списання таких сум на інші рахунки.

Під час контролю розрахунків з підзвітними особами в першу чергу перевіряють дотримання встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії авансових звітів, вчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів, наявність оригіналів документів, що підтверджують витрати, їх погашення тощо.

Зустрічною перевіркою інформації документів на оприбуткування матеріальних цінностей, придбаних за підзвітні кошти, та даних авансових звітів підтверджують достовірність здійснених витрат.

Достовірність визначення розміру виплат на витрати, пов'язані з відрядженням, слід перевіряти згідно норм відшкодування витрат на відрядження в межах України й за кордон для працівників підприємств, установ і організацій усіх форм власності (крім тих, що фінансуються за рахунок бюджетів), затверджених урядом України. Також варто пам'ятати, що встановлення строку відрядження здійснюється у наказі керівника, а для відряджень за кордон - також довідкою дипломатичної (консульської) установи, однак не може перевищувати в межах України 30 днів, а поза її межами - 60 днів.

Шляхом порівняння дати, вказаної у посвідченні про відрядження з кількістю днів за наказом керівника встановлюють достовірність здійснених витрат. Відсутність позначок у посвідченні про прибуття та відбуття з місця відрядження не дає права на виплату добових.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх надала до або під час подання зазначеного звіту.

Якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, то така сума підлягає оподаткуванню за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу платника податку та нарахуванню штрафу у розмірі 15 % суми таких надміру витрачених коштів (пп. 9.10.3 Закону № 889).

Якщо у майбутніх податкових періодах платник податку повертає суму надміру витрачених коштів або вона стягується з такого платника податку за рішенням суду, перерахунок податкових зобов'язань такого платника податку не здійснюється, а сума штрафу не відшкодовується.

Згідно вимог статті 2 Закону України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей" від 06.06.1995 р. № 217-95 - ВР заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт, стягується в сумі еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.

Надлишок сум отриманого відшкодування збитків перераховуються підприємством до Державного бюджету України.

Процедура здійснення контролю розрахунків за претензіями має певні особливості. Зокрема, слід встановити реальність фактів невиконання договірних зобов'язань контрагентами (постачальниками, підрядниками, іншими дебіторами) підприємства.

На основі зустрічної перевірки отриманих супроводжувальних первинних документів і прибуткових документів підприємства з'ясовують дотримання умов угоди за кількістю, асортиментом, якістю, термінами доставки, а також суму невідшкодованих збитків, нестягнутих штрафних санкцій і винних у цьому осіб.

Дотримання порядку розрахунків передбачає пред'явлення претензій безпосередньо у момент виникнення відповідних випадків. Перевіряючим необхідно дослідити окремо претензії, що знаходяться у стадії судового розгляду, випадки незадоволення пред'явлених претензій і причини відмови у їх задоволенні, а також перевірити які заходи вжиті щодо винних осіб за незадоволеними претензіями.

Під час контролю розрахунків за завданими збитками вивчають місця виникнення недостач, втрат, крадіжок у взаємозв'язку з дотичними ділянками господарської діяльності.

Перевіряючим слід звернути увагу на повноту, своєчасність і обґрунтованість списання вартості втрачених матеріальних цінностей (Розділ І Журналу 5, 5А (на підприємствах агропромислового виробництва - журнал-ордер та відомість аналітичного обліку № 15 с.-г.) за даними рахунку 947 "Недостачі і втрати від псування цінностей"), а також достовірність визначення розмірів завданого збитку до відшкодування винними особами.

Під час перевірки утримань із заробітної плати працівника коштів у рахунок погашення заподіяної шкоди слід пам'ятати, що ст. 128 КЗпП для таких випадків передбачає обмеження.

Зокрема, при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцять відсотків, а у випадках окремо передбачених законодавством України - п'ятдесяти відсотків заробітної плати, що підлягає виплаті працівнику.

При відрахуванні із зарплати за декількома виконавчими документами за працівником у будь-якому випадку має бути збережено п'ятдесят відсотків заробітку.

Обґрунтованість бухгалтерських записів аналітичного та синтетичного обліку поточної дебіторської заборгованості з підзвітними особами, за авансами виданими, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок, за розрахунками з мешканцями квартир і гуртожитків та іншими операціями з дебіторами підприємства встановлюють за допомогою звірки перенесення сальдо з відомості 3.2 аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами (до рахунку 37) за попередній місяць, а також звірки підсумків поточного місяця відомості 3.2 за кожним дебітором із відповідними первинними документами, на основі яких відомість було складено.

Перевіряють також відповідність перенесення кредитових оборотів за поточний місяць з відомості 3.2 до розділу І Журналу 3 за кредитом рахунку 37, оборотів і залишків з відомості 3.2 до Головної книги та балансу.

На підприємствах галузі агропромислового виробництва в процесі перевірки організації аналітичного й синтетичного обліку розрахунків з іншими дебіторами в якості основного інформаційного джерела виступають наступні регістри: журнал-ордер № 7 с.-г. (за розрахунками з підзвітними особами); журнал-ордер № 8 с.-г., відомості аналітичного обліку № 8а с.-г., 86 с.-г., 8в с.-г. (за рахунком 37 окрім субрахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами").

Підсумкові дані за субрахунком 372 з журналу-ордера № 7 с.-г. підтверджують звіркою сум за авансовими звітами, відповідними регістрами за рахунками 30, 31, 70 (журнали-ордери № № 1 с.-г., 2 с.-г., 3 с-г., 4 с.-г., 11 с.-г. тощо).

Шляхом зіставлення даних відомостей № № 8а с.-г., 86 с.-г. із первинними документами за розрахунками з боржниками підприємства вивчають достовірність аналітичного обліку розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю.

Кредитові обороти за рахунком 37 з журналів ордерів № № 7 с.-г., 8 с.-г. перевіряють на тотожність з даними Головної книги та підтверджують звіркою відповідних показників балансу (ф. № 1).

 
<<   ЗМІСТ   >>