Класифікація основних видів торгівлі та її функцій

Роздрібна торгівля виконує такі основні функції:

• 1) здійснює набір товарів і послуг та розміщення у торговельних приміщеннях;
• 2) здійснює сортування товару за призначенням та способом застосування;
• 3) здійснює інформування споживачів через рекламу, вітрини та особисте спілкування з покупцями;
• 4) пов'язує інтереси каналів збуту товарів;
• 5) зберігає товари;
• 6) встановлює ціни;
• 7) здійснює розрахунок з постачальниками;
• 8) завершує угоди купівлі-продажу, обміну, кредитування;
• 9) надає додаткові послуги.

Можна здійснювати класифікацію роздрібних торговців і за показниками організації та обсягу послуг для споживачів:

• 1) роздрібні підприємства самообслуговування, де продаються товари повсякденного і стабільного попиту (магазини-склади, за зниженими цінами, гастрономічні підприємства, торговельні автомати);
• 2) роздрібні підприємства з вільним доступом та вибором товарів, де продаються, як правило, товари повсякденного і стабільного попиту з обмеженими послугами (галантерейні магазини тощо);
• 3) роздрібні підприємства з обмеженим обслуговуванням, де продаються товари, як правило, попереднього вибору з невеликою кількістю послуг (універмаги, продаж через телефонний зв'язок);
• 4)роздрібні підприємства з повним обслуговуванням, де продаються, як правило, модні, престижні товари, особливого попиту (спеціалізовані магазини, універмаги тощо). Щодо концентрації магазинів існує така класифікація:
• 1) центральний діловий район;
• 2) регіональний торговий центр;
• 3) районний торговий центр;
• 4) торговий центр мікрорайону.

Роздрібні продавці приймають рішення для ефективного функціонування, керуючись наступними мотивами: вибір цільового ринку, товарний асортимент, комплекс послуг; атмосфера у магазині, цінова політика, методи стимулювання, розташування магазинів.

Роздрібні магазини надають послуги таких видів:

• o Послуги перед продажем товарів (приймання замовлень, рекламування товарів, обладнання вітрин, внутрішньомагазинні експозиції, примірочні, режим роботи, показ мод, приймання старих товарів).
• o Послуги після продажу товарів (доставка покупок, пакування, подарункове пакування, підгонка виробів, монтування, показ товару у момент експлуатації, приймання повернутого товару, переробка товарів, доукомплектування).
• o Додаткові послуги (інкасування чеків, довідкова служба, безкоштовна автостоянка, кафе, ресторани, послуги з ремонту, заправка, проживання, кредитування, банківські послуги, кімнати відпочинку, нагляд за дітьми).

На розвиток роздрібної торгівлі впливає ряд чинників. Серед них: демографічна ситуація, стиль життя, конкуренція, витрати, науково-технічний прогрес.

Результативність та ефективність роздрібної торгівлі оцінюють за такими показниками:

• o роздрібний обсяг товарообігу за певний період часу (виторг від реалізації), тисяч грн;
• o коефіцієнт забезпеченості товарообігу, як відношення середнього розміру товарообігу до товарних запасів;
• o швидкість товарообігу;
• o сума виручки з розрахунку на одного працівника;
• o валовий прибуток;
• o чистий торговельний прибуток.

За специфікою продажу відповідного асортименту роздрібні підприємства класифікують на універсальні та спеціалізовані. Універсальні магазини здійснюють продаж широкого або вузького комплексу товарів. Спеціалізовані магазини реалізують визначені види або групи товарів однієї товарної номенклатури.

До світової системи роздрібної торгівлі належать:

• 1) універмаги (комплекс відділів, які реалізують асортиментні групи товарів);
• 2) універсами (магазини з площею від 120 до 400 м2, які реалізують продукти харчування та товари повсякденного попиту методам самообслуговування);
• 3) супермаркети (великі універсами з площею від 400 м3 до 2,5 тис. м3, які, крім продуктів харчування, реалізують набір непродовольчих товарів);
• 4) гіпермаркети (великі універсами з площею понад 2.5 тис. м3, які реалізують широкий асортимент продовольчих та непродовольчих товарів);
• 5) торговельні комплекси (поєднання універсаму, магазинів за зниженими цінами і магазинів-складів);
• 6) торговельні центри (торговельний комплекс, який реалізує всі асортиментні групи в одному місці);
• 7) магазини зниженім цін (продаж за низькими цінами, за рахунок вузького асортименту та економії витрат);
• 8) магазини-склади (продаж товарів з контейнерів, стаціонарних складських приміщень з мінімальним обслуговуванням та низькими цінами);
• 9) магазини-демонстратори здійснюють продаж за каталогами тощо;
• 10) торгові автомати.

