Повна версія

Головна arrow Філософія arrow Філософія

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

План

Майбутнє суспільства як предмет дослідження

Глобальні моделі миру - прорив у майбутній світовий порядок

Майбутнє суспільство як предмет дослідження

Скільки пам'ятає, скільки знає себе людство, воно завжди прагнуло заглянути за завісу, що відокремлює сьогодення від прийдешнього. Але ніколи прагнення це не було таким сильним, як в останні десятиліття. Причина тому - величезні соціальні і політичні зміни, які відбуваються в країні, сучасному світі, всі тенденція, що підсилюється, прискорення темпів соціального прогресу і пов'язане з ним ускладнення і загострення протиріч розвитку сучасного суспільства.

Випереджальне зображення дійсності, прогнозне мислення є сутнісними характеристиками людської свідомості і діяльності Людина прагне пізнати майбутнє не заради цікавості, а заради успіху своєї діяльності. Чим більш точно і всебічно людина знає найближчі і віддалені наслідки своєї діяльності, тим з більшою ймовірністю вона досягне мети. Люди звертались і звертаються до різних способів осягнення майбутнього: від різного роду ворожби до наукового прогнозування майбутніх соціальних процесів; від інтуїтивного передчуття майбутнього до математичного комп'ютерного моделювання. Цікавий художньо-образний спосіб малювання майбутнього в мистецтві, зокрема, у літературі (міфи, утопія, фантастика).

Із всіх способів пізнання суспільства нас буде цікавити наукове соціальне прогнозування.

Соціальний прогноз - науково обгрунтоване судження про можливі стани об'єкта в майбутньому і про альтернативні шляхи і строки їхнього здійснення. Наукове прогнозування грунтується на знанні законів і тенденцій розвитку об'єкта, а також його оточення (середовища, у якому перебуває об'єкт).

Такі знання в прогностиці1 називають підставою прогнозу або інформаційним масивом. У підставі виділяють профільні і фонові дані: профіль - знання про закономірності і тенденції розвитку об'єкта, прогнозне тло - знання про зовнішні стосовно об'єкта прогнозування умови і ступені їх впливу на об'єкт.

Особливості соціальних прогнозів (у порівнянні, скажемо, із прогнозами розвитку природних об'єктів) пов'язані зі специфікою законів суспільного розвитку. У суспільних процесах можливість перетворюється в дійсність через діяльність людей, тому в прогнозуванні соціальних процесів важливим є не тільки знання об'єктивних умов діяльності, але і суб'єктивних джерел її мотивів, потреб, інтересів, цілей соціального суб'єкта. Ця здатність соціальних прогнозів відбита, зокрема, в "ефекті Едіпа" (Едіп - герой давньогрецької міфології).

- Едіп, жахлива твоя доля! Ти вб'єш батька, женишся на власній матері, і від цього шлюбу народяться діти, прокляті богами і ненависні людьми.,.

Здригнувся Едіп, почувши таке прорікання дельфійського оракула. Він вирішив не повертатися в Коринф до своїх батьків (помилково думаючи, що це і є його рідні батько і мати), і біг куди очі дивляться. Але, як зважали стародавні греки, від долі не втечеш. Лиховісне пророцтво збулося. Трагедія Едіпа і донині продовжує викликати співчуття. Нещасний Едіп не підозрював, що став жертвою так званого "ефекту Едіпа" (названого в його честь тисячі років через). Цей ефект зводиться до того, що прогнози можуть "самоздійснюватися" або "само-руйнуватися", якщо діяти відповідно прогнозам. Звідси висновок: там, де потрібно вирішувати, керувати, діяти, недостатньо просто намагатися пророкувати, що саме відбудеться у майбутньому. Необхідно представити, що може трапитися, якщо нічого не робити, і залишити все йти своєю чергою або, представити, що відбудеться, якщо вживати які-небудь дії Прогноз, який виявляє перспективні проблеми шляхом умовного продовження в майбутнє спостережуваних тенденцій, називається пошуковим.

