Перший етап

Для попереднього вивчення проблеми аналізують її характерні ознаки, визначають напрями (фокуси або платформи) досліджень, формують найважливіші критерії та цілі. Методи, які використовують при цьому, за своєю суттю та організаційними формами є простими, але їхнє коректне застосування має суттєве значення, оскільки втрата важливої інформації на цьому етапі призведе до значних помилок і невиправданих витрат під час виконання всього комплексу робіт зі сценарного аналізу. Для етапу попереднього вивчення проблеми характерні два основні методи.

Метод сканування використовують під час першого "осмислення" проблеми в широкому діапазоні (фокусі) ідей і підходів, які можна застосувати для її розв'язання. Зазвичай його застосовують для попереднього вивчення нових проблем, щодо яких відсутній досвід практичного розв'язування.

Процедура, на якій ґрунтується цей метод, така:

• 1) створення групи експертів - фахівців у широкій галузі, до якої може бути зарахована досліджувана проблема;
• 2) генерація кожним експертом ідеї щодо способу розв'язання розглянутої проблеми або принаймні опис можливих підходів до її розв'язання. Думки експертів оформляють у вигляді анотацій концептуального характеру. Ідеї, сформульовані експертами, не обговорюють, іноді перевагу надають анонімному способу висловлення і накопичення їхніх міркувань;
• 3) розглядання особами, які повинні приймати рішення (частина з них може належати до групи експертів), усіх анотацій експертів з метою кластеризації (поділу на групи) усіх згенерованих ідей і міркувань;
• 4) відбір особами, які приймають рішення, із усієї множини кластерів т. зв. конструктивних кластерів, які вивчають і використовують на подальших етапах передбачення.

Метод мозкового штурму призначений для глибокого та інтенсивного вивчення проблеми у вузьких напрямах, діапазонах чи фокусах ідей і підходів. Процедуру методу мозкового штурму можна звести до таких кроків:

• 1) формування проблеми в заданому вузькому фокусі (вузьке формулювання задачі або вузька платформа);
• 2) створення групи експертів - фахівців у вузькій сфері знань відповідно до сформульованої проблеми;
• 3) генерування експертами за умов обмеженого часу і заданого переліку критеріїв множини ідей та підходів до розв'язання проблеми для певного діапазону можливих рішень і віднесення їх до часової перспективи дослідження. Обговорення сформульованих ідей, виходячи з їхніх переваг і недоліків, не проводять. Іноді роботу експертів організовують в анонімному режимі, щоб забезпечити незалежність міркувань кожного з них;
• 4) укрупнений поділ згенерованих ідей на дві часові групи: актуальні для майбутнього (наприклад, на період не менше ніж 5 років) та актуальні у поточний проміжок часу і тому непридатні для передбачення;
• 5) відбір і документування тих ідей і підходів до розв'язання проблеми, що будуть використані на подальших етапах передбачення. Такий відбір може здійснювати інша група людей, відповідальна за прийняття рішень. Вона також задає перелік критеріїв, з урахуванням яких експерти повинні згенерувати свої ідеї.

Отже, на етапі попереднього вивчення проблеми доцільно послідовно використовувати обидва названі методи. Під час першого ознайомлення з проблемою використовують метод сканування для формулювання і кластеризації всіх конструктивних ідей і підходів до її розв'язання в широкому діапазоні (фокусі) досліджень. Після цього для кожного з попередньо визначених напрямів досліджень, що відповідають своєму кластеру, вивчають проблему з урахуванням групи заданих критеріїв (у вузькому фокусі досліджень) за допомогою методу мозкового штурму. Відібрані і задокументовані ідеї та підходи до розв'язання сформульованої проблеми далі використовують для підготовки рішень на подальших етапах передбачення.