Реалізація товарів здійснюється за різними організаційними формами. Відмінності форм організацій обумовлені кількома причинами: особливостями товарів, намаганнями підприємця забезпечити максимальну ефективність, способу продажу, кваліфікацією персоналу, технічною підтримкою продажу, характером і специфікою попиту. Метою вдосконалення форми організації торгівлі є підвищення рентабельності за рахунок скорочення затрат живої праці та зменшення витрат часу покупця в магазині, тобто підвищення пропускної здатності підприємства. Впровадження прогресивних форм обслуговування переслідує і іншу мету: розширити можливості товарів, покращити обслуговування.

У практиці відомими є наступні форми роздрібної торгівлі: традиційна торгівля (через прилавок), самообслуговування, відкрита викладка товарів, продаж товарів за зразками, продаж за каталогами, продаж з доставкою додому, ринкова торгівля, продаж на аукціоні.

Торговельні підприємства - це юридичні особи, які виконують функції торгівлі (обслуговування) і мають у наявності власні та орендовані приміщення.

У торгівлі поширене поняття торговельна мережа. Суть цього терміна полягає у сукупності торговельних підприємств, які знаходяться в одній системі контролю та власності.

Зростання потреби у торговельних організаціях пояснюється збільшенням обсягів продажу та поглибленням номенклатури товарного продажу. На відповідному етапі це впливає на рівень сервісу.

Перед підприємцем, який розпочинає свою торговельну кар'єру є три можливих шляхи розширення мережі магазинів: вдосконалення технології торгівлі, щоб збільшити пропускну здатність підприємства; розширити торговельний зал (корисну площу) за рахунок підсобних приміщень і переміщення обладнання; відкрити нове торговельне підприємство.

Будь-яке торговельне підприємство характеризується своїми розмірами, від яких залежить його пропускна здатність.

Розмір торговельного підприємства роздрібної торгівлі характеризується торговельною площею (площа торговельного залу), для підприємств громадського харчування - кількістю місць для відвідувачів, а складів - площею та місткістю.

Пропускна здатність підприємства роздрібної торгівлі або послуг - це кількість покупців (клієнтів), яким можуть бути надані послуги за відповідної форми обслуговування за годину або день праці.

Потреба у підприємствах торгівлі і послуг вираховується за формулою (в перерахунку на площу):

П=Кс/П,хК",

де Кс - кількість споживачів; К - коефіцієнт прогресивності форми торгівлі (самообслуга = 1,00); П3 - пропускна здатність, яка вираховується діленням кількості споживачів на площу одного підприємства (П3 = Кс/П).

Визначаючи потребу у складських приміщеннях, враховуються оптимальне співвідношення запасів у оптових і роздрібних ланках, норматив місткості товару, об'єм складського приміщення, норматив щільності розміщення товарних запасів та обсяги товарних запасів.

У практиці визначення оптимального розміру роздрібного торговельного приміщення є важливою проблемою. Вона вирішується, враховуючи товарну спеціалізацію, універсалізацію, потенційною чисельністю обслуговуваних споживачів, розмірами населеного пункту, чисельністю населення та технологією торгівлі різноманітними товарами. Проблема оптимізації співвідношення дрібних, середніх та великих роздрібних підприємств вирішується на основі спеціальних досліджень, які допомагають спеціалістам з маркетингу раціонально формувати товарну політику і ринкову стратегію. Для того, щоб прийняти рішення про розміщення власного роздрібного магазину на відповідній території, слід здійснити аналітичні розрахунки існуючого ринку, для цього можна застосувати макет таблиці 7.1.

Аналізуючи динаміку і розміри торговельних підприємств слід враховувати товарообіг, прибуток, вид і розмір населеного пункту, реальні доходи платоспроможних покупців, традиції та національні смаки споживачів.

Таблиця 7.7 - Макет таблиці розрахунку розмірів підприємств роздрібної торгівлі