Після пошукового прогнозу необхідно продумати, що саме варто зробити, щоб щонайкраще вирішити виявлені пошуком проблеми. Прогноз, який визначає всі можливі шляхи вирішення проблем, досягнення якогось оптимуму на основі заздалегідь заданих критеріїв, називається нормативним. Зіставляючи дані пошукового і нормативного прогнозів, вчені виробляють рекомендації для керування, як би "зважують" можливі наслідки прийнятих (або не прийнятих) рішень, тим самим, підвищуючи рівень обгрунтованості і ефективності планів, програм, проектів.

У світовій практиці прогнозування виділяється три основних методи розробки прогнозів: S екстраполяція; S моделювання; S експертні оцінки.

Екстраполяція (від лат. extra - понад, поза і polatio - виправляю, змінюю) - продовження висновків, пізнаних тенденцій розвитку об'єкта, законів у майбутнє.

Моделювання - це подання об'єкта в спрощеному, схематичному виді, зручне для одержання висновків прогнозного характеру. Прикладом може служити матриця" типу шахово-турнірної або, скажемо, таблиця „Періодичної системи елементів" - там і там у перехрестях різних значень виводяться відповідні дані. Або система математичних рівнянь, які описують той або інший процес. У соціальному прогнозуванні часто використовуються такі способи моделювання, як написання сценарію, який являє собою систематизований (часто словесний) опис можливого ходу подій.

Третій основний метод - прогнозна оцінка експерта, тобто людини, здатної більш-менш об'єктивно і професійно надати висновки про перспективи відповідного явища.

Три перерахованих способи звичайно застосовуються комплексно. Дієвість кожного з них окремо досить обмежена. Так, метод екстраполяції на скільки-небудь віддалене майбутнє, за межами одного-двох найближчих десятиліть, нерідко дає абсурдні висновки. І це цілком природно, з огляду на, що ми живемо в епоху науково-технічної революції. Революція - значить переворот. Переворот в науці, в техніці, в економіці, в культурі. Такі речі екстраполяції не піддаються.

Метод моделювання спрощує, полегшує дослідження. Але він не є якоюсь універсальною відмичкою, здатною дати відповідь на всі запитання. Модель "видає" у перетвореному вигляді ті дані, які в неї закладає людина.

ІЦо ж стосується експертних оцінок, то тут виникають складні питання підбору експертів. Наприклад, якщо експерт молодий, початківець, то йому може не вистачити досвіду для правильного судження. І навпаки, якщо він у літньому віці, то досвід минулого здатний підвести його при оцінці майбутнього. Якщо він фахівець вузького профілю, то він може дати однобічну оцінку. Якщо це людина знаюча про все потроху, то оцінка може бути поверхневою. Але головна небезпека полягає в можливій необ'єктивності експерта, коли він особисто зацікавлений у цій і або іншій оцінці. Крім того, експертові дуже важливо не осоромити себе перед колегами, і він найчастіше намагається по можливості уникати сміливих, ризикованих оцінок. А в прогностиці найбільше значення мають саме, сміливі, нетривіальні, евристичні судження.

Однак, якщо сполучаться в єдиній методиці розробки прогнозу ці три способи, то вони взаємно компенсують недоліки один іншого, "допомагають" один одному зробити прогноз достовірним, надійнішим.

Вірогідність прогнозного знання пов'язана також з горизонтом прогнозу терміном попередження. За цим критерієм виділяють:

ü довгострокові прогнози - два - три десятки років;

ü середньострокові прогнози - близько десяти років;

ü короткострокові прогнози - до п'яти років; s поточні прогнози - до одного року.

Горизонт прогнозу залежить від характеру прогнозованого об'єкта. "Далекобійність" найкращої методики сучасного науково-технічного або соціально-економічного прогнозу не перевищує, як правило, двох-трьох десятків років і лише в деяких галузях (наприклад, в енергетиці, містобудуванні і демографії) збільшується на декілька десятиліть. У демографії, наприклад, уже є прогнози до 2050 року, розроблені групою експертів ООН. Більшою же частиною за межами двох-трьох десятиліть розрив між профільними і фоновими показниками стає таким величезним, лавина можливих і неминучих рішень, які видозмінюють прогнозовані тенденції, настільки зростає, що застосовування існуючої прогнозної технології утруднюється. Визначення точного горизонту - одна з відмінних рис наукового прогнозу (утопії, ж гадання, фантазії можуть спрямовуватися у майбутнє неозоро далеко).

Що ж із себе представляє на практиці розробка науково-технічного або соціально-економічного прогнозу?

Прогностичне дослідження починається з побудови вихідної (базової) моделі об'єкта. В ідеалі це повинна бути система математичних рівнянь. Але практично це не завжди можливо. Тоді обмежуються більш-менш упорядкованою сукупністю показників, які створюють як 6н образ, "кістяк" даного явища. У процедурі індикації - відборі показників (індикатор - від лат. показник), важливо враховувати кілька моментів.

Перше, показників на кожному рівні повинна бути оптимальна кількість, найкраще - кілька десятків. Коли виявляється кілька сотень показників, вони перестають "працювати" для прогнозування і управління. Якщо ж використовується лише кілька показників, то знижується так звана репрезентативність, "ноказовість" "індикаторної" системи. Але як відібрати необхідні два - три десятки найбільш репрезентативних показників? Тут звертаються до різних способів узагальнення, аг-регування безлічі окремих показників в загальні, зведені, використовують складні індекси, вибирають "проблемні" показники.

Друге, багато чого залежить від вибору типу самого показника. Можна зупинитися на найпростіших. Наприклад, частка, або відсотки до попереднього підсумку, або взагалі простий числовий показник подає обмежену інформацію. А можна вибирати показники більш складніші, наприклад:

ü структурний - співвідношення відповідних частин;

ü нормативний - рівень наближення до заданої величини, норми;

ü екстремальний - показує співвідношення максимальної і мінімальної величини (скажемо доходів).

Третя важлива обставина в побудові базової моделі - це її структура. Інакше кажучи, певне розташування, організація виявлених і відібраних індикаторів.

Наступний етап розробки прогнозу - побудова ще однієї такої ж індикаторної системи за даними прогнозного фону, тобто зовнішніх факторів, які впливають на подальший розвиток прогнозованого об'єкта. Що нового відбудеться із цього погляду в науці? Як будуть виглядати справи з нововведеннями в техніці, з людськими ресурсами, з асигнуваннями, із соціальними відносинами в рамках явища, яке вивчається? Яке буде міжнародне становище?

Після побудови вихідних (профільної і фонових) моделей переходять до побудови пошукової моделі, яка особливо в соціальних прогнозах, як правило, є багатоваріантною. Спочатку - для кращої орієнтації дослідників - ведеться пряма, так звана механічна екстраполяція даних вихідної моделі на часовий простір прогнозу. Потім аналізуються несприятливі фактори прогнозного фону і обчислюються відповідні відхилення від лінії механічної екстраполяції до меж, за якими знаходиться область свідомо нереального - "нижня экстрема". Далі аналізуються сприятливі фактори, і таким же чином визначаються протилежні межі, за якими також розташовується область нереального, фактичного - "верхня экстрема". Нарешті, шляхом порівняльного аналізу сприятливих і несприятливих факторів прогнозного фону визначається проміжне, найбільш імовірне значення кожного показника - оптимум. В результаті створюється система пошукових прогнозних показників, яка характеризує перспективи назрівання певної проблемної ситуації як би самої по собі, без свідомого втручання людини.

Свідоме керування з боку людини досліджуваним об'єктом враховується в нормативній моделі. Тут спочатку визначається "абсолютний оптимум", або ідеальний, найбільш бажаний для суб'єкта розвиток об'єкта. Питання ставиться так: що в принципі хотілося б мати на доступну для огляду перспективу і чому? На базі абсолютного оптимуму з урахуванням обмежень прогнозного фону обчислюється відносний оптимум.

І на закінчення розробки прогнозу виробляються рекомендації для планування, проектування, теперішніх управлінських рішень.

По об'єкту всі суспільні прогнози діляться на кілька великих груп:

  • • науково-технічні;
  • • економічні;
  • • соціальні;
  • • політичні;
  • • культурологічні.

В кожній групі є ще безліч конкретних напрямків, які розроблені в різному ступені. Однак, існують і комплексні суспільствознавчі прогнози, в яких робиться спроба представити майбутнє всього світу (усього Людства). На цьому типі прогнозів ми і зупинимося більш докладно в наступній частині теми.

 
<<   ЗМІСТ   >>